Постанова № 32368177, 10.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року № 813/4119/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лунь З.І.

за участю секретаря судового засідання Івашків В.І.

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача: Ворошилова Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2013 року №0000211702.

В судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про заміну відповідача належними - Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби, у зв'язку з тим, що станом на день звернення до суду із позовною заявою йому не було відомо про незавершення процедури реорганізації державної податкової служби.

Судом в порядку ч.1 ст.52 КАС України допущено заміну відповідача належним Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві доповненні до адміністративного позову від 08.07.2013 року (вх..№24154 від 08.07.2013 р.) Просять позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов від 02.07.2013 року, долученому до матеріалів справи у судовому засіданні від 03.07.2013 року. У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

18 квітня 2013 року працівниками Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач) було проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. №155/17-20/НОМЕР_1., за результатами якої складено акт №155/17-20/НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки, позивачем в порушення ст.22, ст.185, п.п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України занижено податок на додану вартість на 121849 грн., в т.ч. за січень 2012 р. в сумі 120769 грн., за червень 2012 р. в сумі 1080 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2013 року №0000211702, Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 152311,00 грн., в тому числі основний платіж - 121849,00 грн., штрафні(фінансові) санкції-30462,00 грн.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 взятий на облік в Дрогобицькій ОДПІ 06.09.1997 р. за №1289 та зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво НОМЕР_2 від 13.01.1999 р., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, тютюновими та алкогольними виробами, з виробництва та торгівлі хлібом, здавання в оренду власного нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки від 31.01.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області фізична особа-підприємець ОСОБА_4 придбав у ТзОВ "ІМПО-ГУРТ" нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за 724614,40 грн., в т.ч. ПДВ-120769,07 грн. та земельну ділянку за 197054,00 грн. без ПДВ.

Згідно з Актом прийому-передачі від 01.02.2012 р. ТзОВ "ІМПО-ГУРТ" передало, а ФОП ОСОБА_4 прийняв зазначене вище нежитлове приміщення та земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_4 здійснив оплату за нежитлову будівлю та земельну ділянку; на підставі отриманої від ТзОВ "ІМПО-ГУРТ" податкової накладної від 31.01.2012 р. №20 ФОН ОСОБА_4 збільшив податковий кредит по податку на додану вартість в січні 2012 р. на 120769,07 грн.

Наказом від 16 лютого 2012 р. ФОП ОСОБА_4 нежитлове приміщення ввів в експлуатацію.

Судом встановлено, що придбане нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності (а.с.48).

Судом також встановлено, що продавець нежитлового приміщення ТзОВ "ІМПО-ГУРТ" на вартість реалізованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, збільшив податкові зобов'язання по податку на додану вартість і відобразив їх в Податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 р. (а.с. 120).

Водночас, як вбачається з Акта перевірки, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа не може бути власником нерухомого майна, а придбання такого майна суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою, яка зареєстрована платником ПДВ, може здійснюватися ним виключно як фізичною особою. Крім того, відповідач в акті перевірки покликається на норми сімейного кодексу України і зазначає, що придбане позивачем нежитлове приміщення належить позивачеві та його дружині на праві спільної власності. Відтак, відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем зайво включено до складу податкового кредиту за операцією з придбання нежитлової будівлі та земельної ділянки згідно з договором купівлі-продажу від 31.01.2012 р.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до частини 2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІУ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-Х1У визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для відображення господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку є первинні документи.

Відповідно до ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст.50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Зважаючи на викладене вище, суд зазначає, що чинне законодавство України ставить у залежність збільшення податкового кредиту по податку на додану вартість від цивільного в т.ч. сімейного статусу особи.

Більше того, суд додатково зазначає, що статус суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи не впливає на звуження для такої особи закріплених за нею цивільних прав та обов'язків фізичних осіб.

Крім того, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та земельної ділянки від 31.01.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області, згідно з яким фізична особа-підприємець ОСОБА_4 придбав у ТзОВ "ІМПО-ГУРТ" нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 як на день проведення перевірки, так і на день розгляду справи є чинним, в судовому порядку суб'єктами правових відносин не оскаржувався.

Таким чином, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість з господарської операції з ТзОВ "ІМПО-ГУРТ" по придбанню нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на підставі первинних документів: договору купівлі-продажу, акта прийому-передачі, платіжних доручень, податкової накладної, а також у зв'язку із використанням нежитлового приміщення у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до усного договору, укладеного позивачем з ТзОВ "Стіл-Хоукс" на підставі рахунка-фактури від 07 червня 2012 р. №СФ-0016 ФОП ОСОБА_4 придбав у ТзОВ "Стіл-Хоукс" ВР21D Brio Medium з рекламним нанесенням та запальнички СР11 R. "Сlіррег" Сlassic large (скло).

Виконання цієї господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи накладною та податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи позивач збільшив податковий кредит по податку на додану вартість в вересні 2012 р. на зазначених первинних документів.

Судом встановлено, що висновки відповідача про безтоварність операцій між позивачем та ТзОВ "Стіл-Хоукс" зроблено на підставі акта невиїзної перевірки ТзОВ "Стіл-Хоукс" від 23.08.2012 р. №544/3/22-30-36482441, складеного ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі аналізу податкової звітності ТзОВ "Стіл-Хоукс"

Як вбачається із зазначеного Акта перевірки на момент здійснення фінансово-господарських відносин з ФОП ОСОБА_4 ТзОВ "Стіл-Хоукс" було включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вказано в п.2.1.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Позивачем було надано всі первинні документи під час проведення перевірки, що підтверджують факт придбання у ТзОВ "Стіл-Хоукс" ВР21D Brio Medium з рекламним нанесенням та запальнички СР11 R. "Сlіррег" Сlassic large (скло), що є оформленими з дотриманням чинного законодавства - видаткова накладна, податкова накладна, платіжні доручення.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодекс.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3. ст.198 ПК України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності є визначальною умовою для виникнення права на формування податкового кредиту.

З огляду на викладене, реальність господарських операцій, вчинених між позивачем та ТзОВ "Стіл-Хоукс" підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, що стали підставою для формування показників сум податкового кредиту та валових витрат та вказані первинні документи недійсними або нечинними судами не визнавались. Підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинних документів та податкових накладних, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід врахувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання прибутку.

При прийнятті постанови, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії (заява № 3991/03).

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем своїх зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість, а також пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України, всі вимоги відносно порядку податкового кредиту позивачем виконані.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_4 та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Судом також береться до уваги факт подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними належними та допустимими доказами Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.05.2013 року №0000211702 слід скасувати.

Судові витрати у розмірі 1524 грн. 00 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 16.05.2013 року №0000211702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1524 (одну тисячу п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанову в повному обсязі складено 15.07.2013 року

Суддя (підпис) З.І. Лунь

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя З.І. Лунь