Постанова № 32356532, 12.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1717/13-а

12 липня 2013 року 09год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про скасування вимоги про сплату боргу ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду у Володимирецькому районі (УПФ України у Володимирецькому районі - по тексту постанови) про скасування вимоги №Ф-21 від 29.04.2013 року про сплату боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Вказує на ту обставину, що оспорювана вимога є протиправною та являється такою, що підлягає скасуванню.

При вирішенні спору позивач звертає увагу суду на той факт, що оспорювана сума, відображена у вимозі відповідача №Ф-21 від 29.04.2013 року нарахована станом на 29.04.2013 року. Однак, при цьому, згідно вимог ч.4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Положеннями даної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Вказує і на те, що згідно абз. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На думку позивача, право не сплачувати єдиний внесок не ставиться в залежність від того, який саме вид пенсії отримує особа та за яким конкретно Законом, до уваги береться лише, чи є така особа пенсіонером за віком чи інвалідом.

Тим самим, позивач, будучи фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, пенсіонером за віком, яка набула право на отримання пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку та отримує пенсію за віком остання звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення вх.№13050/13 від 17.06.2013.

Заперечення обґрунтовані тим, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та п. 4.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09. 2010 року (далі - Інструкція) платники, які обрали спрощену систему оподаткування. самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Згідно з ч. 11 ст. 8 Закону єдиний внесок встановлюється для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, у розмірі - 34,7 відсотка суми, від бази нарахування в межах максимальної та мінімальної величини. Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону та п. 4.6.2. Інструкції платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця. наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Вказує, що у зв'язку з несплатою позивачем єдиного внеску за січень-березень 2013 року у строк до 20 квітня 2013 року в неї виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску, і як наслідок відповідачем прийнято рішення про направлення останньому вимоги про сплату боргу, оспорюваної в даній справі.

На думку відповідача Управління Пенсійного фонду у Володимирецькому районі діяло у визначених законодавством межах, а відтак підстав для задоволення позову немає.

До початку судового розгляду справи від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі доказами.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового засідання судом повідомлявся належним чином, у письмових запереченнях зазначив про розгляд справи за його відсутності. Судом не визнавалася обов'язковою участь представника відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в порядку письмового провадження подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є фізичною особою-підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.04.2011 серіїНОМЕР_1 (а.с.7)), що здійснює підприємницьку діяльність з 01.01.2012 із застосуванням спрощеної системи оподаткування за видом діяльності 47.19 - інші види роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах згідно зі свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Як вбачається з пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 25.10.2004 та чорнобильського посвідчення серії НОМЕР_4 від 30.10.1992 ОСОБА_2 призначено пенсію за віком (а.с.11).

Згідно з довідкою УПФ України у Володимирецькому районі від 06.06.2013 №272, ОСОБА_2 отримує пенсію згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку (а.с.33).

29.04.2013 УПФ України у Володимирецькому районі прийнято вимогу № Ф-21 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені станом 29.04.2013 в розмірі 1194, 03 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом №2464-VI.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4. ч.1. ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Разом з тим, статтею 55 Закону №796-XII встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV.

У даному випадку положення ст.55 Закону №796-XII потрібно розуміти в контексті з положеннями ст.26 Закону №1058-IV. Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом №1058-IV, за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

Судом встановлено, що позивачу, відповідно до вимог Закону №796-XII була призначена пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV.

Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Вказані факти щодо позивача підтверджуються наявними у справі та дослідженими судом вищезазначеними доказами.

Таким чином, обов'язок сплачувати єдиний внесок у позивача відсутній.

Відповідно до ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_2 звільнена від сплати за себе єдиного внеску, жодних інших обставин щодо існування у позивача боргу, УПФ України у Володимирецькому районі суду не доведено, у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного рішення у справі.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цьому, УПФ України у Володимирецькому районі не доведені ті обставини, на яких ґрунтувалися заперечення на адміністративний позов, а зокрема відповідачем не підтверджено належними доказами у справі обставин щодо порушення позивачем вимог Закону №2464-VI.

Відтак, вимога УПФ України у Володимирецькому №Ф-21 від 29.04.2013 року про сплату боргу є протиправною та підлягає до скасування, а позов - до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня по березень 2013 року протиправними.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в у Володимирецькому районі №Ф-21 від 29.04.2013 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 1194,03 грн.

Присудити на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 149,11 грн. (сто сорок дев'ять гривень одинадцять копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.