Постанова № 32368159, 20.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2013 року № 826/4150/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Старт»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 №№000661227, 000662277. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Старт» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 №№000661227, 000662277

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/4150/13-а до судового розгляду в судовому засіданні на 20.05.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на те, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом не дотримано п.86.9 ПК України. За таких обставин, позивач просить суд визнати спірні ППР протиправними та скасувати.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, про що надав відповідні письмові заперечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку із поданим сторонами письмовим клопотанням.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з постанови від 08.09.2011 начальника СВ ПМ Бориспільської ОДПІ про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Фірма Старт» по взаємовідносинах з ТОВ «Росаріо», в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ Київської області перебуває кримінальна справа №05-8685, порушена за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва при створенні ТОВ «Росаріо» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, на підставі вказаної постанови начальника СВ ПМ Бориспільської ОДПІ про призначення перевірки, відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фірма Старт», за наслідками якої складено акт №7874/22-7/35848370 від 23.11.2012, яким встановлено порушення п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- №000661227 від 10.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 162901грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 162900грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1грн.

- №000662227 від 10.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 130321грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 130320грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1грн.

Як вбачається з акту перевірки, а також письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних санкцій ґрунтується на поясненнях ОСОБА_1, згідно яких, останній жодного відношення до діяльності ТОВ «Росаріо» не має, з огляду на що, ДПІ прийшла до переконання про відсутність у позивача законних підставі для віднесення сум за наслідками спірних правовідносин до валових витрат та податкового кредиту.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, при цьому зазначаючи наступне.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом диспозиції вказаної частини ст.72 КАС України, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1)або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно обставина, в даному випадку, непричетності ОСОБА_1 до діяльності ТОВ «Росаріо», що встановлена в інших процесуальних актах, як то акт перевірки позивача та його контрагента, не сприймається судом як обов'язкова, відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Таким чином, з огляду на положення ст.72 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на пояснення ОСОБА_1, як на належний доказ відсутності у ТОВ «Фірма Старт» правових підстав для включення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту, адже станом на час вирішення даної справи судом не встановлено наявності відповідного рішення місцевого суду (постанови/вироку), яке набрало законної сили, яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ, в редакції, яка діяла на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п. 58.1 ст. 58 ПК України)).

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, в даному випадку, була позбавлена права на винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а отже, податкові повідомлення-рішення №000000661227, №000662227 від 10.12.2012 підлягають скасуванню за самостійною підставою, як такі, що винесені в порушенням ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки є передчасними.

З огляду на Акт перевірки позивача, вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом було здійснено аналіз первинних бухгалтерських/податкових документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Росаріо», як то рахунки-фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, розрахунки між підприємствами.

Однак, не приймаючи до уваги змісту та обсягу вказаних господарських операцій, згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», контролюючий орган приходить до висновків про відсутність у позивача права на віднесення сум до валових витрат та податкового кредиту, з огляду на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №05-8685, зокрема, пояснення ОСОБА_1

Вказана обставина, на думку суду, не може бути виключно-достатнім доказом для збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, оскільки, як вже зазначалось, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за умови, в даному випадку, наявності рішення суду, що набрало законної сили.

Проте, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи, судом не встановлено доказів, які б підтверджували наявність умислу посадових осіб ТОВ «Фірма Старт», ТОВ «Росаріо» на укладення фіктивних угод, угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або угод, укладених в порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Старт», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 10.12.2012 №№000661227, 000662227.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Старт» (код ЄДРПОУ 35848370, адреса: 03036, м.Київ, Солом'янський район, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 92-Б) судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 03151, м. Київ, вулиця Смілянська, 6).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.