Ухвала суду № 32363738, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року м. Київ К/9991/68538/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012

у справі № 2а-1670/2158/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське зерно»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012, задоволено позов про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 24.01.2012.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Самара-Агро Плюс» за травень 2011 року, складений акт перевірки від 05.01.2012 № 27/23-6/30044094, в якому встановлено порушення позивачем вимог пп. 44.1 ст. 44, ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення попереднього (податкового) звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками травня 2011 року на суму 113 812,00 грн. та відповідно до цього завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2011 року на суму 113 812,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000032308 від 24.01.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 113 812,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Українське зерно» (Покупець) та ТОВ «Самара Агро Плюс» (Постачальник) укладено договори поставки від 28.01.2011 № 2801 та від 08.02.2011 №80211, за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця висівки пшеничні, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цими договорами.

Матеріали справи містять первинні документи, зокрема, податкові та видаткові накладні, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій між сторонами зазначених договорів. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Факт подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності, шляхом виготовлення похідної продукції, на підставі договору підряду № 30/12/10 на виконання робіт по виготовленню продукції, укладеного з ТОВ «Агро Ком», підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття-передачі за травень та червень 2011 року.

Згідно із актом перевірки, податковий орган посилається на те, що контрагент позивача - ТОВ «Самара Агро Плюс» мав взаємовідносини з ТОВ ТД «Нові системи», стосовно якого актом позапланової невиїзної перевірки № 1649/23-3/32804346 від 07.07.2011 встановлено відсутність його за місцезнаходженням, зазначено про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності в силу відсутності основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, встановлено, що діяльність його носить фіктивний характер і пов'язана з наданням податкової вигоди третім особам та суперечить інтересам держави.

Зазначені посилання правомірно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язок платника податку контролювати дотримання закону його контрагентами та виконання ними своїх обов'язків, у тому числі сплату податкових зобов'язань, а також відповідати за будь-які інші порушення ними приписів законодавства.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 24.01.2012 № 0000032308.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль