Постанова № 32367061, 26.06.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/997/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С. І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Піца М.М. (довіреність від 01.01.2013 року)

відповідача: Подойма Н.В. (довіреність від 15.03.2013 року № 1104/10/10-013), Санісло А.П. (довіреність від 22.04.2013 року № 1795/10/10-013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 8 липня 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд" (далі - позивач, ТОВ "Еліт Вуд") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-6) до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (далі - відповідач, Ужгородська МДПІ), якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 21 березня 2013 року № 000045/23-0/33868861 (про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 27299,00 грн.), від 21 березня 2013 року № 000046/23-0/33868861 (про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 14184,00 грн.) та від 22 березня 2013 року № 000048/23-0/33868861 (про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 12837,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті всупереч положень податкового законодавства, зокрема, підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ та збільшення податкових зобов'язань з ПДВ є віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по ПДВ сум, пов'язаних з придбання сировини (пиломатеріалу), на підставі вчинених з ПП "Застава" правочинів. Суму валових витрат та податкового кредиту сформовано на підставі отриманих накладних та податкових накладних в рамках угод, за якими проведено отримання товарів в повному обсязі, у відповідності до норм Податкового кодексу України. Стосовно висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій - посилається на реальність їх здійснення, що підтверджується документально, зазначає, що дане питання перевіркою фактично не досліджувалось, висновок здійснено на підставі акту перевірки контрагента ПП "Застава", тобто, висновок про фіктивність операцій суперечать обставинам справи, оскільки угоди виконані належним чином сторонами, та такі не визнавались недійсними в судовому порядку (у відповідності до вимог Цивільного кодексу України), крім того, можливі порушення податкового законодавства, допущені контрагентом позивача, не впливають на права або обов'язки позивача та не можуть бути підставою для визначення йому податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представники позивача підтримав вимоги позовної заяви, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 21.03.2013 року за №№ 000045/23-0/33868861, 000046/23-0/33868861 та від 22.03.2013 року за № 000048/23-0/33868861.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Ужгородської МДПІ від 22.04.2013 року за № 1793/10/10-013, а.с.68-72), згідно якого позов не визнав, посилаючись на те, що згідно матеріалів перевірки Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську - у ПП "Застава" (м. Дніпропетровськ) відсутні умови для здійснення господарської діяльності (основні засоби, складські приміщення та інше), та наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, тобто, підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ та збільшення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "Еліт Вуд" є віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум по операціях з ПП "Застава" (м. Дніпропетровськ), за якими, на думку відповідача, не підтверджено факту реальності поставок товарів.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, наведених у поданому письмовому запереченні проти позову, просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Проведеною Ужгородською МДПІ позаплановою виїзною перевіркою з питань правомірності нарахування та сплати ПДВ ТОВ "Еліт Вуд" по взаємовідносинах із ПП "Застава" за жовтень та грудень 2011 року та правомірного відображення сум у складі витрат за 4 квартал 2011 року (акт Ужгородської МДПІ від 06.03.2013 року за № 365/22-0/33868861, а.с.10-25) встановлено порушення:

1. п.44.1 ст. 44, п.138.1, п. 138.2, п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, п.2.4 ст. 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.05.1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", ст. ст.1, 2, п.3 та п.7 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 - занижено витрати за 4 квартал 2011 року у загальній сумі 117226,00 грн.;

2. п.85.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 196 Податкового кодексу України, ст. ст.1, 3, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.1995 року № 88 - ТОВ "Еліт Вуд" завищено податковий кредит по ПДВ за період з 01.10.2011 року по 29.02.2012 року всього у сумі 22742,00 грн. (в т.ч., жовтень 2011 року - 8558,00 грн., листопад 2011 року - 4005,00 грн., лютий 2012 року - 10179,00 грн.), в результаті чого донараховано суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року - 8558,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації) за лютий 2012 року у сумі 4005,00 грн. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за лютий місяць 2012 року в сумі 10179,00 грн.

На підставі акту перевірки, Ужгородською МДПІ винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 21 березня 2013 року № 000045/23-0/33868861 (а.с.7, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 27299,00 грн.);

- від 21 березня 2013 року № 000046/23-0/33868861 (а.с.8, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14184,00 грн.);

- від 22 березня 2013 року № 000048/23-0/33868861 (а.с.9, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12837,00 (в тому числі, основний платіж - 8558,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4279,00 грн.).

В адміністративному порядку податкові повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ не оскаржено та ТОВ "Елід Вуд" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень - рішень Ужгородської МДПІ від 21.03.2013 року за №№ 000045/23-0/33868861, 000046/23-0/33868861 та від 22.03.2013 року за № 000048/23-0/33868861 в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Ужгородської МДПІ від 06.03.2013 року за № 365/22-0/33868861, перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ "Еліт Вуд" з ПП "Застава" (м. Дніпропетровськ), на підставі укладеного договору купівлі - продажу від 18.05.2011 року за № 27 (яким ПП "Застава" як постачальник передає пиломатеріали, а ТОВ "Еліт Вуд" як покупець приймає та оплачує їх).

Згідно акту Лівобережної МДПІ від 17.12.2012 року за № 6226/22-7/2551620 (а.с.203-228), який проведено щодо підтвердження господарських операцій ПП "Застава" з ТОВ "Хозстройсервіс", встановлено, що у ПП "Застава" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, сировина та матеріали для здійснення основного виду виробничої діяльності, тобто, господарська діяльність ПП "Застава" має ознаки нереальності її здійснення.

Таким чином, на підставі акту Лівобережної МДПІ від 17.12.2012 року за № 6226/22-7/2551620 та в зв'язку з порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (в акту наводяться положення нормативно - правових актів, зазначається про наявні їх порушення та наводиться перелік порушених норм (статей, пунктів), однак, порушення не конкретизуються (вказується про необхідність поставлення підпису, без вказівки документу де такий відсутній та інше подібне) перевіркою встановлено відсутність факту поставки ПП "Застава" до ТОВ "Еліт Вуд".

Згідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI (діє з 1 січня 2011 року, далі - ПК України), ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У розумінні пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, договором купівлі - продажу від 18.05.2011 року за № 27, укладеним між ТОВ "Еліт Вуд" та ПП "Застава" (а.с.35-37), наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 04.10.2011 року № 04/10 (а.с.34), від 04.10.2011 року № 04/10-1 (а.с.32), від 14.10.2011 року № 14/10 (а.с.33), від 08.12.2011 року № 08/12 (а.с.31), від 10.12.2011 року № 10/12 (а.с.30), від 14.12.2011 року № 14/12 (а.с.29), від 17.12.2011 року № 17/12 (а.с.28), товарно - транспортними накладними (а.с.93, а.с.95, а.с.97, а.с.99, а.с.101, а.с.103, а.с.105), платіжними доручення про сплату на рахунок ПП "Застава" коштів (а.с.38-40), податковими накладними від 03.10.2011 року № 1 (а.с.42), від 04.10.2011 року № 2 (а.с.43), від 14.10.2011 року № 7 (а.с.44), від 08.12.2011 року № 6 (а.с.45), від 10.12.2011 року № 7 (а.с.46), від 14.12.2011 року № 9 (а.с.47), від 17.12.2011 року № 14 (а.с.48), бухгалтерськими проводками - оборотно сальдовими відомостями, прихідними накладними "запаси" (а.с.49-50, а.с.а.с.112-118, а.с.127-128), внутрішньою виробничою документацією ТОВ "Еліт Вуд" - звіти, акти переробки, акти списання, накладними на внутрішнє переміщення (а.с.129-194) - ТОВ "Еліт Вуд" здійснює господарську діяльність у сфері вироблення виробів з деревини (основний вид діяльності підприємства), придбана за договором сировина реально отримана, оприбуткована на балансі підприємства як "запаси" та використана в господарській діяльності, у вартості отриманої сировини наявний та сплачений в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання сировини правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій (як закупівлі сировини, так і її подальшої переробки) підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно пп.4.1.27 п.4.1 ст. 4 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.1.14.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, якщо на момент проведення контролюючим органом перевірки платника суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема, наявними в матеріалах адміністративної справи податковими накладними, отриманими ТОВ "Елід Вуд" від постачальника пиломатеріалів (сировини) ПП "Застава" за договором від 18.05.2011 року № 27 (а саме, податкові накладні: від 03.10.2011 року № 1 (а.с.42), від 04.10.2011 року № 2 (а.с.43), від 14.10.2011 року № 7 (а.с.44), від 08.12.2011 року № 6 (а.с.45), від 10.12.2011 року № 7 (а.с.46), від 14.12.2011 року № 9 (а.с.47), від 17.12.2011 року № 14 (а.с.48), що податковий кредит ТОВ "Еліт Вуд" сформовано на підставі отриманих від постачальника податкових накладних, які відповідають вимогам податкового законодавства, наявні податкові накладні містять всі передбачені законодавством відомості, суми ПДВ сплачені у вартості сировини, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та суми ПДВ сплачено позивачем в повному обсязі, тобто, податковий кредит сформовано у відповідності до положень ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, акт Ужгородської МДПІ від 06.03.2013 року за № 365/22-0/33868861 не містить жодного посилання на порушення ТОВ "Еліт Вуд" норм Податкового кодексу України стосовно формування ним податкового кредиту з ПДВ, що слугували підставою для збільшення податкових зобов'язань та зменшення від'ємного значення ПДВ, та в акті в провину позивачеві відповідні порушення податкового законодавства не ставляться. В акті зазначено про те, що не підтверджується наявність факту придбання товарів, в зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства ПП "Застава".

Матеріалами справи підтверджено реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів (пиломатеріалів), придбаних/отриманих від ПП "Застава", тобто, використання товарів та послуг в господарській діяльності, правомірність віднесення вартості товарів до складу валових витрат та, відповідно, формування податкового кредиту з ПДВ на суми ПДВ, сплаченого у вартості отриманих товарів, в зв'язку з чим судом відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності формування податкового кредиту, оскільки матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджено як факт здійснення господарських операцій з отримання товарів і послуг, так і факт їх подальшого використання в господарських операціях.

Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати своїх контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, більше того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання (по здачі податкової звітності чи по сплаті податків до бюджету), то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Стосовно позиції податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за договором підряду в зв'язку з відсутністю наміру її здійснення, суд констатує наступне:

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України наведено визначення правочину, згідно якої, правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 234 ЦК України передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності визначення зобов'язань по податку на прибуток підприємств та ПДВ, тобто, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, вимоги позову щодо визнання їх протиправними та скасування відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправними та скасувавши повністю податкові повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 21.03.2013 року за №№ 000045/23-0/33868861, 000046/23-0/33868861 та від 22.03.2013 року за № 000048/23-0/33868861.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та такими є витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 543,20 грн. (згідно платіжного доручення від 27.03.2013 року за № 6198 (а.с.2), та дана сума підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 21 березня 2013 року № 000045/23-0/33868861 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 27299,00 грн.;

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 21 березня 2013 року № 000046/23-0/33868861 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд" суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14184,00 грн.;

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 22 березня 2013 року № 000048/23-0/33868861 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12837,00 (основний платіж - 8558,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4279,00 грн.).

5. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд" (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, 2 А код 33868861) витрати зі сплати судового збору у сумі 543,20 грн. (п'ятсот сорок три гривні двадцять копійок).

6. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті