Рішення № 32369888, 05.07.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

_______________________________

справа № 201/6251/13-ц

пр. 2/201/1966/2013

РІШЕННЯ

іменем України

05 липня 2013 р. м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Нижник І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Блінзи Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_4 «Про розірвання кредитного договору», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та просить Кредитний договір № NКА0GF0444289, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (код 14360570, МФО 305299) та ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) від 02.08.2005р., розірвати з припиненням нарахувань відсоткової ставки, комісії та пені. Судові витрати, понесені ОСОБА_3 за подання позовної заяви, в розмірі 114,70 грн., покласти на ПАТ КБ «ПриватБанк» (код 14360570, МФО 305299).

В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що згідно до умов зазначеного договору, Банком було надано Позивачеві кредитні кошти в розмірі 22 000,00 доларів США на придбання квартири АДРЕСА_1 зі сплатою 11.4 % річних, з кінцевою датою повернення кредиту 02.08.2025 рік. Цю квартиру позивачка придбала за кредитні кошти 02.08.2005р. та в забезпечення виконання основного зобов'язання за Кредитним договором між Відповідачем та Позивачем 16.08.2005р. був укладений та нотаріально посвідчений Договір іпотеки, реєстраційний номер 767. Згідно умов нотаріально посвідченої угоди, ОСОБА_3 передано в заставу Банку зазначену квартиру.

При укладені спірного Кредитного договору, Відповідачем не було дотримано положень та правил, щодо надання інформації Позивачеві, як споживачу, про умови кредитування, особливо про сукупну вартість запропонованого кредиту. Насамперед ці правила стосуються валютних кредитів, для того, щоб при виконанні покладених на сторони зобов'язань в подальшому, попередити про валютні ризики, які покладатимуться тільки на споживача. У 2008 році відбулась істотна зміна обставин, що в подальшому значно плинула на умови зобов'язання за Кредитним договором. Так, укладаючи Кредитний договір, ОСОБА_3 не могла передбачити значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та суттєве зменшення ціни об'єктів нерухомого майна в цілому. Водночас, в момент укладення спірного Кредитного договору, сторони виходили з того, що такі зміни обставин не настануть.

На момент укладення Кредитного договору, ОСОБА_3 разом з чоловіком - ОСОБА_4, працювали та отримували доходи, що прирівнювався в середньому до шести - семи тисяч гривень на місяць. На утриманні мали тільки одного малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 А з 2009 року, Позивач перебувала, та до цього часу перебуває у декретній відпустці по догляду за другим сином - ОСОБА_6, який народився 30.07.2009 р. у зв'язку з хворобливістю сина. Тобто, друга обставина: відбулися зміни обставин, зумовлені причинами, які Позивач, як сторона зобов'язання не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися Відповідачем. Подальше виконання Кредитного договору порушило співвідношення майнових інтересів сторін і на сьогодні позбавило Позивача того, на що вона розраховувала при укладенні спірного договору. До того ж при виникненні прострочених платежів, ОСОБА_3, намагаючись віднайти компромісу з Відповідачем, щодо подальшого виконання, взятого на себе зобов'язання, по можливості періодично сплачувала кошти на погашення кредитної заборгованості.

Третє: проаналізувавши умови Кредитного договору, беручи при цьому звичаї ділового обороту, в жодному із пунктів не випливає, що ризик змін обставин несе Позивач, як зацікавлена сторона. Як зазначалося вище, Позивач не відмовлялася від виконання покладених кредитних зобов'язань. При неодноразовому листуванні з Відповідачем, намагалася урегулювати спірні питання, що виникали в запропонованих варіантах переукладення та проведення реструктуризації Кредитного договору. Позивачкою, за період з 19.10.2005 р. по 14.02.2012 р., згідно квитанцій про часткове погашення кредиту, також згідно Довідки № 333-04 від 01.04.2013 р., якою підтверджено факт часткової компенсації відсотків за Кредитним договором в сумі 65 401,98 грн., що були зараховані Позивачеві, згідно Договору № 199 від 10.01.2006 р. про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків укладений між ОСОБА_3 та Миколаївським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» частково виконано умови Кредитного Договору, всього перераховано 139 041,04 грн., що в еквіваленті за курсом, у відношенні до долару США, становить 16 580,57 дол. США. Відповідачем же, перераховані ОСОБА_3 кошти для погашення кредитного зобов'язання, були зараховані тільки на погашення відсотків, при цьому відсотки за користування кредитними коштами та відразу «прострочені відсотки», хоча як відзначалося вище, Позивач належним чином, а головне у відповідності до положень Кредитного договору, виконувала покладені на нею зобов'язання. Отже, суму в розмірі 12 900,30 дол. США, Відповідачем зараховано на погашення відсоткової ставки, 1549,06 дол. США - пеня і тільки 2398,13дол. США - тіло кредиту.

14.03.2013 р. Заводським районним судом м. Миколаєва частково задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діють в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5 та малолітнього сина - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації: звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості, що складає 26 452,50 дол. США, з них: 19 601,87 дол. США тіло кредиту; 3176,55 дол. США відсотки; 633,60 дол. США комісія; 3040,48 дол. США пеня (дане рішення Позивачем оскаржується в касаційному порядку, касаційна скарга від 15.05.2013р).

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги згідно до викладеного у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність, просила застосувати строк позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.08.2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та позивачкою був укладений кредитний договір № NКА0GF0444289 згідно умов якого, Банком було надано Позивачеві кредитні кошти в розмірі 22 000, 00 доларів США на придбання квартири АДРЕСА_1 зі сплатою 11.4 % річних, з кінцевою датою повернення кредиту 02.08.2025 рік (а.с.7-9). В забезпечення виконання основного зобов'язання за Кредитним договором між Відповідачем та Позивачем 16.08.2005р. був укладений та нотаріально посвідчений Договір іпотеки, реєстраційний номер 767. Згідно умов нотаріально посвідченої угоди, ОСОБА_3 передано в заставу Банку зазначену квартиру (а.с.10-12), яку позивачка придбала 02.08.2005 р. (а.с.13). Позивачка частково виконувала взяті на себе зобов'язання та погашала кредит (а.с.18-42), але все одно виникла заборгованість за кредитним договором (49-59). За цей період 30.07.2009 р., позивачка народила другу дитину - сина ОСОБА_6, який є хворобливою дитиною (а.с.43). 14.03.2013 р. Заводським районним судом м. Миколаєва частково задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діють в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5 та малолітнього сина - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації: звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості, що складає 26 452,50 дол. США, з них: 19 601,87 дол. США тіло кредиту; 3176,55 дол. США відсотки; 633,60 дол. США комісія; 3040,48 дол. США пеня (дане рішення Позивачем оскаржується в касаційному порядку, касаційна скарга від 15.05.2013р).

Правовідносини, що виникли між сторонами, законодавчо врегульовані наступним чином:

У відповідність до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору, та вимог ЦК України.

У відповідність до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідність до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідність до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідність до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідність до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 652 Цивільного кодексу України також передбачає зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Тобто у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У відповідність до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, згідно вимог ЦК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

В даному випадку, при укладенні спірного договору, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними як обов'язкові умови договору. З моменту його укладення, позивачка виконувала його умови, хоча і систематично порушувала строки виконання. Таким чином, прийняв на себе всі зобов'язання та виконуючи їх, позивачем визнано всі умови договору, так як ніяких вимог до банку чи яких не будь пропозицій змінити умови договору в будь-якій частині не надходило. Надаючи грошові кошти позивачеві, банком було задоволено потреби позивачки, надавши їй в користування грошові кошти.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.03.2013 р., яким частково задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що діють в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_5 та малолітнього сина - ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, підтверджено, що Позивачем не виконувались належним чином умови кредитного договору, та Банк був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. На теперішній час рішення вступило в законну силу.

Обов'язок позичальника є повернення позики, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася.

Виходячи з наданих суду доказів, суд доходить до висновку про те, що позивачка не надала докази звернення до Банку хоча б з якою заявою стосовно розірвання договору та не надано доказів того, що договір підлягає розірванню. Так, позивачкою не надано суду доказів в розумінні вимог ст.57-66 ЦПК України, які б підтверджували, яким саме чином укладення спірного кредитного договору з відповідачем порушує її права та охоронювані законом інтереси. Позивачкою не доведено, в чому саме полягає порушення її прав, оскільки кредит нею отримано в повному обсязі та використано на цілі, передбачені кредитним договором. Як вбачається з обґрунтування позову, істотна зміна обставин що мається на увазі позивачкою, є виникнення світової фінансової кризи. Така обставина дійсно має місце що є загальновідомим фактом та випливає з нормативних документів, втім відповідно до закону вона не є підставою для розірвання спірних договорів, оскільки у сторін договору не було об'єктивних підстав вважати, а у позивача розраховувати на те, що її заробіток на протязі дії кредитного договору залишиться стабільним у співвідношенні «гривня-долар США». Із суті договору вбачається що фінансові ризики покладаються на Позивача, оскільки він отримавши кредит зобов'язався повертати його в такому самому порядку, що визначений договором. Доводи позову стосовно того, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною обставиною для визнання договору недійсним, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав. Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні. Відповідно до ст.36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч.1 ст.8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України №496 від 12.11.2003 року, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США установлюється щоденно. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Таким чином, при укладенні спірного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все позивач) повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення ризику за цим договором.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що посилання позивачки на те, що при укладенні договору вона не могла передбачити виникнення світової фінансової кризи та усунути її негативні наслідки, не могла вона передбачити й народження другої дитини, що страждає на захворювання, не може бути взято до уваги, оскільки при укладенні договори сторони діяли свідомо та знаходились в однакових умовах фінансових ризиків. Укладений договір повинен виконуватися сторонами у відповідності до досягнутих та зафіксованих домовленостей, які не повинні змінюватися. Відповідач умов договорів не порушував, істотних змін обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, не відбувалось. Законних підстав для розірвання договору не вбачається.

Окрім того, позивачка звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав 25.03.2013 року. Відповідно ж до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав. У відповідність до ст.2567 ЦК України, загальна позовна давність застосовується тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Відповідно до обставин, на які посилається позивачка в своїй позовній заяві, вона довідалась (або мала довідатися) про порушення свого права в день укладення спірного договору - 02.08.2005 року, а якщо брати термін настання світової кризи, - то з осені 2008 року. Тобто останній день спливу строку позовної давності для даного позову є 02.08.2008 р. або осінь 2011 року, але як вбачається із матеріалів справи Позивач звернулася до суду лише в березні 2013 року, тобто після збігу строку позовної давності, на застосуванні якого наполягає представник відповідача. За таких умов, на підставі ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.16,202-204,256,257, 267, 626-629,642,651-653,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,15,57-64,88,158,159,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_4 «Про розірвання кредитного договору» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.С. Федоріщев