Постанова № 32365171, 27.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 червня 2013 року 09:27 справа №826/8804/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеса-Агроенерджі”

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії та заборону на вчинення дій

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 червня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеса-Агроенерджі” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Одеса-Агроенерджі”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача під час організації та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Одеса-Агроенерджі” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Маркет-Трейд”, ТОВ “ОМФЛ” за період листопад-грудень 2012 року; 2) зобов’язати відповідача виключити з інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” інформацію, викладену в акті від 17 квітня 2013 року №305/3/22-30/35645230 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Одеса-Агроенерджі” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Маркет-Трейд”, ТОВ “ОМФЛ” за період листопад-грудень 2012 року; 3) заборонити відповідачу використовувати факти, викладені в акті від 17 квітня 2013 року №305/3/22-30/35645230, в якості доказової інформації при виявленні порушень вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача за ланцюгами придбання (продажу) товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8804/13-а, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 18 червня 2013 року.

В судовому засіданні 18 червня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Одеса-Агроенерджі”, за результатами якої складено акт від 17 квітня 2013 року №305/3/22-30/35645230 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Одеса-Агроенерджі” (ЄДРПОУ 35645230), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Маркет-Трейд” (код ЄДРПОУ 36355552), ТОВ “ОМФЛ” (код ЄДРПОУ 33399183) за період листопад-грудень 2012 року” (далі по тексту – Акт перевірки).

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки перевірка проведена за відсутності законодавчо визначених підстав, а в Акті перевірки викладені необґрунтовані, безпідставні та помилкові висновки щодо господарської діяльності ТОВ “Одеса-Агроенерджі”.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у письмовому запереченні, що дії відповідача не створюють для позивача правових наслідків.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначені в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. При цьому в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 10 червня 2013 року суд зобов’язував відповідача надати документи на підтвердження правомірності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ “Одеса-Агроенерджі” проведена за відсутності підстав, передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно, дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у межах спірних правовідносин вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб що передбачені Податковим кодексом України, тобто протиправними; відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне також висловити свою незгоду з висновками, що викладені відповідачем в Акті перевірки.

Так, в Акті перевірки відповідач зазначив, що перевіркою не підтверджено факту реального вчинення господарських операцій ТОВ “Одеса-Агроенерджі” з ТОВ “Маркет-Трейд” та ТОВ “ОМФЛ” та, що правочини між вказаним підприємствами вчинені без наміру створення правових наслідків та є нікчемними. У зв’язку з чим відповідач дійшов висновку про не підтвердження задекларованих позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012 року по взаємовідносинами з покупцями та не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012 року по підприємствам-постачальникам - ТОВ “Маркет-Трейд” та ТОВ “ОМФЛ”.

Як свідчить Акт перевірки в основу таких висновків покладено ймовірні порушення податкового законодавства контрагентами позивача - ТОВ “Маркет-Трейд” та ТОВ “ОМФЛ”, зафіксовані в акті ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “ОМФЛ” та в акті ДПІ у місті Хмельницькому про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Маркет-Трейд”.

Частина перша статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На переконання суду, використані відповідачем матеріали податкових перевірок підприємств-постачальників не можуть підтверджувати відсутність реального здійснення операцій ТОВ “Одеса-Агроенерджі” за перевірений період чи свідчити про неправомірне формування позивачем податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Безпідставними є також посилання в Акті перевірки на норми Цивільного кодексу України та нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Так, частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Однак, відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та підприємствами-контрагентами (постачальниками та покупцями), а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять.

У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб’єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.

За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки Акта перевірки про не підтвердження факту реального вчинення господарських операцій ТОВ “Одеса-Агроенерджі” з ТОВ “Маркет-Трейд” та ТОВ “ОМФЛ”, нікчемність правочинів, укладених між ними, та про не підтвердження задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад-грудень 2012 року є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально, й виходять за межі повноважень відповідача.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” інформацію, викладену в Акті перевірки, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно з пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС “Аудит”. По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що інформацію про висновки Акта перевірки відповідач вніс до інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, а висновки Акта перевірки у свою чергу стали підставою для змін щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ “Одеса-Агроенерджі” за перевірений період, а саме: відповідач зменшив суми податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,0 грн.

Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач на підставі необґрунтованих та непідтверджених висновків Акта перевірки, змінив дані, задекларовані ТОВ “Одеса-Агроенерджі” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2012 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що висновки Акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість таких висновків суд приходить до висновку, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зобов’язана вилучити з інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, інформацію, внесену на підставі Акта перевірки, та про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Разом з тим, суд не погоджується з позовними вимогами про заборону відповідачу використовувати факти, викладені в Акті перевірки, в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання (продажу) товарів, оскільки позивачем не доведено факту вчинення таких дій, а тому права позивача наразі не є порушеними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Одеса-Агроенерджі” підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеса-Агроенерджі” задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеса-Агроенерджі”, за результатами якої складено акт від 17 квітня 2013 року №305/3/22-30/35645230 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Одеса-Агроенерджі” (ЄДРПОУ 35645230), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Маркет-Трейд” (код ЄДРПОУ 36355552), ТОВ “ОМФЛ” (код ЄДРПОУ 33399183) за період листопад-грудень 2012 року”.

3.Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, інформацію, внесену на підставі акта від 17 квітня 2013 року №305/3/22-30/35645230 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “Одеса-Агроенерджі” (ЄДРПОУ 35645230), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Маркет-Трейд” (код ЄДРПОУ 36355552), ТОВ “ОМФЛ” (код ЄДРПОУ 33399183) за період листопад-грудень 2012 року”.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Зобов’язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеса-Агроенерджі” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень двадцять копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко