Рішення № 32367423, 11.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10214/13-ц

Провадження №2/761/4907/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось з позовом до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, яка станом на 01.02.2013 року становить 1519 грн. 01 коп., що є предметом позову.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок, за яким ПАТ «Київенерго» здійснює постачання електроенергії до вказаного помешкання, де проживає споживач ОСОБА_1. Однак, ОСОБА_1 за фактичне щомісячне споживання електроенергії не сплачує, внаслідок чого станом на 01.02.2013 року в неї утворилась заборгованість в розмірі 1519,01 грн., яку позивач просить стягнути, а також 3% річних та індекс інфляції за прострочення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на його адресу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 було відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії НОМЕР_1, за яким ПАТ «Київенерго» здійснює постачання електроенергії до вказаного помешкання, яку споживає ОСОБА_1, яка зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується довідкою Форма №3 (а.с. 17).

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або інше), що засвідчує її бажання укласти договір. Ця дія є прийняттям пропозиції.

Тобто, постачання електричної енергії споживачеві, електроспоживання, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і енергопостачальною організацією.

Наявність відносин між сторонами, а, отже, і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює постачання електричної енергії та через Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації щомісяця надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а відповідач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 4 ЦК України передбачено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно положень ст. 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (надалі - Правила), ці Правила регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Так, відповідно до п. 19-22 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником; за карткою попередньої оплати.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в судовому засіданні, станом на 01.02.2013 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергії в сумі 1519 грн. 01 коп., що підтверджується наданими позивачем розрахунками, перевіреними у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму боргу за спожиту електричну енергію у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення суми індексу інфляції та 3 % річних за період прострочення сплати грошових коштів за спожиту електричну енергію, то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Позивачем було надано розрахунок заборгованості з урахуванням 3 % річних та інфляційних витрат, які відповідають чинному законодавству, а тому приймаються судом.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 3 % за період прострочення сплати грошових коштів за спожиту електричну енергію, що становить 138,70 грн. та відповідно сума інфляційних витрат в розмірі 301,69 грн.

На підставі вищевикладеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі по 229 грн. 40 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Враховуючи викладене та на підставі ст. 3 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 1, 19-22 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст.ст. 4, 11, 526, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1519 грн. 01 коп., інфляційні витрати в розмірі 301 грн. 69 коп., 3 % річних в розмірі 138 грн. 70 коп., а всього: 1959 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, код ЄДРПОУ 00131305) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя