Постанова № 32365211, 03.07.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/1504/13-a

"03" липня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельника А.А.,

представника позивача - Завацької І.М.,

за відсутності відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі до Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» про стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску в сумі 42393,84 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за Приватним підприємством «Тернопільська фірма «Будівельник», яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - є платником єдиного внеску, - рахується несплачена в добровільному порядку та неохоплена заходами примусового стягнення заборгованість перед Пенсійним фондом України за квітень, травень 2013 року на загальну суму 42393,84 грн. А тому, звернувшись до суду із даним позовом, позивач, просить стягнути вказану заборгованість з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі - в судовому порядку.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та повторної повістки у справі рекомендованими листами за місцем його реєстрації.

Однак, в судове засідання відповідач явку повноважного представника - не забезпечив, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі - не подавав, будь-яких клопотань від нього на адресу суду - не надходило.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, - суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, Приватне підприємство «Тернопільська фірма «Будівельник» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 30066909), будучи зареєстрованим як юридична особа, також перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернополі.

Відтак, відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний вчасно сплачувати платежі до Пенсійного фонду України у належному розмірі.

Разом з тим, станом на час звернення позивача до суду із даним позовом - відповідачем, всупереч вимогам п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сплата єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у повному обсязі - не проведена, внаслідок чого станом на час розгляду справи за Приватне підприємство «Тернопільська фірма «Будівельник» рахується неохоплений заходами примусового стягнення та нестягнутий в судовому порядку борг перед Пенсійним фондом за квітень, травень 2011 року у сумі 42393,84 грн.

Вказані обставини та заявлена до стягнення сума боргу відповідача перед Пенсійним фондом України підтверджені наявними матеріалами справи та, зокрема, самостійно поданими відповідачем до ПФУ звітом.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року вступив в законну силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, - з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464 - платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309, - звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону,- календарний рік.

Відповідно до положень частини 2 статті 25 Закону № 2464 - у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків - платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з положеннями частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В той же час, абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в повному обсязі в добровільному порядку - не виконаний і відповідні докази, які б підтверджували погашення наявного боргу та спростовували б доводи, викладені в позові, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі - шляхом стягнення з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі заборгованості на загальну суму 42393,84 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" (ідентифікаційний код - 30066909, вул. Миру, 3-А, м. Тернопіль) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (вул. Руська, 17, м. Тернопіль) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 42393,84 грн. (сорок дві тисячі триста дев'яносто три гривні 84 копійки), шляхом стягнення вказаних коштів за наступним реквізитами: р/р 37193101001918, в УДКСУ в Тернопільській області, МФО- 838012, код - 21157094).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 08 липня 2013 року/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.