Постанова № 32367671, 10.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2013р. справа №6/5014/3037/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М.за участю представників: від позивача:Моргун А.М. за довіреністю №315 від 21.05.2012р.від відповідача:Зубова Л.І. за довіреністю №01-026-2865 від 28.12.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків на рішення господарського суду Луганської областівід04.02.2013р. (повний текст підписано 08.02.2013р.) у справі№6/5014/3037/2012 (суддя Василенко Т.А.) за позовомДержавного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. ХарківдоПублічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область простягнення основного боргу у сумі 16341,60грн., 3% річних у сумі 1379,41грн., інфляційних у сумі 2532,87грн.В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область про стягнення основного боргу у сумі 16341,60грн., 3% річних у сумі 1379,41грн., інфляційних у сумі 2532,87грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.02.2013р. (повний текст підписано 08.02.2013р.) у справі №6/5014/3037/2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на користь ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» борг у сумі 6895,20грн., 3% річних у сумі 582,03грн., інфляційні нарахування у сумі 807,80грн., судовий збір у сумі 658,38грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що на виконання умов договору №23613-027/1-786 від 04.04.2008р. позивач оформив та передав відповідачу науково-технічну продукцію на суму 293360,41грн., що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт за даним договором належним чином не виконав, сплативши лише 277019,81грн., у зв'язку з чим його заборгованість склала 16341,60грн. за актами виконаних робіт на суму 6895,20грн. і на суму 9446,40грн. Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16341,60грн. визнані судом доведеними. Позовні вимоги задоволені в частині стягнення боргу у сумі 6895,20грн., 3% річних у сумі 582,03грн., інфляційних нарахувань у сумі 807,80грн., оскільки позивачем був пропущений строк позовної давності для пред'явлення вимог про стягнення заборгованості в сумі 9446,40грн., відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, а позивачем не наведено поважних причин їх пропущення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 04.02.2013р. у справі №6/5014/3037/2012 в частині відмови в стягненні заборгованості в розмірі 9446,40грн., 3% річних в сумі 797,38грн., збитків від інфляції в сумі 1725,07грн., судового збору в сумі 951,12грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача 9446,40грн. основного боргу, 797,38грн. - 3% річних, 1725,07грн. збитків від інфляції, 951,12грн. судового збору. В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав позивача. На думку заявника, рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

В апеляційній скарзі позивач посилався на те, що суд першої інстанції дійшовши висновку, що строк оплати за виконані позивачем роботи у сумі 9446,40грн. встановлено до 22.09.2009р., керувався виключно умовами договору та припущеннями, в яких відповідач дотримався прийнятих зобов'язань, і не з'ясував у якому податковому періоді вказані податкові зобов'язання були відображені позивачем у податковому обліку та у якому податковому періоді був відображений відповідачем ПДВ по вказаній податковій накладній у складі податкового кредиту на підставі дослідження наданих до матеріалів справи документів податкового обліку сторін та податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. у справі №6/5014/3037/2012 відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 04.04.2013р. та 08.04.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

У доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що початок виникнення у сторони за договором права на пред'явлення вимоги про оплату виконаних робіт чи поставленої продукції, а отже початок перебігу строку позовної давності, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права у розумінні норми ст.261 Цивільного кодексу України, не прив'язано до дати складання податкових накладних.

Представник скаржника у судовому засіданні 10.07.2013р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.07.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

04 квітня 2008 року між Українським державним науково-технічним центром з технології і обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування «Енергосталь», яке перейменовано в Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат», яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», (замовник) був укладений договір №23613-027/1-786 з протоколом розбіжностей.

За умовами цього договору виконавець приймає на себе зобов'язання із здійснення авторського нагляду та надання технічної допомоги при будівництві комплексу конвертерного цеху ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», у відповідності з «Положенням про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом підприємств, будівель та споруд», затвердженого постановою Держбуду СРСР від 15.04.1985р. №48 із змінами, затвердженими постановою Держбуду СРСР від 29.06.1987р. №122, внесеними по БСТ №9, 1987р. (п.1.1. в редакції протоколу розбіжностей до договору).

Згідно п.1.2. договору зміст та строки виконання робіт визначаються календарним планом (додаток №1), який є невід'ємною частиною діючого договору.

Відповідно до п.2.1. в редакції протоколу розбіжностей до договору, вартість робіт згідно з протоколом про договірну ціну (додаток №2) складає 28274,40грн., у тому числі ПДВ 20% - 4712,40грн. та буде уточнюватись у відповідності з фактичними виїздами та затратами, пов'язаними із здійсненням авторського нагляду та наданням технічної допомоги. На роботи, які виконуються понад договірної ціни, оформлюється додаткова угода у встановленому порядку.

Додатковими угодами №1 від 10.09.2008р., №2 від 10.09.2008р. внесено зміни у п.2.1. договору №23613-027/1-786 від 04.04.2008р. та визначено загальну вартість робіт за цим договором у сумі 150023,54грн., у тому числі ПДВ 20% - 25003,92грн.

Згідно п.2.2. в редакції протоколу розбіжностей до договору, оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця щомісяця протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, з урахуванням витрат на відрядження, які відшкодовуються виконавцю понад договірної ціни, з обов'язковим наданням документів на їх підтвердження, а саме: журналу авторського нагляду; табеля звіту виходу робітників виконавця з урахуванням днів перебування їх у відрядженні; наказів про відрядження; копій посвідчень про відрядження, проїзних залізничних та автодорожніх квитків, квитанцій про сплату за проживання.

Виконавець щоквартально до 10 числа кварталу, наступного за звітним, надає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт. Акт здачі-приймання виконаних робіт складається по фактичним витратам, які підтверджено документально (табель, копії наказів про відрядження на авторський нагляд, копій посвідчень про відрядження, копії проїзних документів, копії документів на проживання). Замовник протягом десяти робочих днів з дня отримання акта повинен направити виконавцю підписаний акт та сплатити протягом 15 банківських днів після надання оригіналів платіжних документів виконані роботи або направити мотивовану відмову (п.3.1. в реакції протоколу розбіжностей до договору). У разі мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з вказанням причин відмови та заходів відповідальності кожної сторони (п.3.2. договору).

Пунктом 3.4. договору передбачено, що виконавець у відповідності з календарним планом робіт (додаток №1) здійснює авторський нагляд та надає технічну допомогу протягом всього періоду будівництва комплексу конвертерного цеху, а також прийомки в експлуатацію закінчених об'єктів.

Згідно п.3.5. договору виконавець зобов'язався:

а) перевіряти в процесі організації будівництва відповідність виконаних робіт проектним рішенням, передбаченим в робочих кресленнях та затвердженій кошторисній вартості робіт, дотримання технології, якості виконання будівельно-монтажних робіт та робіт з монтажу технологічного та інших видів обладнання, пожежо- та вибухонебезпеку приміщень об'єктів, які будуються;

б) надавати пропозиції про зниження вартості, покращення якості та скорочення тривалості будівництва об'єктів, та удосконалення технології виробництва будівельних робіт по об'єкту;

в) своєчасно вирішувати всі питання по проектно-кошторисній документації, які виникають в процесі будівництва;

г) вести журнал авторського нагляду, в якому фіксувати всі виявлені при будівництві відступи від проектно-кошторисної документації та порушення вимог будівельних норм та правил, та технічних умов з виробництва будівельно-монтажних робіт, обов'язкові для виконання вказівки про усунення виявлених дефектів та строків їх виконання;

д) приймати участь в прийомці технічним наглядом замовника окремих відповідальних конструкцій по мірі їх готовності в процесі будівництва об'єктів та у складанні акта проміжної прийомки цих конструкцій;

е) перевіряти відповідність сертифікатів (паспортів) та іншої технічної документації на конструкції, деталі, будівельні матеріали та обладнання державним стандартам, технічним умовам та даним проекту.

