Рішення № 32360998, 11.07.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1875/13-ц

Номер провадження 2/629/713/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Горчакової О.І.,

секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «Про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини» , -

в с т а н о в и в:

29 квітня 2013 року за вхідним № 11598 до канцелярії Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 «Про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини» (а.с. 1).

Позивач у позові прохає стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що позивачка має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син мешкає з позивачкою і знаходиться на її повному утриманні. Батьком дитини є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії І-ВЛ № 060792 від 12 вересня 2006 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції. Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2006 року, шлюб розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області (справа № 629/1880/13-ц номер провадження 2/629/718/2013). Позивачка не працює, інших утриманців не має.

Відповідач матеріальної допомоги у добровільному порядку для дитини не надає, місце його роботи Позивачу не відомо.

Позивачка надала суду заяву у якій підтримала свій позов, прохала слухати справу за її відсутності, не заперечувала прийняти заочне рішення (а.с. 19).

Відповідач у судове засідання не зявився, про час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, але будь-яких заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2006 року, шлюб розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області (справа № 629/1880/13-ц номер провадження 2/629/718/2013).

Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження дитини серії І-ВЛ № 060792 від 12 вересня 2006 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області. Батьком дитини являється та зареєстрований відповідач по справі, про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини. В даний час дитина проживає разом з позивачкою та знаходяться на утриманні позивачки.

Відповідач має можливість надавати дитині матеріальну допомогу, він працездатний, хронічними захворюваннями не страждає, утриманців не має.

Позивачка прохала стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі - у розмірі 1000 грн. щомісяця., починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття 18 років. Але будь-яких розрахунків, що саме сума у 1000 грн. є необхідною та достатньою для матеріального утримання дитини, позивачка не навела ні у позові і не надала таких доказів до справи.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей. При ухиленні їх від цього обовязку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.

В принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «…Дитина, якщо не можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В частині 2 статті 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її згоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Статтями 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402 визначено: «…Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки та особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного із них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Вихованням в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

У відповідності до положення ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

У ст. 184 Сімейного кодексу України зазначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначати розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

На підставі ст. ст. 182, 200 Сімейного кодексу України при призначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення, при умові, що розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд ураховує, що прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року складає 1210 гривень. Обовязок утримувати дитину мають обоє батьків. Судом установлено, що обоє батьків працездатні, але офіційно не працюють; що мають рівний соціальний та матеріальний статус. Тому, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, але підлягає позов частковому задоволенню стягненню аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 605 грн. щомісяця, з дати та періоду стягнення як того вимагає закон.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 229,40 гривні.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, незважаючи на відсутність цієї вимоги у позові, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Зі згоди позивача суд ухвалив заочний розгляд справи.

Статтею 224 ЦПК України частиною 1 визначені умови проведення заочного розгляду справи У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 57, 60, 77, 79, 81, 88, 169. 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України; ст.ст.180, 181, 183, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402; ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженого міста Лозова Харківської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: Харківська область Лозівський р-н с. Братолюбівка вул. Бритайська буд. 36 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 - на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженої міста Лозова Харківської області, яка зареєстрована та мешкає за адресою: Харківська обл. м. Лозова мк-н 3 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер відсутній, у твердій грошовій сумі у розмірі 605 грн. (шістсот пять гривень 00 коп.) щомісяця, починаючи з 29 квітня 2013 року дня подачі позову до суду,і до досягнення дитиною віку повноліття 18 років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять девять гривень 40 копійок) (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду,якщо на нього не було подано апеляційну скаргу, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О. І. Горчакова