Постанова № 32362534, 10.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 р. Справа № 904/1554/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

При секретарі судового засідання Євстигнеєвій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шуба Я.С., представник, довіреність №33 від 01.01.13;

від відповідача: Зеркін А.С., представник, довіреність №12/8 від 02.01.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013р. у справі №904/1554/13-г

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-

збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 4 024,32 грн

В С Т А Н О В И В:

По справі оголошувалася перерва з 26.06.2013р. по 10.07.2013р.

21.02.2013р. Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 3 549,12 грн збору за користування вагонами, 475,20 грн збору за зберігання вантажу та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013р. у справі №904/1554/13-г (суддя Коваль Л.А.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Публічного акціонерного товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 3 549,12 грн плати за користування вагонами, 475,20 грн збору за зберігання вантажу та 1720,50 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що був готовий прийняти на свою під`їзну колію спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до ст. Терни згідно наказу №278 від 31.08.2012р., а затримка спірних вагонів сталася з вини Позивача. Вважає, що вагони були затримані з причин, що не залежать від нього, крім того, Позивачем не надано доказів зайнятості усіх колій, окрім вільної колії для обгону локомотивів. Зазначив, що підстави для нарахування плати за користування вагонами відсутні, оскільки Позивачем не доведено вину Відповідача у затримці вагонів.

Ухвалою суду від 26.06.2013р. на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 25.06.2013р. апеляційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив з огляду на те, що затримка вагонів на станціях підходу сталася з вини Відповідача, оскільки на станції Терни (станція призначення) з вини відповідача були зайняті колії, про що були складені акти про затримку. Вказує на порушення відповідачем вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України. Вважає, що плата за користування вагонами нарахована правомірно, а отже підстави для скасування рішення суду відсутні. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.04.2007р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" - залізниця (надалі - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - власник колії, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Відповідач) було укладено тимчасову угоду №ПР/М-07-2/14НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Відповідача, яка примикає до станцій Терни і Рядова Придніпровської залізниці. Зазначена тимчасова угода регулює взаємовідносини Позивача та Відповідача щодо подачі та забирання вагонів.

За накладними №№ 47251855, 47251848 (а.с 28, 31) вагони залізничні всякі власності ДП "Трансгарант-Україна" та ТОВ «УніверсалТрансСервіс» були прийняті Позивачем до перевезення на адресу одержувача (Відповідача).

На шляху прямування на станції Савро Придніпровської залізниці відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113, дані вагони були затримані за наказом №278 від 31.08.2012р. (а.с. 55) через зайнятість колій на станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вантажу Відповідачем на свою під'їзну колію.

Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 31.08.2012р. о 10:30 год. Представник Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" при отриманні повідомлення про затримку вагонів вказав у повідомленні, що відповідач готовий прийняти вагони на під'їзну колію.

За цим фактом затримки вагонів станцією затримки Савро, у порядку передбаченому п. 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №11 від 31.08.2012 року та акт загальної форми ГУ-23 №11 від 31.08.2012 р. (а.с. 57,58).

На підставі зазначених актів позивачем розраховано плату за користування вагонами, яка включена до відомостей ф. ГУ- 46 №№ 03099385, 02099380 у загальній сумі 3 052,30 грн. Відомості плати за користування вагонами підписано представниками відповідача із запереченням "З нарахованою сумою не згодні. ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" могло прийняти вагони на під`їзну колію". Також, за цей же час затримки вагонів на підходах до станції призначення, як за час зберігання вантажу, позивач нарахував відповідачу збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 № 04099005 від 04.09.2012р. у сумі 396, 00 грн. без ПДВ (накопичувальна картка підписана відповідачем із застереженням наступного змісту: з нарахованою сумою 396,00 грн. не погоджуємося; відповідач був готовий прийняти вагони на під'їзну колію; підтверджуємо суму 0, 00 грн.).

Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими акта ми та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, з подальшими змінами. Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під'їзні колії в установлені Статутом та договором строки.

В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію міг бути прийнятий вантаж (яка була вільна на час затримки).

Натомість, позивачем на підтвердження зайнятості колій на станції Терни з вини вантажоодержувача додано до матеріалів справи акти загальної форми станції Терни про віднесення на відповідальність вантажовласника, які підписано представниками відповідача без заперечень - №№ 2475/2474 від 02.09.2012р., № 2488/2423 від 04.09.2012р., № 2489/2436 від 04.09.2012р., № 2490/2421 від 04.09.2012р., № 2492/2469 від 04.09.2012р., № 2493/2471 від 04.09.2012р., № 2499/2454 від 05.09.2012р., №2604/2390 від 12.09.2012р. (а.с. 20-27).

Як вбачається з Положення зайнятості колій по станції Терни, на момент видачі наказу №278 від 31.08.2012р. про затримку вагонів, на станції Терни була вільна лише колія №2 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Колії №№ 1,5,6,7,8 зайняті вагонами, які були затримані з вини одержувача вантажу, тобто відповідача. Решта колій, №№ 3,4 - під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЕТП (роботи під`їзної колії та станція Терни). З причини несвоєчасного забирання відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу була знижена пропускна спроможність не тільки станції Терни, а й на підходах до неї. З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції примикання вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.

Зайнятість прийомовідправних колій по станції примикання згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці", вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції, тощо. Стосовно колії № 13 колегія суддів зауважує, що відповідно до п.п. 1.2. п.1, п.4 Положення технологічного процесу роботи станції Терни на колії №13 відсутня контактна мережа, дана колія не пристосована для використання під проведення приймально-здавальних операцій з відкритим рухомим складом, а тільки для закритого складу. Таким чином відкритий рухомий склад не міг прийматися на колію № 13.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП. У той час як несвоєчасне забирання з колій станції Відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові ВГСУ від 20.10.2010р. по справі №35/27-10.

За викладених обставин рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 18.04.2013р. у справі № 904/1554/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 11.07.2013р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна