Рішення № 32368875, 01.07.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/2447/13-ц

Провадження №2/210/1214/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Валуєвої В.Г.

при секретарі Столбовій М.В.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чуплої І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову у позовній заяві вказав, що в період з 13.01.1975 року по 05.09.1984 року та з 26.11.1987 року по 02.04.1996 року він працював підземним прохідником в Спеціалізованому виробничому комбінаті «Кривбасшахтопрохідка», з 08.04.1996 року по 21.11.2011 року він працював підземним прохідником на шахті ім. Фрунзе ВАТ «Суха Балка». 21.11.2001 року звільнений з роботи у зв'язку з виходом на пенсію. Під час роботи отримав професійні захворювання та з рішення лікувальної експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини вбачається, що йому встановлено професійні захворювання: вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок 1-2 ступеня з ліктьовим періартрозом і плечелопаточним періартрозом НФС 1-2 ступеня гіпертрофією м`язів плечового поясу; радикулопатія попереково крижова з вираженими статико-динамічними порушенням і больовим синдромом. Комісією в складі представників Жовтневої СЕС, ВАТ «Суха Балка», НДІ промислової медицини, страхового експерта Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області проведено розслідування його професійних захворювань та складено Акт розслідування професійних захворювань від 03.02.2004 року № 13. Згідно п. 15 вказаного Акту причиною його професійних захворювань є тривалий стаж роботи протягом 21 року 4 місяців в умовах важкої праці, несприятливого мікроклімату та виробничої вібрації: 110 дБА при нормі 101 дБА протягом від 50 до 85 % робочої зміни; фізичне перенавантаження: при динамічній праці 215 Вт при ПДН 90 Вт, маса вантажу, який підіймається та переноситься вручну - від 35 до 62,4 кг протягом від 10 до 20 % робочої зміни.

24.03.2004 року висновком МСЕК йому первинно встановлено 60 % професійної втрати працездатності, 30 % по радикулопатії та 30 % по ВСП, при наступному переогляді 12.04.2005 року підтверджено відсоток втрати професійної працездатності, в 2007 році йому встановлено 60 % втрати професійної працездатності на безстроково та встановлено третю групу інвалідності від профзахворювання. Згідно висновків МСЕК йому протипоказана робота в умовах тяжкої фізичної праці, вимушена поза та переохолодження та рекомендовано спостереження лікарів за місцем проживання, планове курсове лікування 1-2 рази на рік, оздоровлення в профілакторії, санаторно-курортне лікування. Його постійно турбує біль та оніміння в руках,оніміння кінцівок рук та ніг, судоми верхніх кінцівок, біль в попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією в нижні кінцівки, біль і обмеження руху в ліктьових і плечових суглобах. З моменту встановлення йому професійних захворювань і по теперішній час він переносить душевні страждання, оскільки розуміє, що вилікуватись від отриманих захворювань неможливо, оскільки втрата працездатності встановлена на безстроково, а це свідчить про те, що стан його здоров'я вже ніколи не покращиться, а може лише погіршитись. Він знаходиться у тому віці, коли люди, перебуваючи на заслуженому відпочинку, проводять час зі своєю сім'єю, займаються улюбленими справами, він же, навпаки, постійно відлучається від родини в зв'язку з необхідністю лікування. Професійними захворюваннями йому безспірно заподіяна моральна шкода, оскільки він позбавлений нормального життя, не має можливості працювати, бо за віком та станом здоров'я, втратою значного відсотку працездатності, йому важко знайти роботу, та багато часу витрачає на пошуки справедливості. Це вимагає від нього додаткових зусиль для продовження активного життя та підтримання в належному стані свого здоров'я. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 229 000 гривень та просить стягнути на його користь з відповідача, вважаючи що вказана сума грошей якимось чином зможе компенсувати йому його страждання та переживання, дасть можливість пройти хороший курс лікування, що в свою чергу покращить стан його здоров'я, а звідси і моральний стан. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено відшкодування моральної шкоди виплачувати з розрахунку 200 мінімальних заробітних плат, з 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата складає 1147 гривень, він просить суд стягнути на його користь з відповідача у відшкодування заподіяної йому професійними захворюваннями моральної шкоди у сумі 229 00 гривень, строк звернення до суду з даним позовом ним не пропущено, оскільки щодо вимог про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, строк позовної давності не поширюється. Згідно Закону України «Про судовий збір» позивачі за позовами про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, звільнені від сплати судового збору.

У судовому засіданні позивач участі не приймав через погане самопочуття, а представник позивача, діючий на підставі довіреності, посилаючись на повно викладені у позовній заяві обставини, позовні вимоги позивача просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач працював у шкідливих умовах праці, що підтверджено записами в його трудовій книжці (а.с. 6-15), з 13.01.1975 року п 05.09.1984 року та з 26.11.1987 року по 02.04.1996 року підземним прохідником в Спеціальному виробничому комбінаті «Кривбасшахтопрохідка», з 08.04.1996 року по 2111.2001 року підземним прохідником на шахті ім. Фрунзе ВАТ «Суха Балка» та з 21.11.2001 року звільнений у зв'язку з виходом на пенсію. 24.03.2004 року висновком МСЕК йому первинно встановлено 60 % професійної втрати працездатності, 30 % по радикулопатії та 30 % по ВСП, при наступному переогляді 12.04.2005 року підтверджено відсоток втрати професійної працездатності, в 2007 році йому встановлено 60 % втрати професійної працездатності на безстроково та встановлено третю групу інвалідності від профзахворювання. Згідно висновків МСЕК йому протипоказана робота в умовах тяжкої фізичної праці, вимушена поза та переохолодження та рекомендовано спостереження лікарів за місцем проживання, планове курсове лікування 1-2 рази на рік, оздоровлення в профілакторії, санаторно-курортне лікування(а.с. 18-22).

Комісією в складі представників Жовтневої СЕС, ВАТ «Суха Балка», НДІ промислової медицини, страхового експерта Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області проведено розслідування його професійних захворювань та складено Акт розслідування професійних захворювань від 03.02.2004 року № 13. Згідно п. 15 вказаного Акту причиною його професійних захворювань є тривалий стаж роботи протягом 21 року 4 місяців в умовах важкої праці, несприятливого мікроклімату та виробничої вібрації: 110 дБА при нормі 101 дБА протягом від 50 до 85 % робочої зміни; фізичне перенавантаження: при динамічній праці 215 Вт при ПДН 90 Вт, маса вантажу, який підіймається та переноситься вручну - від 35 до 62,4 кг протягом від 10 до 20 % робочої зміни (а.с. 16 зв.-17). В пункті 17 Акту вказано, що винними в отриманні позивачем професійних захворювань є керівництво ШСУ-2 комбінату «Кривбасшахтопроходка» та керівництво шахти ім. Фрунзе ВАТ «Суха Балка», якими у період роботи на вказаних підприємствах позивача ОСОБА_3, порушено ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 Кодексу Законів про працю України (а.с.17).

Згідно наданих виписних епікризів з медичних установ позивач, в результаті отримання професійних захворювань, неодноразово (а.с. 23-29) знаходився на лікуванні у 6-й міській лікарні, в Українському науково-дослідному інституті промислової медицини. Рішенням лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 22.01.2004 року (протокол № 131) а.с. 24 зв.) у нього встановлені професійні захворювання за діагнозом: вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок 1-2 ступеня з ліктьовим пері артрозом і плечелопаточним періартрозом НФС 1-2 ступеня гіпертрофією м`язів плечового поясу; радикулопатія попереково крижова з вираженими статико-динамічними порушенням і больовим синдромом. З медичних довідок вбачається, що позивачеві рекомендовано: спостереження лікарів за місцем проживання, планове курсове лікування 1-2 рази на рік, оздоровлення в профілакторії, санаторно-курортне лікування.

За таких обставин суд вважає, що позивачеві заподіяні як фізична, так і моральна шкода, яка підлягає компенсації.

Суд вважає, що в матеріалах справи досить доказів, підтверджуючих вину підприємства в не забезпеченні безпечних умов праці, із-за чого позивач отримав професійні захворювання, в результаті втратив значний відсоток працездатності, являється інвалідом третьої групи. В результаті фізіологічних порушень, які викликані профзахворюваннями, позивач повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у нього змінився ритм та порядок життєвих зв'язків. Наведеними фактами за вказаних обставин позивачу заподіяно фізичну та моральну шкоду, яка підлягає компенсації відповідачем, котрий повинен виплатити позивачеві моральну шкоду.

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача щодо недоведеності заподіяння моральної шкоди позивачу професійними захворюваннями, тому що заподіяння такої шкоди не підтверджено висновком експертизи, оскільки згідно рішення Конституційного Суду №1-рп/2004 від 27.01.2004 року особам, яким встановлено стійка втрата професійної працездатності необов'язково проведення медико-соціальної експертизи для встановлення факту заподіяння моральної шкоди. З огляду на те, що позивачу безстроково встановлено 60 % втрати професійної працездатності, професійними захворюваннями йому безспірно заподіяна моральна шкода.

Ст. 173 Кодексу законів про працю України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Ст. 237-1 Кодексу законів про працю України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач є застрахованою особою відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно зі ст., ст. 21 п. 1 «е», 28 ч. 3 вказаного Закону в обов'язки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я у вигляді страхової виплати у відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Суд вважає, що відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв'язку з тим, що на той час, коли позивачеві була встановлена стійка втрата професійної працездатності, а саме в березні 2004 р., згідно зі ст., ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяну громадянам шкоду від нещасних випадків, включаючи і моральну, було покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Приймаючи до уваги, що обставини, викладені в позовній заяві про спричинення моральної шкоди позивачеві, знайшли документальне підтвердження, а також враховуючи настання для позивача негативних наслідків, а саме: 60 відсотків втрати професійної працездатності на безстроковий термін, перебування тривалого часу на лікуванні, відчуття болю та оніміння в руках,оніміння кінцівок рук та ніг, судоми верхніх кінцівок, біль в попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією в нижні кінцівки, біль і обмеження руху в ліктьових і плечових суглобах. З моменту встановлення йому професійних захворювань і по теперішній час він переносить душевні страждання, тому що розуміє, що вилікуватись від отриманих захворювань неможливо, оскільки втрата працездатності встановлена на безстроково, а це свідчить про те, що стан його здоров'я вже ніколи не покращиться, а може лише погіршитись. Від втрати відчуття наявності пальців, позивач має проблеми в пересуванні, внаслідок чого відчуває фізичний біль і страждання, дискомфорт в його житті. Обмежена працездатність на підставі рішення МСЕК призводить до вимушених змін і порушень в життєвих, особистих, побутових і виробничих відносинах позивача. Суд вважає, що позивачеві ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню, проте суму, яку просить позивач, необхідно зменшити і призначити в розмірі 25000гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які переносить позивач, а в іншій частині позову позивачеві слід відмовити. Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» сторони у справі звільнено від державного мита, тому ці витрати суд відносить за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст., ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 10,11, 27, 60, 88, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_3 у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 25000 гривень.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Валуєва В.Г.