Ухвала суду № 32367162, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року справа №812/1879/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю:

представника позивача Чернобай С.С., Юрченка Є.О.

представника відповідача Тулупової О.А., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 р. у справі № 812/1879/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2013 року № 0000021601, № 0000011601, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2013 року № 0000021601, № 0000011601, яким до позивача застосовані штрафні санкції та донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 р. у справі № 812/1879/13-а позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» задоволені повністю, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року № 0000021601 про збільшення Публічному акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9901853,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4950926,50 грн., скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року № 0000011601 про зменшення Публічному акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 501224,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просила ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що під час здійснення перевірки податковим органом були встановлені факти неправомірного формування податкового кредиту з огляду на отриману податкову інформацію та враховуючи той факт, що до перевірки не були надані усі первинні документи, які б підтвердили взаємовідносини Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з ПП «Укрстандарт-2009».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Лисичанськвугілля» знаходиться на податковому обліку з 03 лютого 2003 року за № 651 та є платником податку на додану вартість з 01 квітня 2003 року (т. 1 а.с. 96, 97, т. 9 а.с. 23, 24, 25).

В період з 17.01.2013 року по 21.01.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Лисичанськвугілля» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, листопада 2012 року, за результатами якої складено акт від 22 січня 2013 року № 7/16-0/32359108 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», код за ЄДРПОУ 32359108, з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року (т.1 а.с. 52-78).

Згідно висновків акта від 22 січня 2013 року № 7/16-0/32359108 перевіркою ПАТ «Лисичанськвугілля» встановлено порушення п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Лисичанськвугілля» занижено податок на додану вартість у розмірі 9901853,00 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 501224,00 грн.

На підставі акта перевірки від 22 січня 2013 року № 7/16-0/32359108 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року № 0000011601, яким ПАТ «Лисичанськвугілля» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за період жовтень 2012 року у розмірі 505224,00 грн., № 0000021601, яким ПАТ «Лисичанськвугілля» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14852779,50 грн. (за основним платежем 9901853,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4950926,50 грн.) (т. 1 а.с. 98, 100).

До даних висновків відповідач прийшов , посилаючись на отримання акту Єнаківської ОДПІ Донецької області ДПС від 06.09.2012 року № 1960/23/36887080 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Укрстандарт-2009» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Елва» .

Із акту перевірки позивача вбачається , що не було встановлено або підтверджено факту поставок товарів ПП «Елва» підприємству «Укрстандарт-2009», тому у підприємства «Укрстандарт-2009» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ при придбанні та подальшому продажу товарів по ланцюгу постачання, а тому позивачем безпідставно сформований податковий кредит за рахунок сум ПДВ по а податковим накладним, отриманим від контрагента-постачальника ПП«Укрстандарт-2009» на загальну суму 10403076грн. ( т.1 а.с.73) Взаємовідносини позивача з ПП«Укрстандарт-2009» не спричинили реального настання правових наслідків, відбувались з метою формування податкового кредиту. Неспроможність ПП«Укрстандарт-2009» здійснювати відповідні господарські операції відповідачем обґрунтовується відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушенням ст.ст.203,215,216,228 ЦК України, які встановлюють недійсність та нікчемність правочинів, та приходить до висновків , всі операції ПП«Укрстандарт-2009» з продажу позивачу є безтоварними( т.1 а.с. 73-74 )

Однак, акт перевірки був предметом перегляду судових інстанції та постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі № 2а/0570/15755/2012 за апеляційною скаргою ПП «Укрстандарт-2009» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі № 2а/0570/15755/2012 за позовом ПП «Укрстандарт-2009» до Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправним наказ Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 16 серпня 2012 року № 207 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрстандарт-2009», визнано протиправними дії Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області щодо проведення на підставі наказу Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 16 серпня 2012 року № 207 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрстандарт-2009» з приводу підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником ПП «Елва» за період з 01 липня 2011 року по 01 квітня 2012 року, зобов'язано Єнакіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області вилучити з автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки ПП «Укрстандарт-2009», оформленої актом перевірки від 06 вересня 2012 року № 1960/23/36887080, та поновити в ній дані, що містяться в наданих приватним підприємством «Укрстандарт-2009» податкових звітах з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з реальності господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ПП «Укрстандарт-2009», оскільки у судовому засіданні ці обставини доведенні даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість зроблених відповідачем висновків щодо неможливості реального виконання господарських операцій між позивачем та ПП «Укрстандарт».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), суб'єкти господарської діяльності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності (далі - підприємства), зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Статтею 8 Закону № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

За змістом ст. 9 Закону України № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву підприємства, установи, від імені яких складений документ;

- назву документа (форми), код форми, дату і місце складання;

- зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі);

- посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно п. 8 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р., відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Тобто, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Факт здійснення господарських операцій та їх реальність підтверджується первинними документами, а саме: укладеними договорами поставки ,виконання робіт, специфікаціями до договорів, додатковими угодами, податковими та видатковими накладними, які включені позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних,прибутковими ордерами, актами приймання-передавання майна, розрахунками-фактурами, актами приймання виконаних робіт, прибутковими ордерами, довіреностями, авізо, картками складського обліку матеріалів, паспортами та іншими первинними документами, наведеними в постанові суду першої інстанції (т.1 -16).

Передачі обладнання на ремонт передувало складання дефектних актів, калькуляцією на капітальний ремонт, розшифровкою статей до калькуляції на капітальний ремонт, довідками про виконання договорів.

Факт оплати за договорами укладеними між ПАТ «Лисичанськвугілля» та ПП «Укрстандарт-2009» підтверджується виписками з банку та платіжними дорученнями (т.9 а.с. 213-234).

Перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних ПАТ «Лисичанськвугілля» за договорами, укладеними з ПП «Укрстандарт-2009» підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами (т.3 а.с. 213, т.4 а.с. 129, 240-250, т.5 а.с. 68, 71, 74, 76, 218, 220, 227-229, т.6 а.с. 47, 133, 206-207, т.7 а.с. 92-93, 106-107, 111-112, 122-123, 139-140, 183-184, 205, т. 8 а.с. 53-54, т.11 а.с. 16, 28,40, 52, 95, 113, 122, 137, 145, 152, 166, 174, 177, 186, 189, 200, 232, 234, 242, 251, т.12 а.с. 25-33, 210-250, т.13 а.с. 1-33, 61, 73-94, 178-192, 202-204, т.14 а.с. 171, 173, 225, т.16 а.с. 178-250, т. 15 а.с. 49-50, 52-53, 55, 57, 61, 63, 65, 67, 70, 73, 77, 79, 81, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 98, 100, 102, 105, 109-110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 170, 172, 174, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 194, 197, 211-214, т.17 а.с. 1-19).

Зміни у структурі активів та майнового стану підприємства, пов'язаних із отриманням товару, робіт та оплати за них фіксуються в оборотній відомості за рахунком 631, яка є регістром бухгалтерського обліку, що передбачено нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Всі документи суд першої інстанції правомірно прийняв у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Всі ці вимоги позивачем дотримані.

Відповідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК Україні податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем, належно допустимих доказів того, що угоди носять не реальний характер, тобто ознаки недійсності(нікчемності), не зазначено.

Видані позивачу належно оформлені податкові накладні , зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту. Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів колегія суддів вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим колегія не приймає до уваги доводи відповідача про нереальність правочинів.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Доводи апелянта,що позивачем до перевірки не були надані не всі первинні документи, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи, сертифікати якості, колегією суддів не приймаються, оскільки вони не є документами, на підставі яких відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України повинен здійснюватися податковий облік підприємства.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги доводи відповідача стосовно порушення позивачем процедури оприбуткування та приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, придбаних за вищезазначеними договорами, оскільки порушення ведення внутрішньої документації підприємства при оприбуткуванні, прийманні-передачі товарно-матеріальних цінностей на підприємствах позивача є порушеннями внутрішнього документообігу та не є порушеннями Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України. Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 р. у справі № 812/1879/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 липня 2013 р. Ухвала в повному обсязі складена 15 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська