Ухвала суду № 32368340, 12.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 року справа №244/1334/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 25 квітня 2013 року по адміністративній справі №244/1334/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сніжнянської міської ради Донецької області про зобов'язання надати компенсацію на придбання побутового палива,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що вся його трудова діяльність пройшла на підприємствах вугільної промисловості. З державного підприємства «ЦОФ Кіселівська» позивач був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію. На теперішній час ДП «ЦОФ Кіселівська» є банкрутом та 04.06.2010р. відкрита ліквідаційна процедура. Підприємство не забезпечує позивача твердим паливом, на отримання якого він має право, а відповідачем відмовлено у наданні вугілля у зв'язку з тим, що ДП «ЦОФ Кіселівська» не має встановленого чинним законодавством статусу ліквідованого гірничого підприємства, тому позивач просив суд визнати за ним право на отримання компенсації на придбання твердого палива та зобов'язати відповідача надати йому компенсацію для придбання побутового твердого палива з 01.01.2013 року.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в який просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що суд першої інстанції зробив невірні висновки, що потягло за собою відмову у позові. В апеляційній скарзі посилається на Рішення Європейського суду з прав людини та стверджує, що держава повинна гарантувати громадянам соціальний захист. Неспроможність підприємства ліквідуватися не повинна спричиняти звуження соціальних прав колишніх працівників, які мають право на отримання соціальних пільг, встановлених законодавством.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, позивач надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, що дає суду право розглянути справу у відсутність сторін в порядку письмового провадження відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до вимог ст. 48 Гірничого закону України право на отримання вугілля мають пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах-не менше ніж 10 років для чоловіків, на роботах, пов'язаних із підземними умовами - не менше ніж 15 років для чоловіків, на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менш ніж 20 років для чоловіків.

У відповідності до вимог ст. 48 Гірничого закону України забезпечення вугіллям працівників ліквідованих гірничих підприємств здійснюється органами соціального захисту населення.

Відповідно до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 року №939 «Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості датою фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження Мінвуглепромом актів прийняття відповідних робіт, складених комісією, що утворюються Мінвуглепромом, а також визначення правонаступника щодо соціального захисту осіб відповідно до ч.5 ст. 48 Гірничого закону України.

Згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 07.02.2012р. №168/5/75-12 стосовно права на отримання пільг на придбання твердого палива пенсіонерів вугільних підприємств, які визнані банкрутами за рішенням суду або не ліквідовані, а просто припинили свою діяльність, право на отримання пільг на придбання твердого палива за рахунок коштів Державного бюджету мають пенсіонери гірничих підприємств, які мають законодавчо визначений статус ліквідованих гірничих підприємств.

На теперішній час акти ліквідації гірничого підприємства ТОВ «Донметпром», пенсіонером якого є відповідач, відсутні.

Згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців порушено справу про банкрутство ДВАТ «ЦЗФ Кіселівська», інформація про перебування юридичної особи в процесі припинення підприємницької діяльності - відсутня.

З огляду на те, що ДВАТ «ЦЗФ Кіселівська» не має встановленого чинним законодавством статусу ліквідованого гірничого підприємства, права на пільги на придбання твердого палива за рахунок коштів Державного бюджету, відповідно до ст. 48 Гірничого закону України, позивач не має.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 25 квітня 2013 року по адміністративній справі №244/1334/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 25 квітня 2013 року по адміністративній справі №244/1334/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва