Постанова № 32364471, 04.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2013 року 11:17 № 826/8193/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. при секретарі Хилі І.В., за участю та представників сторін:

від позивача: Гринюк О.М.,

від відповідача: Корчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправними дій та скасування рішення про невизнання звітності як податкової № 3006/10/15.3-25 від 07.02.2013, зобов'язання вчинити дії, -ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» (далі - позивач, ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.») з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС), в якому після уточнення позовних вимог просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо винесення рішення № 3006/10/15.3-25 від 07.02.2013 р. про невизнання звітності як податкової та скасувати вказане рішення, а також зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: визнати датою подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» за грудень 2012 року - 16.01.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем було безпідставно, тобто без зазначення підстав, виключний перелік яких передбачений ст. 48 Податкового кодексу України, та з пропуском п'ятиденного строку, передбаченого підпунктом 49.11.1 пункту 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, відмовлено у прийнятті поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, оскільки до вказаної декларації були додані всі необхідні додатки, форма яких затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, вказавши, що позивачем не подано разом з декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року оригіналів експортних вантажно-митних декларацій за листопад 2012 року, а також зроблено відмітку про одночасне подання уточнюючого розрахунку, але самого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань та податкового кредиту у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, як додатку до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, надано не було.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» (код ЄДРПОУ 30530955) зареєстроване як юридична особа Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.08.1999 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АВ № 304361 (а.с. 32-33).

Відповідно до пп. 16.1.2., пп. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Порядок складання податкової декларації визначений статтею 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Згідно п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 46.1 статті 46 та статтею 203 ПК України.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за № 1490/20228. (далі - Наказ Мінфіну № 1492 від 25.11.2011 р.).

Відповідно до пункту 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. (далі - Порядок), до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2013 року позивачем було надіслано електронною поштою до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» №1492 від 25.11.2011 р. (реєстраційний № 9084732568 від 16.01.2013) - а.с. 6-7.

Позивачем було отримано квитанцію №2, у якій зазначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 16.01.2013 року та зроблено запис, що документ прийнято на районному рівні (вх. № 9084647693 від 15.01.2013) - а.с. 7.

В зазначеній податковій декларації було проставлено відмітку про одночасне подання разом із декларацією копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді (реєстраційний № 9084733024 від 16.01.2013), доставка яких підтверджується отриманою позивачем квитанцією № 2, відповідно до якої зазначений документ доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 16.01.2013 року та зроблено запис, що документ прийнято на районному рівні - а.с. 16-27.

Разом з тим, відповідачем надано суду належним чином завірену копію податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» за грудень 2012 року, подану позивачем в електронній формі, в якій проставлено відмітку про одночасне подання разом із декларацією уточнюючого розрахунку (а.с. 47-49).

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував, що можливо підприємством було помилково проставлено відмітку про одночасне подання з декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року уточнюючого розрахунку, однак самого розрахунку не подавалось, що не могло бути підставою для неприйняття податкової декларації.

07 лютого 2013 року ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС було направлено позивачу повідомлення № 3006/10/15.3-25 про те, що за результатами проведеного аналізу встановлено, що ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» при складанні декларації з ПДВ за грудень 2012 року зроблено відмітку про одночасне подання до декларації уточнюючого розрахунку, при чому згідно наявної у податкового органу інформації, декларант не подав уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок як додатку до декларації з ПДВ за грудень 2012 року. Також, як зазначено у наведеному повідомленні, ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» на порушення п. 18 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» №1492 від 25.11.2011 р. не подано разом із декларацією за листопад 2012 року оригіналів експортних вантажно-митних декларацій.

Вказаним листом податковим органом повідомлено позивача про невизнання поданої ним звітності як податкової та запропоновано подати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, оформлену відповідно до вимог чинного податкового законодавства (а.с. 28).

18 лютого 2013 року ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» було подано до Державної податкової служби у місті Києві скаргу на рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС від 07.02.2013 року № 3006/10/15.3-25 про невизнання податкової звітності, за результатами розгляду якої Державна податкова служба у місті Києві скаргу залишила без задоволення, а лист-рішення - без змін (рішення від 22.04.2013 року № 3681/10/12-4-09, а.с. 29-31).

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Визначення обов'язкових реквізитів наведено в п. 48.2 зазначеної статті Податкового кодексу України, відповідно до якого обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Додатково податкова декларація може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Як передбачено ч. 2 п. 49.9 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

За правилами п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Таким чином, письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків із зазначенням причин такої відмови відповідно до положень п. 49.10, п/п 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 ПК України є формою рішення податкової служби, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до встановлених податковим законодавством строків і формах була направлена до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2012 р. і додатки до неї, які мають всі обов'язкові реквізити податкової звітності, визначені ст. 48 ПК України.

Згідно квитанції №2 податкову декларацію доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 16.01.2013 року та зроблено запис, що документ прийнято на районному рівні.

Однак, повідомлення ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС № 3006/10/15.3-25 про невизнання поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року як податкової звітності було винесено лише 07 лютого 2013 року, тобто порушенням п'ятиденного строку, встановленого п/п 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

А відтак, у зв'язку із порушенням податковим органом порядку надання платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, така декларація згідно з ч. 2 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України вважається прийнятою.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що силу приписів статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають виключно реквізити, що передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, і лише заповнення платником податків реквізитів декларації з порушенням вимог цих підпунктів є підставою для відмови у прийнятті декларації.

Твердження відповідача про те, що неподання позивачем разом з декларацією копій вантажних митних декларацій за листопад 2012 року є підставою для неприйняття податковим органом податкової декларації за грудень 2012 року, судом до уваги не приймається, оскільки, як вбачається з листа ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» від 16.01.2013 № 012, підприємством було подано до ДПІ копії вантажних митних декларацій за грудень 2012 року (а.с. 71), що підтверджується штампом ДПІ про реєстрацію вхідної кореспонденції, проставленим на такому листі.

Неподання чи несвоєчасне подання копій вантажних митних декларацій за попередній місяць (листопад 2012 року) не може бути підставою для неприйняття податкової декларації за грудень 2012 року.

Доводи відповідача про неподання разом із декларацією з ПДВ за грудень 2012 року уточнюючого розрахунку за наявності на декларації відмітки про його подання суд розцінює критично, оскільки наявність відмітки про подання уточнюючого розрахунку не відноситься до обов'язкових реквізитів податкової декларації, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу. В свою чергу, уточнюючий розрахунок відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р., не є обов'язковим додатком до декларації з ПДВ, тож його відсутність не може свідчити про порушення порядку подання самої декларації.

Посилань на інші допущені платником податків порушення при заповненні податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року (із зазначенням конкретних рядків, заповнених з порушеннями), податковим органом не наведено.

Враховуючи, що під час перевірки поданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» 16.01.2013 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що відмова державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби у прийнятті вказаної декларації є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що Податковим кодексом України прямо передбачено спосіб реалізації відповідачем своїх повноважень у випадку невідповідності податкової декларації вимогам цього Кодексу - направлення платнику податків письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації.

В даному випадку, направивши позивачу повідомлення про невизнання податкової декларації як податкової звітності відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб, встановлений законом.

Відтак, позовні вимоги стосовно скасування рішення відповідача, викладеного у формі листа № 3006/10/15.3-25 від 07 лютого 2013 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В той же час, вимога про визнання протиправними дій ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо винесення рішення № 3006/10/15.3-25 від 07.02.2013 р. задоволенню не підлягає, оскільки такі дії мали вираз саме у винесенні вказаного рішення та окремого правового значення не мають. Нормами Податкового кодексу України прямо передбачено оскарження саме рішення податкового органу про відмову у прийнятті податкової декларації, тому скасування такого рішення суд вважає достатнім для поновлення прав позивача.

Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: визнати датою подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» за грудень 2012 року - 16.01.2013 р., суд зазначає наступне.

Відповідно п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, враховуючи визнання судом неправомірним рішення відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, остання вважається поданою у день її отримання податковим органом - 16 січня 2013 року.

Порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету регламентується відповідною Інструкцією, затвердженою наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 та зареєстрованою у Мін'юсті України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (Інструкція № 276).

Пунктами 1.4., 1.6 Інструкції № 276 передбачено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів та підтримання в актуальному стані автоматизованої інформаційної облікової системи.

Наведене свідчить про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб у системі обліку податкового органу (електронних базах податкової звітності) правильно відображався фактичний стан виконання його обов'язку щодо подання податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.

В даному випадку рішення відповідача щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року призводить до протиправного неврахування даних податкової декларації в електронних базах податкової звітності.

З огляду на наведене, суд керуючись частиною 2 статті 11 КАС України вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в даній частині шляхом зобов'язання відповідача перенести до електронних баз податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показників поданої ТОВ з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 9 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 34,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1132 від 23 травня 2013 року (а.с. 5).

Оскільки суд вирішує задовольнити позовні вимоги частково, то присудженню підлягає сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог - в розмірі 22,94 грн.

Керуючись вимогами ст. ст. ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про невизнання як податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» (код ЄДРПОУ 30530955) декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, викладене у формі листа від 07.02.2013 р. № 3006/10/15.3-25.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби перенести до електронних баз податкової звітності показники поданої Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» декларацій з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» судові витрати у розмірі 22,94 грн. (двадцять дві гривні 94 копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 10 липня 2013 року.