донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.07.2013 р. справа №913/381/13-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Агапова О.Л.суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання: Федоріщевій І.О.За участю представників сторін від позивача:Журба Ю.А., Сімейко А.М. - представники за дов. від відповідача: Анненкова А.А. - представник за дов. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Запорізької області від24 травня 2013р. у справі№ 913/381/13-г (суддя Старкова Г.М.)за позовом:Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради м. Сєвєродонецьк Луганської областідо відповідача: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи Сокрут Антона Олегович, м.Сєвєродонецькпростягнення 7927 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.05.2013р. по справі № 913/381/13-г (суддя Старкова Г.М.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради м. Сєвєродонецьк Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи Сокрут Антона Олегович, м.Сєвєродонецьк про стягнення 7927 грн. 00 коп.
Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради м.Сєвєродонецьк Луганської області, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував приписи пунктів 1.4, 1.6 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та пункту 2.2 Правил дорожнього руху. На думку скаржника, передавати керування транспортним засобом іншій особі може не лише власник автомобіля, а будь-яка інша особа, яка отримала цей транспортний засіб на законних підставах.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, тому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У відзиві, зокрема, вказане на те, що винному у дорожньо-транспортній пригоді гр-ну Сокрут А.О. забезпечений транспортний засіб у користування не передавався.
За свідченням Сокрут А.О. забезпечений автомобіль йому переданий громадянином Олійником С.В., який за матеріалами справи не є ані власником, ані особою,яка використовує забезпечений транспортний засіб на законних підставах.
Позивачем на надано доказів того, що Сокрут А.О. мав право володіння (користування) забезпеченим транспортним засобом та він плутає поняття «керування», «експлуатація» та «право володіння(користування)».
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила. Про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія встановила.
Фонд комунального майна Сєвєродонецької міської ради м.Сєвєродонецьк Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськ про стягнення 7927 грн. 00 коп. страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП), яка сталася через порушення правил дорожнього руху водієм забезпеченого відповідачем транспортного засобу, заподіяна шкода майну Фонду комунального майна Сєвєродонецької міськради, а саме пошкоджений автомобіль марки Chevrolet Lacetti, державний номер ВВ 5855 АЕ
Господарський суд Луганської області ухвалою від 28.02.2013р. керуючись ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, водія винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, фізичну особу-громадянина Сокрут О.А. (а.с.87-88)
Суть спору: - 27.06.2012р. у м. Сєвєродонецьку на перехресті проспекту Гвардійський та проспекту Радянський сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: автомобіль марки Mazda 626, державний номер 90648АМ, яким керував громадянин Сокрут Антон Олегович, зіткнувся з автомобілем марки ВАЗ 2103. Обидва автомобіля були відкинуті на узбіччя дороги, де нерухомо стояв автомобіль марки Chevrolet Lacetti, який належить Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, в результаті чого вказаному автомобілю спричинені механічні пошкодження, що підтверджується протоколом огляду технічного стану транспорту від 27.06.2012р. (а.с.10-11).
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.07.2012р. у справі №1227/5046/2012 громадянина Сокрут Антона Олеговича, який керував на час вчинення ДТП автомобілем Mazda 626, державний номер 90648АМ, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації автомобіля Mazda 626, державний номер 90648АМ, застрахована власником громадянином Бугайовим Михайлом Івановичем у Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськ, згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 5106369 від 16.05.2012р. (а.с. 90).
Пунктом 2 вказаного полісу визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).
02.07.12р. Сокрут А.О. надав відповідачу повідомлення про настання страхового випадку (а.с.43). В повідомленні вказано, що страхувальником є Бугайов М.І., вказані адреса проживання страхувальника та номер страхового полісу і термін його дії (а.с.43).
В цей же день з заявою про виплату страхового відшкодування до відповідача звернувся і позивач (а.с.29).
10.08.12р. позивач звернувся до відповідача з листом про надання йому калькуляції відновлюваних робіт на пошкоджений службовий автомобіль Шевролет Лачетті держномер ВВ 5855 АЕ (а.с.27).
24.09.12р. з посиланням на Закон «Про інформацію» в надані калькуляції відмовлено, оскільки на думку відповідача, така інформація є конфіденційною.
Оцінка вартості відновлюваного ремонту здійснена Агентством з нерухомості «Дисконт» за замовленням позивача.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку автомобіля марки Chevrolet Lacetti, який належить Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради від 09.10.2012, зробленого судовим експертом ТОВ "Агентство по нерухомості "Дисконт", вартість матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю марки Chevrolet Lacetti складає 8927,81 грн. (а.с.12-19).
В порядку досудового врегулювання спору Фонд комунального майна звернувся до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" із заявою про виплату страхового відшкодування, однак страхова компанія відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що п.19.2 ст.19 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції, яка діяла на час настання зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, передбачав, що якщо забезпечений транспортний засіб відчужується і власник не подав заяву про припинення договору страхування, договір припиняється з дня відчуження такого транспортного засобу.
Така позиція відповідача ґрунтувалась на поясненні Сокрут А.О., наданому ним Голові правління АСК «Оранта-Лугань» 18.09.12р., згідно з яким автомобіль Маzdа 626 був придбаним ним у гр.-на Олійник С.В.(а.с.108).
В той же час, згідно довідки Сєвєродонецького ВРЕР УДАЇ УМВС у Луганській області станом на 01.03.13р. автомобіль Маzda 626, номерний знак 906-48 АМ, зареєстрований за гр. Бугайовим М.І. (а.с.95).
Будь-які документи, які б посвідчували перехід права власності на вказаний автомобіль від Бугайова М.І. до іншої особи в матеріалах справи та у сторін відсутні.
Виходячи з викладеного, в процесі розгляду апеляційної скарги представник відповідача не наполягав на застосуванні у спорі п.19.2 ст.19 вищевказаного Закону.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 7 927 грн. 00 коп. страхового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події (з урахуванням суми франшизи, яка на думку відповідача складає 1000 грн., за полісом -500 грн.). У задоволенні вказаного позову судом відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними належним чином, оскільки громадянин Сокрут А.О. не є особою, яка керувала автомобілем марки Mаzda 626 реєстраційний номер 90648 AM на законних підставах, тому, він не відноситься до переліку осіб відповідальність яких застрахована. Отже, дорожньо-транспортна пригода в результаті якої автомобілю марки Chevrolet Lacetti, який належить Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, спричинені механічні пошкодження, не вважається страховим випадком, передбаченим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст.29 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Стаття 1194 ЦК передбачає, що особа, яка застосувала свою цивільну відповідальність, відшкодовує шкоду у разі недостатності страхової виплати.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст.6 вищевказаного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Пункт 1.4 ст.1 Закону передбачав, що особи, відповідальність яких застрахована, це страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах (діюча редакція п.1.4 передбачає, що особи, відповідальність яких застрахована, це страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду).
Згідно з п.1.7 ст.1 Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до п.1.6 ст.1 власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах (при розгляді спору суд керується редакцією Закону, яка діяла на час факту ДТП, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону від 05.07.12р. № 5090-VI.)
.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2012р. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого за полісом ПАТ "Страхова компанія "Оранта-Лугань" № АВ/5106369 транспортного засобу Mazda 626, державний номер 90648АМ, внаслідок якого автомобілю позивача Chevrolet Lacetti, державний номер ВВ5855АЕ, заподіяно шкоду.
У спорі, що розглядається, особою винною у скоєнні ДТП, відповідно до постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.07.2012р. є водій автомобіля Mazda 626, державний номер 90648 АМ, Сокрут А.О. Разом з цим, на момент виникнення ДТП цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатували автомобіль Mazda 626, державний номер 90648 АМ, на законних підставах, була застрахована відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5106369.
З огляду на викладене, саме відповідач в межах ліміту відповідальності страховика є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну автомобілю Chevrolet Lacetti, державний номер ВВ5855АЕ, внаслідок ДТП, оскільки відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки та взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля Mazda 626, державний номер 90648 АМ.
При цьому, помилковими є посилання суду першої інстанції на те, що громадянин Сокрут А.О. не законно керував транспортним засобом під час скоєння ДТП.
В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції послався, зокрема, на те, що за довіреністю від 15.12.11р., яка зареєстрована приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Дваровською Н.М. за № 5424, Бугайов М.І. «передав своє право користування та розпорядження забезпеченим автомобілем марки Мazda 626 реєстраційний номер 90648 АМ гр.. Крикуну С.В. та гр. Налівайку Л.Л.( а.с.109).
Згідно пояснювальної записки, наданої Сокрут А.О. до страхової компаній, забезпечений автомобіль йому переданий гр.. Олійником С.В., який за матеріалами справи не є ані власником. Ані особою, яка використовує транспортний засіб на законних підставах (а.с.108).
Наявність лише цих документів стала підставою для висновку суду, що Сокрут А.О. не є особою, яка керувала автомобілем на законних підставах.
Ну думку колегії цей висновок суду не є обґрунтованим виходячи з наступного.
Згідно з довіреністю Крикуну С.В. та Налівайка Л.Д. користуються та розпоряджаються автомобілем незалежно один від одного.
Довіреність видана з правом обміну, страхування, здачі в оренду, передачі в позику автомобіля.
Довіреність видана з правом передоручення (а.с.109) та до укладення договору страхування із відповідачем безпосередньо Бугайовим М.І.
Згідно пункту 2.2. Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
Аналізуючи наведене судова колегія дійшла до висновку, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, можливість передавати керування транспортним засобом іншій особі мав не лише власник автомобіля, а будь-яка інша особа, яка отримала цей транспортний засіб на законних підставах.
В матеріалах справи наявний лист начальника ВДАІ Сєвєродонецького МВ ГУМВСУ в Луганській області від 29.04.2013р. № 165, в якому зазначено, «що після скоєння ДТП та під час його оформлення гр-н Сокрут А.О. мав при собі та пред'явив працівнику ДАІ документи передбачені п. 2.1. Правил дорожнього руху України, а саме посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування. Відносно Сокрут А.О. адміністративний протокол за ст.126 КУпАП не складався за відсутністю в його діях адмінправопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки). Під час настання ДТП 27.06.2012р. Сокрут А.О. керував автомобілем МАЗДА 626 д/н 906-48 АМ на законних підставах» (а.с.136).
Будь-які відомості, які спростовують факт правомірності володіння транспортним засобом Сокрут А.О. на час здійснення ДТП в матеріалах справи відсутні, а твердження про неправомірність володіння ґрунтується лише на припущенні відповідача.
Більш того, сам Сокрут А.О. у клопотанні до господарського суду (а.с.38,39) стверджує, що керував транспортним засобом, який належить Бугайову М.І., на законних підставах. Це відображено і в поясненні від 22.02.13р. (а.с.45-46), запереченні від 26.04.13р.(а.с.131).
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що вищеописана дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 27.06.12р., внаслідок якої заподіяна шкода майну Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської Ради сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, яким керував гр. Сокрут А.О на законних підставах, є страховим випадком в розумінні ст.6 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" і позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання відповідача щодо невірного тлумачення термінів «керування» та «експлуатація» транспортного засобу до уваги не прийнятий, оскільки, на думку колегії у спорі, що розглядається, ці поняття є тотожними.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі не відповідає чинному законодавству, прийнято з порушенням норм матеріального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга є підставою для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.1,6,22,29 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради м. Сєвєродонецьк Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 24.05.2013р. у справі № 913/381/13-г - задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 24.05.2013р. у справі № 913/381/13-г - скасувати.
Позовні вимоги Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради м. Сєвєродонецьк Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізичної особи Сокрут Антона Олегович, м.Сєвєродонецьк про стягнення 7927 грн. 00 коп. - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань" (91031, м. Луганськ, вул. Оборонна, 20, ідентифікаційний код 02305867) на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради (93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, 32, ідентифікаційний код 25372814, МФО 804013) страхове відшкодування в розмірі 7 927 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою в сумі 1 720 грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою в сумі 860 грн. 25 коп.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий О.Л.Агапов
Судді Т.Д. Геза
Н.О.Мартюхіна
надр. 7 прим:
1 прим. - у справу;
1 прим. - позивачу
1 прим. - відповідачу
1 прим. - третій особі
2 прим. - ДАГС;
1 прим. - ГСЛО;
Судове рішення № 32367691, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 09.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/381/13-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: