Постанова № 32365439, 09.07.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/1701/13-a

"09" липня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представника позивача - Сойки Г.Є.,

представника відповідача - Ямелинець О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення коштів у сумі 138390,60 грн. - на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на момент звернення до суду із даним позовом відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснено в повному обсязі відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". А тому, звернувшись до суду із даним позовом, Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року в сумі 138390,60 грн. - в судовому порядку.

В судовому засіданні, яке відбулось 09.07.2013 року, представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представника відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у попередньо поданих до суду запереченнях проти позову. Зокрема, представник відповідача посилалась на відсутність вини підприємства в невідшкодуванні витрат з доставки та виплати пільгових пенсій управлінню Пенсійного фонду м. Тернополя, оскільки можливість виконання ним такого обов'язку напряму залежить від виконання державою своїх зобов'язань по фінансуванню КП «Тернопільелектротранс». На запитання суду про те, чи оспорюється заявлена до стягнення сума заборгованості, пояснила, що дана сума підприємством визнається, однак, відповідач не має змоги одразу відшкодувати витрати по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, оскільки, на баланс підприємства кошти з державного бюджету в такій мірі щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, в тому числі і відшкодувати втрати на безплатне перевезення пасажирів пільгових категорій, - не надходять. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог УПФ.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та в запереченнях проти позову, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який передбачає порядок призначення пенсій з 01.01.1992 року,- є Закон України "Про пенсійне забезпечення"від 05.11.1991р. №1788-ХІІ. Так, пунктами "б"-"з" статті 13 вищезазначеного Закону визначено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідач, Комунальне підприємство «Тернопільелектротранс» (ідентифікаційний код - 05447987), - зареєстрований як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернополі, і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Підприємства та організації, на яких працівники вийшли на пенсію призначену відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах, з коштів призначених на оплату праці, згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон про пенсійне страхування) та п.6.1. "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція), зобов'язані відшкодувати органу Пенсійного Фонду плату, що покриває сто процентів витрат на оплату і доставку пільгових пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що на обліку в органі Пенсійного фонду України перебувають колишні працівники КП «Тернопільелектротранс», яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу ХV "Прикінцевих положень"Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"- в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

А тому, у відповідності до чинного законодавства, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, як підприємством, на якому ці особи працювали, - у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено, зокрема, в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"№400/97-ВР від 26.06.1997 року та п. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4. розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції, несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Станом на кінець червня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі нараховано КП «Тернопільелектротранс» до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року на загальну суму 138390, 60 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, вищезазначені витрати позивача на виплату та доставку пенсій у встановлені строки відповідачем добровільно не відшкодовані.

Таким чином на час розгляду судом даної справи - заборгованість відповідача залишається несплаченою та становить 138390, 60 грн.

Наявність вищезазначеної суми заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", обґрунтованим розрахунком ціни позову.

Статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV встановлено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України у судовому порядку.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи, що на час судового розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року у сумі 138390, 60 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем, та відповідають чинному законодавству.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, викладені в запереченнях на адміністративний позов, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, - таке покриття не ставиться в залежність від фінансового стану платника.

Отже, виходячи з вищенаведеного, КП « Тернопільелектротранс» не звільняється від відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому і ненадходження на рахунки підприємства коштів від відповідного розпорядника, - не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодовувати відповідні витрати Пенсійному фонду, який існує незалежно від фінансового стану даного підприємства.

Крім того, при вирішенні даної справи по суті суд враховує, що несвоєчасне надходження сум по відшкодуванню пільгових пенсій порушує права пенсіонерів, яким за законом надано право на вказаний вид пенсії.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу відповідача на те, що чинним процесуальним законодавством, а саме: статтею 263 Кодексу Адміністративного судочинства України, - передбачена можливість розгляду питання щодо відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, відповідач має можливість реалізувати надане йому законом право та у разі необхідності, після набрання рішенням у даній справі законної сили, - звернутись до суду із відповідною заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, подавши докази, аналогічні тим, які були ним долучені до заперечень проти позову, та які б підтверджували неможливість виконати дане рішення одразу в повному обсязі через відсутність коштів на рахунку підприємства.

При цьому, у разі подання такої заяви, - питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, - може бути розглянуте судом у відповідності до вимог частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, з постановленням за наслідками розгляду порушеного питання окремого, визначеного чинним процесуальним законодавством, рішення, а саме - ухвали суду, яка, в свою чергу, також може бути також оскаржена, згідно з положеннями частини 3 вказаної вище статті.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (ідентифікаційний код - 05447987, вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (вул. Руська, 17, м. Тернопіль, ідентифікаційний код - 21157094, заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року - у сумі 138390,60 грн. (сто тридцять вісім тисяч триста дев'яносто гривень 60 копійок), шляхом стягнення вказаних коштів за наступними реквізитами: п/р - 2560530200519, у Філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України», кодування платежу - 50020500, МФО - 338545.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 12 липня 2013 року/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.