Рішення № 32369666, 09.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р.Справа № 922/2372/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Бел Оіл", м. Обухів до ТОВ "Фрегат-К", м. Харків про стягнення 172 410,58грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 172 410,58грн. за поставлений за видатковими накладними № РН-37789 від 30.03.12р., № РН-37790 від 30.03.12р., № РН-37791 від 31.03.12р. товар, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розглянути справу без участі його повноважного представника за наявними матеріалами.

Суд задовольняє це клопотання, оскільки воно відповідає чинному законодавству та не порушує процесуальні права сторін.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач) відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К" (відповідач) через автомобільну заправочну станцію дизельне паливо (далі товар) на загальну суму 172 410,58грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними на вказану суму, а саме: № РН-37789 від 30.03.12р. на суму 83 610,00грн., № РН-37790 від 30.03.12р. на суму 83 610,00грн. та № РН-37791 від 30.03.12р. на суму 5 190,58грн., а також довіреністю № 20 від 22.03.12р., оформленими належним чином та наявними у матеріалах справи.

Видаткові накладні, що містяться у справі, відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару), та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що між зазначеними суб'єктами господарювання виникли правовідносини, які за своєю правовою природою є поставкою.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено усний договір поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідач свої зобов'язання щодо сплати отриманого товару не виконав, з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 172 410,58грн., яка до теперішнього часу є несплаченою. Факт наявності заборгованості на вказану суму підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оскільки частиною першою статті 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, та інший строк оплати товару законом та сторонами у договорі не встановлено, суд дійшов висновку, що відповідна оплата мала бути здійснена відповідачем безпосередньо після такого прийняття.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивач на адресу відповідача неодноразово направляв претензії з вимогами про оплату боргу, які залишені останнім без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що строк виконання зобов'язання з оплати за поставлений товар наступив, однак, відповідач свій обов'язок не виконав та в строк за поставлений товар не розрахувався.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 172 410,58грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 205, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст.173, 181, 193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", код ЄДРПОУ 32761769 (61100, м. Харків, проспект Маршала Жукова, 18/а, кв. 7, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел Оіл", код ЄДРПОУ 37361279 (08700, Київська область, м. Обухов, вул. Київська, 25, п/рахунок 2600201311421 в ПАТ "Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478) - 172 410,58грн. основного боргу, 3 448,21грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.07.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.