Ухвала суду № 32356659, 02.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1701/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «АктивТоргКріп» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АктивТоргКріп» до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та рішення (картку) відмови у митному оформленні (випуску) товарів,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «АктивТоргКріп» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 125000004/2013/11165/1 від 20.02.2013 року та рішення (картку) відмови у митному оформленні (випуску) товарів№125130004/2013/00032 від 20.02.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Приватне підприємство «АктивТоргКріп» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2012 року позивач уклав контракт купівлі-продажу №001UА з компанією «ЕС International (Nantong) Co.LTD.» (Китай (продавець), предметом якого є купівля-продаж товарів промислового, будівельного та іншого призначення в т.ч. але не виключно крепіжні вироби, металеві вироби (болти, гвинти, гайки, шурупи, саморізи, інше) і іншої продукції і товарів промислового, будівельного, іншого призначення, кількість і якість яких зазначається в специфікаціях на кожну поставлену партію продукції.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту позивачем придбано в КНР у компанії «ЕС International (Nantong) Co.LTD.» та ввезено на митну територію України в митному режимі «ДЕ Імпорт-40» крепіжні вироби (коди товарної номенклатури 7318220090, 7318210090, 7318159090, 7318149990, 731818130000, відповідно до митної декларації форми МД-2 № 125130004.2013.905797 від 19.02.2013року та декларації митної вартості за № 125130004/2013/905797 від 18.02.2013 року і додатків, на підтвердження числових значень складових ситної вартості для здійснення митних процедур, поданих 19.02.2013 року у відповідності до ст.. 257 МК України в електронній формі, митним брокером Ковальчук С.Ю., уповноваженою особою декларанта, до митного посту «Святошин» Київської обласної митниці, що діє на підставі положення «Про митний пост «Святошин Київської обласної митниці, затвердженого наказом Київської обласної митниці №567 від 07.11.2012 року.

Позивачем для підтвердження митної вартості ввезеної продукції,19.02.2013 року надавались відповідачу зовнішньоекономічний контракт від 01.11.2012 року, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 11.02.2013 року, доповнення до контракту специфікація №12ЕС-05228 від 09.11.2012 року, митна декларація форма МД-2 №125130004.2013.905797 від 19.02.2013 року, декларація митної вартості від 18.02.2012 року № 125130004/2013/905797, рахунок-фактура (інвойс) 12 ЕС-05228 від 09.11.2012 року, договір (контракт) про перевезення УТГ00003 від 08.02.2013р, акт проведення огляду (перегляду) товарів, товарних засобів, ручної поклажі та багажу № 500040406/2013/000645 від 16.02.2013 року, міжнародна автомобіль накладна №7032 від 17.02.2013 року, Коносамент № 012110436 від 09.11.2012 року, документ, що підтверджує вартість перевезення вантажу №38 від 18.02.2013 року, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.11.2012 року, пакувальний лист б/н від 09.11.2012 року, договір про надання послуг митного брокера №01-02/13 від 01.02.2013 року, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належить резиденту України і знаходиться за її межами №22201041 від 18.01.2013 року, інформація про позитивні результати здійснення санітано-епідеміологічного контролю товару ( наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2761 від 09.11.2012 року, інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю №2730 від 17.02.2013 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №9000 від 13.02.2013 року, декларація про походження товару №ССРІТ113949475 від 14.01.2013 року, екологічна декларація № 4642 від 13.02.2013 року, копія митної декларації країни відправлення № 223120120813051735 від 06.11.2012 року.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів була визначена позивачем за основним методом ( за ціною договору (контракту), наведеним у розрахунку фактурі (інвойсі) №12ЕС-05228 від 09.11.2012 року, специфікації та митній декларації форми МД-2 № 125130004.2013/905797, специфікаціях та митній декларації форми МД-2 №125130004.2013/905797 від 19.02.2013 року і становить суму 31 423,98 доларів США, що у гривневому еквіваленті дорівнює 251 171,87 грн за курсом 7,99.

20.02.2013 року після розгляду документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості ввезений позивачем товарів за № 125000004/2013/110165/1, митну вартість ввезеної позивачем продукції у графі 30 збільшено з 31 423,98 грн доларів США до 116 757,45 доларів США.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 року відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.02.2013 року № 125130004/2013/00032.

В обґрунтування рішення від 20.02.2013 року про коригування митної вартості товарів відповідачем було наведено посилання на застосування митним органом методу №6 (резервний метод) через неподання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості ввезених товарів, а саме: висновку експертної організації, транспортних документів ( договір про перевезення, рахунок-фактура від виконавця договору на надані транспортно-експедиційні послуги, банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами 1,2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню.

