Ухвала суду № 32367601, 08.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 911/1999/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 79 483, 25 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Охріменко О.В. - предст., дов. від 16.05.2013р.

відповідач - не з'явився.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Євробанк" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 79 483, 25 грн. заборгованості, яка складається з 67 343, 48 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 942,81 грн. заборгованості за поточними процентами, 2 933,19 грн. заборгованості за простроченими процентами, 3263,77 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5000,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2013р. було порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 08.07.2013р.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі, позивачем були подані витребувані судом документи, а також детальний розрахунок, який за своєю суттю, є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого останній просить стягнути з відповідача 67 343, 48 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 1938,00 грн. заборгованості за поточними процентами, 6128,26 грн. заборгованості за простроченими процентами, 5585,79 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5000,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, а також те, що вказана заява обґрунтована збільшенням періоду прострочення заборгованості, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову - 85995,53 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце наступного судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала відповідачу направлялась за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 08.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

07 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Євробанк» (кредитодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) був укладений Договір кредитної лінії № ЮЛ-11/2012-KЛ (Кредитний договір), згідно якого кредитодавець зобов'язується відкрити відновлювальну відзивну кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав, а відповідач отримав кредит в національній валюті в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується наданими позивачем копіями меморіальних ордерів № 1158012 від 08.02.2012р. на суму 50000, 00 грн., № 1182800 від 22.02.2012р. на суму 20000,00 грн., № 1170073 від 15.02.2012р. на суму 30000,00 грн.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 2.6 Кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 10-го числа місяця наступного за періодом нарахування, а також в останній день строку користування кредитною лінією, зазначеного в п. 1.1 Кредитного договору, на рахунок №29099054460001 в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», МФО 380355.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Однак, за словами позивача, відповідач не здійснює платежів в рахунок погашення нарахованих процентів, чим фактично порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п. 2.12 договору, погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти; прострочена комісія; поточні (нараховані) проценти; поточна (нарахована) комісія; прострочена заборгованість по кредиту; поточна заборгованість по кредиту; витрати кредитодавця; пеня за прострочення сплати процентів; пеня за прострочення повернення кредиту; штрафи.

Згідно розрахунку позивача з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, за період з 07.02.2012р. по 07.07.2013р. заборгованість за нарахованими процентами склала 1938,00 грн., заборгованість за простроченими процентами - 6 128,26 грн.

Сума заборгованості, яка складається з наданого та неповернутого кредиту склала 67 343, 48 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 5585,79 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів та кредиту за період з 07.07.2012р. по 07.08.2013р.

У відповідності до п. 4.2 Кредитного договору, у випадку порушення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених цим Кредитним договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1, 1.1.2, 2.4, 2.13.3, 4.4, 5.4 цього Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 (одного) процента, в національній валюті, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом було здійснено перерахунок пені, з урахуванням п.п. 1.1.2, 2.4, 2.6, 4.2 кредитного договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 ГК України щодо строків повернення та періоду нарахування та встановлено, що поданий позивачем розрахунок не відповідає нормам законодавства, оскільки період нарахування перевищує шестимісячний строк нарахування, у зв'язку з чим до стягнення підлягає 3724,12 грн. пені.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від суми максимального ліміту.

Згідно п. 4.3 Кредитного договору у випадку порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.2-3.3.18 Кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 5 (п'ять) процентів від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п. 1.1. цього Договору, за кожний випадок.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Зважаючи на те, що умовами договору було передбачено ліміт в сумі 100000,00 грн., вимога позивача про стягнення 5000,00 грн. штрафу, що складає 5% є обґрунтованою та правомірною.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги позивача частково та стягує з відповідача 67 343, 48 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 1938,00 грн. заборгованості за поточними процентами, 6128,26 грн. заборгованості за простроченими процентами, 3724,12 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5000,00 грн. штрафу. В іншій частині позову відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються пропорційно на сторін.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 33305163) - 67 343 (шістдесят сім тисяч триста сорок три) грн. 48 коп. заборгованості за простроченим кредитом, 1938 (одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп. заборгованості за поточними процентами, 6128 (шість тисяч сто двадцять вісім) грн. 26 коп. заборгованості за простроченими процентами, 3724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 12 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 1683 (одну тисячу шістсот вісімдесят три) грн. 25 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 10.07.2013р.

Суддя О.В. Щоткін