ССправа № 638/9533/13-ц
2/638/4099/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Задорожного М.І.
при секретарі: Жупник Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу в розмірі 2 400 000,00 грн., проценти від суми позики в розмірі 505 019,18 грн., інфляційні витрати за час прострочення в розмірі 2 400,00 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 12 821,92 грн., а взагалі 2 920 241,10 грн. Крім того, позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь сплачену нею суму судового збору за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру в розмірі 3 441,00 грн.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 22 вересня 2010 року вона позичила ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 400 000,00 грн. Суму боргу ОСОБА_2 зобовязався повернути в строк до 22 квітня 2013 року. Однак, у визначений термін борг повернутий не був. У звязку з цим, 25 квітня 2013 року позивачка предявила відповідачу письмову вимогу про повернення суми боргу протягом 14-ти календарних днів. Відповідач отримав письмову вимогу про повернення суми боргу, про що свідчить його напис «Отримав нарочно 25.04.2013 р.» та особистий підпис на зазначеній письмовій вимозі, проте станом на теперішній час борг позивачці не повернув.
Позивачка, ОСОБА_1, у судове засідання не зявилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, а також зазначила про те, що від свого позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 не відмовляється та на своїх позовних вимогах наполягає.
Відповідач, ОСОБА_2, у судове засідання не зявився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив про те, що позов ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості визнає в повному обсязі та проти позовних вимог позивачки не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і та докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
З розписки від 22 вересня 2010 року вбачається, що 22 вересня 2010 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 400 000,00 грн. Зазначена розписка підписана позивачкою та відповідачем. Як вбачається з названого документу, ОСОБА_2 зобовязався повернути борг ОСОБА_1 в строк до 22 квітня 2013 року. Проте відповідач суму позики у вказаний строк не повернув.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2013 року позивачкою була предявлена відповідачу письмова вимога про повернення суми боргу в розмірі 2 400 000,00 грн. протягом 14-ти календарних днів. Як вбачається з названого документу, відповідач отримав письмову вимогу позивачки від 25.04.2013 про повернення суми боргу в розмірі 2 400 000,00 грн., про що свідчить його напис «отримав нарочно 25.04.2013 р.» та особистий підпис на зазначеній письмовій вимозі. Однак до теперішнього часу відповідач суму боргу не повернув.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, згідно Постанови НБУ від 09.08.2010 р. № 377 з 10.08.2010 року по 22.03.2012 року облікова ставка НБУ -7,75 % річних, згідно Постанови НБУ від 21.03.2012 р. № 102 з 23.03.2012 року по 09.06.2013 року облікова ставка НБУ 7,5 % річних, згідно Постанови НБУ від 06.06.2013 р. № 209 з 10.06.2013 року облікова ставка НБУ 7,0 % річних.
Враховуючи зазначене,
з 22.09.2010 по 22.03.2012 кількість днів користування відповідачем коштами позивача, що становить 546 днів; 7,75% / 365 (дн) х 2 400 000,00 грн. / 100 х 546 (дн) = 278 235,62 грн.;
з 23.03.2012 по 09.06.2013 кількість днів користування відповідачем коштами позивача, що становить 444 дня; 7,5% / 365 (дн) х 2 400 000,00 грн. / 100 х 444 (дн) = 218 958,90 грн.;
з 10.06.2013 по 26.06.2013 кількість днів користування відповідачем коштами позивача, що становить 17 днів; 7,0% / 365 (дн) х 2 400 000,00 грн. / 100 х 17 (дн) = 7 824,66 грн.
Отже, загальна сума процентів від суми позики становить: 278 235,62 грн. + 218 958,90 грн. + 7 824,66 грн. = 505 019,18 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Термін прострочення, на який нараховується сума індексів інфляції, складає 3 місяця з квітня 2013 року по червень 2013 року.
Рівень інфляції з квітня 2013 року по червень 2013 року становив: квітень 100 %, травень 100,1 %, червень позивачкою не вказаний.
Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить: 2 400 000,00 грн. х 100% х 100,1% = 2 402 400,00 грн., сума інфляційних витрат становить: 2 402 400,00 грн. 2 400 000,00 грн. = 2 400,00 грн.
Термін прострочення, на який нараховується три проценти річних від суми боргу, починається з 23 квітня 2013 року по 26 червня 2013 року, що становить 65 днів.
Отже, сума трьох процентів річних від суми боргу за час прострочення становить: 2 400000 грн. х 3% / 100% / 365 дн. х 65 дн. = 12 821, 92 грн.
Таким чином, загальна сума боргу складає 2 920 241,10 грн. (2 400 000,00 грн. + 505 019,18 грн. + 2 400,00 грн. + 12 821, 92 грн.), де 2 400 000,00 грн. основний борг, 505 019,18 грн. проценти від суми позики, 2 400,00 грн. інфляційні витрати, 12 821, 92 грн. три проценти річних від суми боргу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума основного боргу в розмірі 2 400 000,00 грн., проценти від суми позики в розмірі 505 019,18 грн., інфляційні витрати в сумі 2 400,00 грн., три проценти річних від суми боргу в розмірі 12 821, 92 грн.
Оскільки ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, то стягненню з відповідача, ОСОБА_2, на користь позивачки, ОСОБА_1, підлягає сплачена нею сума судового збору в розмірі 3 441,00 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 10-11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 1046-1050 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серія МК номер 225258, виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 29 липня 1996 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (паспорт серія МК номер 225232, виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 30 липня 1996 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 Б, кв. 40) суму основного боргу в розмірі 2 400 000,00 гривень (два мільйони чотириста тисяч гривень 00 копійок), проценти від суми позики в розмірі 505 019,18 гривень (пятсот пять тисяч девятнадцять гривень 18 копійок), інфляційні витрати в розмірі 2 400,00 гривень (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), три проценти річних від суми боргу в розмірі 12 821, 92 гривень (дванадцять тисяч вісімсот двадцять одна гривня 92 копійки), а взагалі 2 920 241,10 гривень (два мільйони девятсот двадцять тисяч двісті сорок одна гривня 10 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серія МК номер 225258, виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 29 липня 1996 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (паспорт серія МК номер 225232, виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 30 липня 1996 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 Б, кв. 40) витрати за сплату судового збору в розмірі 3 441,00 гривень (три тисячі чотириста сорок одна гривня 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ:
Судове рішення № 32356337, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 09.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/9533/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: