Рішення № 32361722, 31.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/3669-2012 31.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМІН", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ

про про стягнення 473 266,40 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: Біназон-Дзіарра І.О.

від відповідача: Ларьков В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМІН" звернулось з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 473 266,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем вимог ч.3 ст.17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»та умов Генерального договору на забудову № 131107 від 13.11.2007 року щодо здійснення фінансування об'єкту будівництва шляхом перерахування коштів на рахунок забудовника по факту надходження коштів від Довірителів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.12 р. порушено провадження по справі № 5011-70/3669-2012, розгляд справи призначено на 12.04.2012 р.

У судове засідання 12.04.2012 р. представники сторін з'явились, на вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.12 р. представники сторін надали документи для залучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 12.04.12 р. заявив клопотання про оголошення перерви, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з відзивом на позов, який був поданий представником відповідача у судовому засіданні.

У судових засіданнях 12.04.12 р., 19.04.12 р., 14.05.12 р. 24.05.12 р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувалася перерва.

Ухвалою суду від 24.05.12 продовжено розгляд справи на 15 календарних днів.

31.05.12 у судове засідання з'явилися представники сторін. Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні 31.05.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2007 року рішенням Правління Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк» від 25.01.07 р. (протокол № 25.01.07/01-П від 25.01.07) затверджено Правила Фонду фінансування будівництва виду «А» за програмою будівництва Житлового комплексу зі вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівлі і підземним паркінгом, який розташований по вул. Лермонтова, 1 в м. Запоріжжя (далі -Правила), відповідно до яких визначено загальні принципи та організаційні засади функціонування фонду фінансування будівництва виду «А»за програмою будівництва Житлового комплексу зі вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівлі і підземним паркінгом, який розташований по вул.Лермонтова,1 в м.Запоріжжя (далі-Фонд або ФФБ), управителем якого є ВАТ «Родовід банк» (далі-Управитель), порядок та особливості залучення і використання коштів фізичних чи юридичних осіб, переданих на праві довірчої власності Управителю ФФБ з метою фінансування будівництва житла та іншої нерухомості.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Родовід банк» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Родовід банк», що вбачається з п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Родовід банк», затвердженого наказом тимчасового адміністратора АТ «Родовід Банк»від 06.10.10.

13.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Родовід банк»(далі -Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адмін» (далі -забудовник) укладено Генеральний договір на забудову № 131107 від 13.11.2007 року (далі -Договір).

Згідно п. 2.1 Договору, Забудовник зобов'язався за замовленням Банку збудувати у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією Житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівлі і підземним паркінгом, який розташований за будівельною адресою вул. Волгоградська, 26 А (Лермонтова, 1-Волгоградська) в м. Запоріжжя (поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 26 А), ввести його в експлуатацію та передати довірителям у власність об'єкти інвестування, в строки та на умовах, визначених Додатковою угодою № 1 до цього Договору та Правилами, а Банк зобов'язався здійснювати фінансування будівництва згідно Правил та Додатка № 3, на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), враховуючи надходження коштів від Довірителів.

13.11.2007 р. сторонами підписано Додаткову угоду про строки та умови передачі довірителям у власність об'єктів інвестування до Генерального договору на забудову № 131107 від 13.11.2007 р. № 1 від 13.11.2007 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору, фінансування об'єкта будівництва здійснюється за рахунок коштів Фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ), отриманих Банком в довірчу власність за договорами про участь у ФФБ, укладених з довірителями.

Згідно п. 5.2.1 Договору, Банк зобов'язаний здійснювати фінансування об'єкту будівництва шляхом перерахування коштів на рахунок забудовника по факту надходження коштів від довірителів згідно акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в).

Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі-Закон) фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду А управитель здійснює за рахунок отриманих в управління коштів, за винятком оперативного резерву, в порядку, визначеному договором, у межах вартості будівництва.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону, розмір оперативного резерву банк-управитель визначає самостійно.

Як вбачається з п.6.5 Правил, управителем формується оперативний резерв в розмірі 10 відсотків від фактично перерахованих до фонду коштів довірителів.

Судом встановлено, що під час будівництва об'єкту будівництва ФФБ було залучено кошти від шести довірителів у сумі 4 382 206,62 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.04.08 по 25.05.12 по особових рахунках Мельник Л.І, Кузьменко Є.В., Клименко-Едвабнік Н.І., Гнезділової Н.П., Зіньковського І.Є., Шамсеєвої Т.В. та не заперечується відповідачем.

Судом, також, встановлено, що відповідачем у відповідності до п.6.5 Правил сформовано оперативний резерв у розмірі 10% від фактично перерахованих коштів довірителів, розмір якого склав 438 220,66 грн., що підтверджується Розрахунком за грошовими коштами отриманими від довірителів в рамках дії ФФБ виду «А» за програмою будівництва ЖК зі вбудовано-прибудованими приміщеннями торгівлі і підземним паркінгом, який розташований по вул. Лермонтова,1 в м.Запоріжжя за період з 13.11.07 по 24.04.12.

Пунктом 6.5 Правил, визначено, що кошти оперативного резерву, що формується управителем в розмірі 10 % від фактично перерахованих до фонду коштів Довірителів, використовуються для виконання таких операцій:

- повне або часткове повернення довірителям коштів з Фонду;

- перерозподіл отриманих в управління коштів між об'єктами будівництва внаслідок здійснення довірителями операцій щодо зміни об'єкта інвестування.

З матеріалів справи вбачається, що за рахунок коштів оперативного резерву, у відповідності до п.6.5 Правил, довірителю Кузьменко Є.В. було повернуто 190 775,25 грн.

Так, відповідно Договору про участь у ФФБ виду А № 2 від 23.05.2008 р., укладеного відповідачем з Кузьменко Є.В., за останнім було закріплено 186,5 кв.м. об'єкту інвестування.

Пунктом 2.9 Договору про участь у ФФБ виду А № 2 від 23.05.2008 р. передбачено, що ціна квадратного метру складає 5201,0 грн., таким чином загальна вартість квартири складає -970 000,00 грн. Судом встановлено, що Кузьменко Є.В. було оплачено на рахунок ФФБ 970 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку Кузьменко Є.В. з 01.04.08 по 25.05.12.

Згідно технічного паспорту на квартиру № 81 площа квартири склала 149,2 кв.м., таким чином, різниця між фактичною площею та оплаченою Кузьменко Є.В. площею, складає 36,68 кв.м., відповідно довірителю підлягали поверненню кошти у розмірі 190 775,25 грн.

Як вбачається з заяви на видачу готівки № 2398_31 від 19.03.2012 р. Кузьменко Є.В. виплачено 190 775,25 грн. за зменшення фактичної площі об'єкту інвестування згідно договору № 2 про участь у ФФБ типу А від 23.05.2008 р., укладеного відповідачем з Кузьменко Є.В.

Оскільки, у відповідності до п.6.5 Правил, повернення коштів довірителю Кузьменко Є.В. було здійснено за рахунок коштів оперативного резерву, то залишок коштів оперативного резерву після розрахунку з довірителем Кузьменко Є.В. склав 247 445,41 грн.( 438220,66 грн. -190775,25 грн.).

Таким чином, станом на дату розгляду справи оперативний резерв складає 247 445, 41 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону, оперативний резерв, сформований управителем за конкретним об'єктом будівництва, на окремих рахунках ФФБ, є строковими коштами, які після введення цього об'єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником. Для ФФБ виду А оперативний резерв перераховується забудовнику у повному обсязі.

Судом встановлено, що об'єкт будівництва, житловий комплекс по вул.Волгоградській, 26А у м.Запоріжжі, було введено в експлуатацію 25.10.2010 р., що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації від 22.10.2010 р. та Сертифікатом відповідності № ЗП 000645 від 25.10.2010 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

За таких підстав, в силу норм ч.3 ст.17 Закону, після 25.10.2010р. кошти оперативного резерву підлягали перерахуванню забудовнику у повному обсязі.

Представником відповідача у поясненнях по справі від 26.04.2012 р. зазначено, що кошти оперативного резерву не були перераховані позивачу, оскільки за рахунок коштів оперативного резерву відповідач повинен, також, здійснити повернення коштів у сумі 28 280,00 грн. довірителю Мельник Л.І., у зв'язку зі зменшенням площі об'єкту інвестування Мельник Л.І. на 2,8 м І. З цих же підстав, як вказує відповідач, не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів оперативного резерву.

Проте, суд не може погодитися з позицією відповідача з наступних підстав.

В силу імперативності норм ч.3.ст.17 Закону, оперативний резерв, сформований управителем за конкретним об'єктом будівництва, на окремих рахунках ФФБ, є строковими коштами, які після введення цього об'єкта будівництва в експлуатацію управитель перераховує забудовнику у порядку, визначеному договором між управителем та забудовником. Для ФФБ виду А оперативний резерв перераховується забудовнику у повному обсязі. Законом не встановлено права управителя після введення об'єкта будівництва в експлуатацію здійснювати утримання коштів оперативного резерву, у разі, якщо ним не проведено остаточних розрахунків з довірителями. Більше того, відповідно до п.10.3 Правил встановлено десятиденний строк, після отримання письмового повідомлення Управителя про введення об'єкта будівництва в експлуатацію, протягом якого довіритель повинен здійснити остаточні розрахунки за даними БТІ та отримати від управителя довідку, що підтверджує право довірителя на отримання у власність закріпленого за ним об'єкту інвестування в обмін на свідоцтво про участь у фонді. Цим же пунктом Правил визначено, що у разі якщо довіритель не з'явиться до управителя в строки, визначені у письмовому повідомленні, управитель має право відкріпити закріплений за ним об'єкт інвестування в порядку й за умовами, що визначені Правилами.

Як було встановлено судом, об'єкт будівництва введено в експлуатацію 25.10.2010 р. Таким чином, відповідно до Правил відповідач, ще задовго до розгляду справи судом повинен був або провести розрахунки з довірителем Мельник Л.І., в порядку визначеному п.10.3 Правил, або відкріпити закріплений за Мельник Л.І. об'єкт. На підтвердження того, що відповідачем у відповідності до п.10.3 Правил, було відкріплено Мельник Л.І. відповідачем жодних доказів не надано, останнім також не було надано доказів того, що Мельник Л.І. повернуто грошові кошти, у зв'язку зі зменшенням площі об'єкта інвестування.

Крім того, суд звертає увагу на норми ч.11 ст.16 Закону відповідно до якого, у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.

Таким чином, відповідач не позбавлений права після введення будинку в експлуатацію та перерахування коштів оперативного резерву позивачу, звернутися до останнього з вимогою про повернення коштів на рахунок ФФБ для проведення розрахунку з довірителем.

За таких підстав суд не приймає до уваги, посилання представника відповідача на відсутність розрахунків з Мельник Л.І., як на підставу, для утримання коштів оперативного резерву.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в силу норм ч.3 ст17 Закону, сума коштів оперативного резерву у розмірі 247445,41грн. підлягає перерахуванню позивачу.

Одночасно з цим, суд виходить з наступного.

Законом не встановлено строку протягом якого відповідач повинен перерахувати кошти оперативного резерву забудовнику (позивачу).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що з вимогою про перерахування коштів оперативного резерву позивач звернувся до відповідача листом № 11 від 17.01.11. Вказаний лист було отримано відповідачем 17.01.11 вх№75. Проте, вимога позивача щодо перерахування коштів оперативного резерву, у семиденний строк від дня її пред'явлення, відповідачем задоволена не була. За таких підстав, з огляду на норми ч.3 ст.17 Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми оперативного резерву в розмірі 247445,41 грн. підлягають задоволенню.

Звертаючись з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів позивач, також, обґрунтовував свої позовні вимоги порушенням умов Договору щодо здійснення фінансування об'єкту будівництва шляхом перерахування коштів на рахунок забудовника по факту надходження коштів від Довірителів, у зв'язку з чим, розглядаючи вказані вимоги суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»(далі-Закон) фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду А управитель здійснює за рахунок отриманих в управління коштів, за винятком оперативного резерву, в порядку, визначеному договором, у межах вартості будівництва.

Як було встановлено судом више, під час будівництва об'єкту будівництва ФФБ було залучено кошти від шести довірителів у сумі 4 382 206,62 грн., з яких на підставі п. 6.5 Договору було сформовано оперативний резерв у розмірі 438 220,66, таким чином, на рахунку ФФБ для фінансування будівництва була сформована сума коштів у розмірі 3 943 985,96 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п.3.1 Договору, фінансування будівництва об'єкта будівництва здійснюється за рахунок коштів ФФБ, отриманих Банком в довірчу власність за договорами про участь у ФФБ, укладених довірителями. Згідно з п.5.2.1 Договору, банк зобов'язаний здійснювати фінансування об'єкту будівництва шляхом перерахування коштів на рахунок Забудовника по факту надходження коштів від Довірителів згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в). При цьому, відповідно до п.5.4.14 Договору, за перерахування коштів на фінансування будівництва забудовник зобов'язаний сплачувати банку винагороду в розмірі 3 (три) % від суми коштів, що перераховані з фонду фінансування будівництва. Сторони договору дійшли згоди, що банк утримує належну йому винагороду самостійно за рахунок коштів ФФБ в момент їх перерахування.

Судом встановлено, що відповідачем на рахунок позивача, з метою фінансування будівництва об'єкта перераховано 3 762 263,44 грн., що підтверджується банківськими виписками від 03.07.08, від 17.06.08, від 22.07.08, від 02.12.08, від 19.08.08 та не заперечується сторонами. При цьому, під час перерахування коштів на фінансування будівництва відповідачем, на підставі п.5.4.14 Договору, було утримано 112 867,9 грн., що складає 3% від суми коштів, що перераховані з ФФБ.

Таким чином, на рахунку ФФБ залишилося обліковуватися 68 854, 62 грн. Вказані кошти є цільовими, оскільки, як вбачається зі ст.16 Закону, спрямовуються на фінансування будівництва. З огляду на те, що об'єкт будівництва, житловий комплекс по вул.Волгоградській, 26А у м.Запоріжжі, було введено в експлуатацію, що підтверджується Сертифікатом відповідності № ЗП 000645 від 25.10.2010 р., вказана сума коштів мала бути перерахована на рахунок позивача.

На підтвердження правомірності утримання вказаних коштів на рахунку ФФБ, вже після вводу об'єкта будівництва в експлуатацію, відповідачем жодних обґрунтованих пояснень та доказів не надано. Відповідачем, також не надано доказів того, що грошові кошти у розмірі 68 854, 62 грн., які призначені для фінансування будівництва після вводу об'єкта будівництва в експлуатацію були перераховані позивачу. За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 68 854,62 грн. коштів на фінансування будівництва підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що зобов'язання відповідача згідно п. 5.2.1 Договору щодо перерахування коштів на рахунок забудовника по факту надходження коштів від довірителів згідно акту приймання виконаних робіт та зобов'язання щодо перерахування оперативного резерву після введення цього об'єкта будівництва в експлуатацію у порядку, визначеному Договором у повному обсязі не виконано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача інфляційні збитки у сумі 17919,23 грн. та 3 % річних у сумі 455347,17 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 25.10.2010 р. по 15.03.2012 р. виходячи з суми боргу по перерахуванню оперативного резерву у розмірі 247 445,41 грн. та суми заборгованості по фінансуванню будівництва у розмірі 181 722,52 грн.

Проте, при розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних позивачем не було враховано той факт, що ані ч.3 ст.17 Закону, ані Правилами, ані Договором не було визначено строку перерахування коштів оперативного резерву та коштів на фінансування будівництва на рахунок позивача.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що з вимогою про перерахування коштів оперативного резерву позивач звернувся до відповідача 17.01.11 (лист від 17.01.11 № 11), а з вимогою про перерахування залишку коштів на фінансування будівництва листом від 08.04.11 № 40. Вказані вимоги було отримано відповідачем відповідно 17.01.11 та 11.04.11, таким чином, право на нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних у позивача виникло відповідно з 25.01.11, по заборгованості за оперативним резервом, та з 19.04.11, по заборгованості за коштами на фінансування будівництва.

При цьому, суд не приймає до уваги вимогу позивача про перерахування коштів на фінансування будівництва направлену позивачем на адресу відповідача листом від 03.02.11 № 119, оскільки позивачем не надано доказів отримання вказаного листа відповідачем.

З огляду на вищезазначене, суд здійснює перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат з суми оперативного резерву 247 445,41грн за період з 25.01.2011 р. по 15.03.2012 р. та з суми заборгованості на фінансування будівництва - 68 854,62 грн. за період з 19.04.11 по 15.03.11.

За перерахунком суду з суми 247445,41 грн. за період з 25.01.2011 р. по 15.03.2012 р. три проценти річних складає 8 460 грн., сума втрат від інфляції складає 9 650,37 грн. (середній індекс інфляції 1,039).

За перерахунком суду з суми 68 854,62 грн. за період з 19.04.11 по 15.03.11 три проценти річних складає 1878,88 грн., сума втрат від інфляції складає 206,56 грн. (середній індекс інфляції 1,003).

Таким чином, загальний розмір трьох процентів річних складає 10 339,48 грн., а загальний розмір втрат від інфляції складає 9 856,93 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду сума втрат від інфляції склала 9 856,93 грн., а позивачем заявлено про стягнення інфляційних втрат у розмірі 26 179,24 грн., позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 856,93 грн.

Позовні вимоги в частині сплати 3 % річних у сумі 17919,23 грн., також підлягають частковому задоволенню у розмірі 10339,48 грн., оскільки за перерахунком суду 3 % річних склали 10339,48 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 17, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМІН" (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 119, кв. 241 код ЄДРПОУ 33134232) 336 496 (триста тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 44 коп., з яких: 68 854 (шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 62 коп. - сума боргу на фінансування будівництва, 247 445 (двісті сорок сім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 41 коп.- сума оперативного резерву, 10 339 (десять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 48 коп. - три проценти річних, 9 856 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 93 коп. - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 6789 (шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 93 коп.

4. В іншій частині позову -відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя Капцова Т.П.

Повне рішення складено 05.06.12 р.