Виконавець здійснюючи авторський нагляд та технічну допомогу відповідає за: якісне та своєчасне виконання зобов'язань за даним договором; якість проектних рішень, які приймаються в процесі виконання робіт; своєчасну та якісну розробку проектно-кошторисної документації по пропозиціям та рішенням, прийнятими робітниками, які здійснюють авторський нагляд (п.3.6. договору).

Згідно п.6.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 01.04.2009р.

Додатковою угодою №3 від 01.04.2009р. внесено зміни у п.6.1. договору №23613-027/1-786 від 04.04.2008р. та встановлено строк дії договору до 31.12.2010р.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст.525, 526 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч.4 ст.882 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо здійснення авторського нагляду, оформлення та передачі відповідачеві науково-технічної продукції стосовно об'єкту будівництва: комплексу конвертерного цеху, що підтверджується актами здачі-прийомки науково-технічної продукції за 1-й квартал 2008 року на суму 76258,38грн. з ПДВ, за 2-й квартал 2008 року на суму 73765,16грн. з ПДВ, за 3-й квартал 2008 року на суму 72849,61грн. з ПДВ, за 4-й квартал 2008 року на суму 30529,66грн. з ПДВ, за 1-й квартал 2009 року на суму 23616грн. з ПДВ, за 2-й квартал 2009 року на суму 9446,40грн. з ПДВ, за 3-й квартал 2009 року на суму 6895,20грн. з ПДВ. Вказані акти підписані відповідачем та посвідчені його печаткою. Таким чином відповідач прийняв виконані роботи загальною вартістю 293360,41грн.

Загальна вартість робіт за вказаними актами є більшою за ціну робіт визначену в договорі із змінами, внесеними додатковими угодами №№1, 2. Втім, згідно умов договору фактична вартість робіт включає плату за виконану роботу та відшкодування витрат виконавця, у тому числі на відрядження на об'єкт будівництва працівників, які здійснюють авторський нагляд, що дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в договорі цін без додаткових погоджень (додаткових угод) і скоригувати за умови надання документів на підтвердження витрат, пов'язаних з відрядженням працівників виконавця, та погодження цих витрат замовником шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт. Наведене узгоджується із приписами ст.843 ЦК України.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав. Як вбачається з копії банківських виписок за 04.06.2008р. на суму 76258,38грн., за 11.02.2009р. на суму 42134,68грн., за 04.03.2009р. на суму 104480,09грн., за 19.05.2009р. на суму 11597,24грн., за 20.05.2009р. на суму 42548,42грн. відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт за договором на користь позивача сплачено 277018,81грн. Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 16341,60грн.

Як стверджує позивач, вказана заборгованість виникла за актами б/н від 24.12.2009р. у сумі 9446,40грн. з ПДВ, №2 від 24.12.2009р. у сумі 6895.20грн. з ПДВ.

Оскільки відповідач заперечив проти підписання вказаних актів саме 24.12.2009р. та заявив про застосування наслідків пропущення строку позовної давності для пред'явлення цих вимог, судом першої інстанції було досліджено оригінали спірних актів, наданих сторонами (копії арк. спр. 24-25, 62-63) та встановлено, що акти, надані позивачем, не містять дати підписання їх відповідачем та в них кульковою ручкою дописано: «акт від 29.12.2009р.». В актах, представлених відповідачем, також відсутня конкретна дата їх підписання.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно положень п.3.1. договору акт здачі-прийомки науково-технічної продукції за 2-й квартал 2009 року на суму 9446,40грн. позивач повинен був представити відповідачу до 10.07.2009р., в свою чергу відповідач протягом наступних 10 робочих днів, тобто в строк до 24.07.2009р. зобов'язаний був перевірити відповідність об'ємів, якості та вартості відображених в акті робіт з об'ємами, якістю та вартістю фактично виконаних робіт і за результатами перевірки підписати наданий акт або відмовитись від прийняття робіт та підписання акту, про що повідомити позивача з вказанням мотивованих причин такої відмови. Акт здачі-прийомки науково-технічної продукції за 3-й квартал 2009 року на суму 6895,20грн. позивач повинен був представити відповідачу до 12.10.2009р. (перший робочий день), в свою чергу відповідач протягом наступних 10 робочих днів, тобто в строк до 26.10.2009р. зобов'язаний був перевірити відповідність об'ємів, якості та вартості відображених в акті робіт з об'ємами, якістю та вартістю фактично виконаних робіт і за результатами перевірки підписати наданий акт або відмовитись від прийняття робіт та підписання акту, про що повідомити позивача з вказанням мотивованих причин такої відмови.

В силу положень ст.ст.853, 882 ЦК України та положень п.3.2. договору виконання обов'язку замовника з повідомлення виконавця про відмову від прийняття робіт дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання шляхом складання двостороннього дефектного акту. Якщо підрядник відмовляється спільно з замовником зафіксувати їх, останній може це зробити із залученням третіх осіб.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про відмову від прийняття робіт у строк, визначений договором. Натомість, в матеріалах справи наявні копії актів здачі-прийомки науково-технічної продукції за 2-й квартал 2009 року на суму 9446,40грн., за 3-й квартал 2009 року на суму 6895,20грн., які підписані відповідачем з прикладанням печатки ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» без заперечень.

Згідно приписів ст.882 ЦК України передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Таким чином, зважаючи на те, що акти виконаних робіт складаються для визначення вартості та обсягів виконаних підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з моменту погодження сторонами цих актів, судова колегія вважає необхідним оцінити акти здачі-прийомки науково-технічної продукції за 2-й квартал 2009 року на суму 9446,40грн. з ПДВ, за 3-й квартал 2009 року на суму 6895,20грн. з ПДВ, копії яких надано сторонами, в сукупності з: рахунками-фактурами №ГЕ-00000000260 від 26.07.2009р. у сумі 9446,40грн., №ГЕ-00000000352 від 22.10.2009р. у сумі 6895,20грн. (копії арк. спр. 64-65); податковими накладними №241209-3 від 24.12.2009р. на суму 9446,40грн., у т.ч. ПДВ 1574,40грн., №241209-2 від 24.12.2009р. на суму 6895,20грн., у т.ч. ПДВ 1149,20грн., реєстром отриманих та виданих податкових накладних УкрДНТЦ «Енергосталь» за грудень 2009 року, податковою декларацію з податку на додану вартість УкрДНТЦ «Енергосталь» за грудень 2009 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2009 року (Д5) (копії арк. спр. 93-111); реєстрами отриманих та виданих податкових накладних ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» за грудень 2009 року, податковою декларацією з податку на додану вартість ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» за грудень 2012 року (арк. спр. 178-248), з метою встановлення наявності порушення сторонами умов договору в частині належного виконання робіт та повідомлення про готовність обопільно підтвердити обсяг виконаних робіт та здати отриманий результат робіт або в частині належного прийняття виконаних робіт та їх оплати.

В матеріалах справи відсутні докази як передачі позивачем відповідачеві спірних актів в строки, передбачені договором, так і докази прийняття відповідачем виконаних робіт шляхом підписання спірних актів у строки, обумовлені договором, у разі своєчасного надання останніх.

Водночас, відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (викладеної у редакції, діючої у спірний період) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 названого закону (викладеної у редакції, діючої у спірний період) визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього закону (викладеної у редакції, діючої у спірний період) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 даного закону (викладеної у редакції, діючої у спірний період) визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних УкрДНТЦ «Енергосталь» за грудень 2009 року та реєстру отриманих податкових накладних ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» за грудень 2009 року, датами виписок податкових накладних №241209-3 на суму 9446,40грн. та №241209-2 на суму 6895,20грн. відображено 24.12.2009р.

В податковій декларації з податку на додану вартість ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» за грудень 2012 року відображено суму податкового кредиту у розмірі 173395004грн., яка співпадає із загальною сумою податку на додану вартість по отриманим податковим накладним згідно реєстру отриманих податкових накладних ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» за грудень 2009 року. Тобто, у грудні 2009 року (податковому періоді) відповідачем був відображений ПДВ по податковим накладним №241209-3 від 24.12.2009р. на суму 9446,40грн., №241209-2 від 24.12.2009р. на суму 6895,20грн. у складі податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку, що за умовами укладеного між сторонами договору податкові накладні №241209-3 від 24.12.2009р. на суму 9446,40грн., №241209-2 від 24.12.2009р. на суму 6895,20грн. були виписані позивачем в день оформлення документів, що засвідчують факт виконання робіт, тобто в день підписання актів здачі-прийомки науково-технічної продукції за 2-й квартал 2009 року на суму 9446,40грн. та за 3-й квартал 2009 року на суму 6895,20грн.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що акти, наявні в матеріалах справи, є підставою для оплати виконаних робіт у сумі 16341,50грн. у строк до 18.01.2010р. включно.

Під час розгляду справи відповідач звертався до суду із письмовою заявою (відзив №026-52вих./12 від 14.12.2012р.), в якій просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності становить три роки. Відповідно до п.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно п.5 цієї статті, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом ст.267 ЦК України за умови дослідження у судовому засіданні доказів, судом буде установлено, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, ухвалюється рішення про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення свого права щодо відшкодування витрат, понесених при виконання робіт та отримання винагороди за виконані роботи у загальній сумі 16341,50грн. - 19.01.2010р., тобто дня наступного за днем закінчення строку для оплати. Відтак, з 19.01.2010р. розпочався перебіг позовної давності за заявленою позивачем вимогою про стягнення заборгованості у сумі 16341,50грн., який сплив 19.01.2013р.

Враховуючи дату подання позивачем позову до господарського суду Луганської області - 21.11.2012р., судова колегія дійшла висновку, що строк позовної давності не був пропущений позивачем.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 16341,50грн. підлягають задоволенню повністю.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1379,41грн. за період з 20.01.2010р. по 12.11.2012р., апеляційний суд врахувавши положення статті 625 ЦК України, із дотриманням положень пункту 2.2. договору визначивши момент виникнення права вимоги, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в заявленій позивачем сумі.

Водночас, колегія суддів не може погодитись з розрахунком інфляційних втрат, зроблених позивачем, враховуючи наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву «дефляція», то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Апеляційна інстанція перевіривши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 2532,87грн., обчислених за період з 20.01.2010р. по 12.11.2012р., дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 1914,49грн., обчислених за період з лютого 2010 року по жовтень 2012 року. В позовних вимогах про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 618,38грн. слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 22 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки, рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з прийняттям в скасованій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, задоволенням вимог позивача в частині стягнення 9446,40грн. боргу, 797,38грн. - 3% річних, 1106,69грн. інфляційних втрат, судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків на рішення господарського суду Луганської області від 04.02.2013р. (повний текст підписано 08.02.2013р.) у справі №6/5014/3037/2012 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.02.2013р. (повний текст підписано 08.02.2013р.) у справі №6/5014/3037/2012 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 9446,40грн. боргу, 797,38грн. - 3% річних, 1106,69грн. інфляційних втрат.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», м. Харків до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Луганська область про стягнення 9446,40грн. боргу, 797,38грн. - 3% річних, 1106,69грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (94202, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 05441447) на користь Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄРПОУ 31632138) 9446,40грн. боргу, 797,38грн. - 3% річних, 1106,69грн. інфляційних втрат, 902,84грн. витрат по сплаті судового збору за подачу позову.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 04.02.2013р. (повний текст підписано 08.02.2013р.) у справі №6/5014/3037/2012 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (94202, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 05441447) на користь Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» (61166, м. Харків, пр. Леніна, 9, код ЄРПОУ 31632138) 817,24грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - АГС, 1 - ГС