Рішення № 32358202, 05.07.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/409/2013 р.

130/1023/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2013 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Вернік В.М.,

при секретарі - Росовській О.Ю.,

із участю : - відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Дельта Банк» 30.03.2013 (згідно поштового штемпеля) року звернувся до суду з цим позовом із вимогами стягнення на його користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в сумі 54680,35 грн. за укладеним між останніми та ТОВ "Український промисловий банк" кредитним договором №864/ФКВ-07 від 14.09.2007 року та договором поруки №864/Zфпор-07 від 14.09.2007 року відповідно, посилаючись на положення п.4.1., 4.2. договору між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" та Національним банком України про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанку" на користь АТ "Дельта Банк", вказавши про неналежне виконання відповідачами власних зобовязань за вказаним кредитним договором.

Представник позивача, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не зявився, однак, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи без його участі, про відмову від позову чи зміну позовних вимог надалі не заявляв.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши, що спірна заборгованість за спірним кредитним договором виникла не з його вини, а через неможливість вільного здійснення ним внесення ним готівкових коштів в рахунок повернення кредитів через відсутність за місцем його проживання банкової установи позивача. Зауважив, що працівниками позивача йому неодноразово було відмовлено у продажу іноземної валюти, у якій він за умовами кредитного договору повинен повертати кредит. Також він не мав можливості здійснити безготівковий переказ кредитних коштів позивачу через комерційний банк "Приватбанк", у якому постійно обслуговується, а його письмове звернення у сприянні в цому працівниками позивача залишено без будь-якого вирішення. Вважає, що за таких обставин є необхідним реструктуризація простроченої заборгованості та погодження нового графіку погашення кредиту.

Відповідач ОСОБА_2, належно повідомлений судом про час та місце розгляду справи, черговий раз не зявився в судове засідання, причин власної неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не представив.

Вивчивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Даний спір належить до категорії цивільно-правових спорів позовного провадження загальної підсудності, що за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є підсудним Жмеринському міськрайонному суду.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно змісту ч.1-3 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, що виначає загальні положення про зобов'язання кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредитору до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті осбавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім визначених законом підстав звільнення від доказування.

В судовому засіданні установлено, що ТОВ "ОСОБА_3 ОСОБА_1 уклали кредитний договір №864/ФКВ-07 від 14.09.2007 року, за умовами розділу розділів 1, 2 якого ТОВ "Укрпромбанк" надано споживчий кредит відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 7300 доларів США за процентною ставкою 14,3 % річних із строком погашення згідно встановленого графіку до 13.09.2017 року; в порядку забезпечення даних кредитних зобов'язань ТОВ "ОСОБА_3 ОСОБА_2 уклали договір поруки №864/Zфпор-07 від 14.09.2007 року, за умовами якого останній зобов'язався перед ТОВ "ОСОБА_3 виконання боржником зобов'язань за вказаним кредитним договором.

Вказані обставини підтверджуються копіями відповідних правочинів (а.с.5-14, 15), що узгоджуються між собою та ніким не спростовуються, а тому приймаються судом до уваги.

Натомість суд не приймає до уваги представлені позивачем копія договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 від 30.06.2010 року (а.с.24-28), що позивачем надано суду не у повному обсязі, незалежно від наявності в матеріалах справи усіх п'яти аркушів даного правочину, кількість яких застережена у додатку до позову. Так, безпосередньо обсяг представленої суду копії договору не містить, зокрема, змісту положень п.4.1. та п.4.2., посилання на які містяться в обгрунтуванні позовної заяви стосовно порядку, обсягу та умов передачі (відступу) ОСОБА_5 ОСОБА_4 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ОСОБА_6 замінює ОСОБА_3 як кредитора (стає новоим кредитором) у зазначених зобов'язаннях і ОСОБА_4 переходить (відступається) право вимагати (замість ОСОБА_3) від боржників повного належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Також наявний обсяг копії вказаного договору від 30.06.2010 року прямо не визначає поширення його положень саме на кредитний договір №864/ФКВ-07 від 14.09.2007 року та договір поруки №864/Zфпор-07 від 14.09.2007 року, первісно укладені між ТОВ "Укрпромбанк" та відповідачами, будь-яких додатків до вказаного правочину відступлення зобов'язання, що визначали б дані обставини, суду також не представлено.

Окрім того, пунктом 4.4. Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 від 30.06.2010 року (а.с.24-28) застережень, передача прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами здійснюється в термін, вказаний у п.8.2. цього договору, однак, зміст вказаного пункту також відсутній.

Додатково п.4.8. даного договору (а.с.26) визначено погоджений порядок здійснення повідомлення боржників про передачу ОСОБА_3 ОСОБА_4 прав вимоги, який полязає у зобов'язанні обох вказаних фінансових установ у здійсненні письмового повідомлення боржників про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення в усіх істотних аспектахпротягом п'яти робочих днів з дати укладення даного договору, рекомендованими листами з повідомленням про вручення або цінними листами з описом вкладення, направлення яких здійснюється за рахунок ОСОБА_4.

Проте, вимогам зазначеного положення договору вочевидь не відповідають копії представлених позивачем письмових повідомлень відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24.01.2013 року (а.с.20,21) із реєстром поштових відправлень від 25.01.2013 року (а.с.22-23) оскільки з останнього вбачається відправлення даного повідомлення лише відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом, застережене договором повідомлення про його вручення суду не представлено; будь-які дані про фактичне направлення повідомлення відповідачу ОСОБА_2, окрім тексту самого повідомлення, відсутні; зазначені письмові повідомлення не відповідають передбаченій договором спільній формі їх оформлення, а дата їх складання та відправлення значно перевищує передбачений п.4.8. договору термін з дати укладення останнього; також вказані письмові повідомлення містять застереження стосовно договірних зобов'язань сторін із АКІБ "УкрСиббанк", причому за іншою датою укладення договору відступлення права вимоги, натомість жодних відомостей про те, що останній є правонаступником ТОВ "Укрпромбанк", за кредитними зобов'язаннями перед яким пред'явлено основну позовну вимогу в межах даної справи.

Вказані спірні обставини не визнані відповідачами, інших підстав звільнення від їх доказуваня позивачем також не надано.

З урахуванням викладеного суд доходить висновків про недоведеність позивачем та непідтвердження належними і допустимими доказами обставин стосовно набуття ним права вимоги за правочином відступлення, та щодо поширення положень цього правочину на кредитний договір та договір поруки, укладених відповідачами, а також стосовно належного надання відповідачам, як

боржникам, доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язані, до виконання чого закон визначає право боржника не виконувати свого обов'язку новому кредитору, що у наведеній сукупності не визначає підстав до задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 5, 8, 10, 60, 74, 169, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст. 207, 215, 217, 512, 514, 517, 610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії відсутніми в судовому засіданні сторонами, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

СУДДЯ Вернік В.М.