Під час перевірки правильності митної вартості товару, митний орган встановив, що позивач задекларував вартість транспортних на загальну суму 9372,5 грн, проте підтверджуючих документів відповідно до частини 2 статті 532 надано не було.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що довідка про транспортні витрати на 18.02.2013 року від ПП «Укртрансгруп» на суму 9372,5 грн, не є належним документом і лише підтверджує наявність домовленості між сторонами про взаємовигідні умови.

Із листа Посла України у КНР Костенка Ю.В. від 19.09.2012 року вбачається, вартість транспортування із КНР до Південної митниці стандартного 20-футового контейнера становить 1850 - 2200 доларів США, що еквівалентно 14 781 - 17 578 грн, що значно більше заявленої позивачем вартості.

Також судом було встановлено, що митна вартість товарів заявлена позивачем відрізнялась від середньо контрактової вартості, що була визначена митницею під час порівняння заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари.

19.02.2013 року декларантом Ковальчук С.Ю. здійснено запис: «додаткових документів на даний час не надаю. Бажаю отримати рішення з метою випуску товарів у вільний обіг згідно ст. 55 МК України, проставлено дату, прізвище та підпис декларанта.

Отже, оскільки жодного документа позивачем на вимогу митного органу надано не було, митний орган у відповідності до ст. 55 МК України правомірно скоригував митну вартість товарів з урахуванням інформації, яка була наявна у митниці, а саме відповідно до ст. 49-64 МК України..

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, відповідно до митної декларації № 125130004/2013/905797 від 18.02.2013 року декларантом під час визначення митної вартості був використаний метод за ціною договору (контракту) - 1 метод.

Проте, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, що зазначено у ч.2 ст.58 МК України.

Відповідач чітко зазначив в чому полягає неможливість визначення митної вартості по всіх інших методах визначення митної вартості, зокрема: зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тому що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; метод митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується у зв'язку з невиконанням ст. 59-60 МК України; методи згідно ст. 62 та 63 не застосовуються у зв'язку з відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами. Резервний метод використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі, зазначено номера конкретних декларацій.

Також судом першої інстанції встановлено, що декларантом проведено належні консультації щодо вибору методу визначення митної вартості.

Пунктом 2 (а) статті УІІ ГАТТ встановлено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом або аналогічного товару.

Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції п. 2 (b).

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до п. (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Згідно ст.17 Угоди про застосування статті УІІ ГАТТ ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки позивач не підтвердив заявлену ним митну вартість товару, а саме: не надав додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість товарів та, враховуючи наявну у митниці цінову інформацію, митний орган не мав можливості застосувати перший метод митної вартості.

Статті 59, 60 МК України чітко визначають, що саме розуміється під ідентичними та подібними товарами, а також зазначено ознаки таких товарів.

Стаття 61 МК України передбачає застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичності товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: товари не вважаються ідентичними або подібними оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій країні, що і товари, які оцінюються.

Оскільки інформація, яка б відповідала вищезазначеним ознакам відсутня, то використання другорядних методів визначення митної вартості щодо ідентичних та подібних товарів неможливо.

Крім того, судом першої інстанції проаналізовано норми Митного Кодексу, які визначають порядок визначення митної вартості за іншими методами та чітко зазначено в чому полягає неможливість митним органом використати такі методи і судова колегія повністю погоджується з такими доводами суду.

Отже, відповідачем було здійснено послідовний перехід від першого до останнього методу визначення митної вартості заявлено товару і зазначено резервний метод та вірно прийнято рішення щодо коригування митної вартості.

Також суд вірно надав оцінку листу ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №801 від 27.02.2013 року та не прийняв його до уваги.

Із довідки про транспортні витрати № 38 від 18.02.2012 року та акта виконаних робіт від 06.03.2013 року № 14 вбачається, що транспортні витрати по доставці вантажу складають 9 372,50 грн

Проте, у платіжному дорученні №6 від 25.02.2013 року щодо вартості транспортно-експедиційних послуг сума вказана 33 089 грн.

Вірною є і позиція суду першої інстанції щодо надання оцінки в частині правовідносин, які стосуються надання відповіді позивачу. Так, судом встановлено, що станом на 21.03.2012 року заявник не з»явився за відповіддю, а тому лист митниці від 15.03.2013 року № 12-45/3/09-1908 був надісланий поштою на ім»я директора ПП «АктивТоргКріп» 21.03.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АктивТоргКріп» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 03 липня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.