Рішення № 32354910, 08.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р.Справа № 922/2455/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. Харківської філії ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Протопопова І.В. (дов. № 1161 від 20.12.2012р.).

Представник відповідача - Покаліцина В.М. (дов. № 05/118 ві 15.01.2013р.); Баран А.О. (дов. № 05/384 від 19.02.2013р

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської з позовною заявою до Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації, в якій просить суд стягнути з відповідача 23301,56 грн. основної заборгованості, 151,55 грн. пені, збитків від інфляції в сумі 2,08 грн., та 3% річних у розмірі 56,52 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 057101839 від 27.03.2008 року про надання послуг електрозв'язку, а саме несвоєчасну та неповну оплату отриманих від позивача послуг.

Ухвалою господарського суду від 17.06.2013 року порушено провадження у справі №922/2455/13 , розгляд справи призначено на 01.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2013 року, задоволено усне клопотання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 08.07.2013 року.

Представник позивача за вх.№24520 від 08.07.2013 року надав заяву про зменшення позовних вимог в частині нарахованої до стягнення пені, в зв*язку з чим, просить суд стягнути з відповідача 23301,56 грн. основного боргу, пені в сумі 143,01 грн., інфляційних нарахувань 2,08 грн., 3% річних в сумі 56,52 грн.

Розглянувши вищевказану заяву про зменшення позовних вимог, господарський суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству на підставі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013 року підтримує зменшені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду 01.07.2013р. надав пояснення по справі, в яких наголошував на тому, що згідно до Закону України "Про телекомунікації" послуги відповідачу надавались на підставі договору № 057101839 від 27.03.2008 року та на підставі договору № 057101839/233 від 19.02.2013 року, який був укладений між сторонами, в зв'язку з реорганізацією відповідача.

Представник відповідача через канцелярію господарського суду 08.07.2013р. надав пояснення по справі(вх.№24517), в яких позовні вимоги визнає, крім того через канцелярію господарського суду вх.№24518 від 08.07.2013 року звернувся до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення строком на три місяці.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем були укладені договір про надання послуг електрозв*язку №057101839/233 від 27.03.2008 року ( далі договір №1 укладений за період з 27.03.2008 року по 18.02.2013 року) та договір про надання телекомунікаційних послуг №057101839/233 від 19.02.2013 року, укладений між сторонами, в зв*язку з перейменуванням назви підприємства відповідача, відповідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 514 від 21.08.2012 року ( далі - договір №2 укладений у період з 19.02.2013 року по теперішній час).

За умовами п.1. договору № 1 та договору №2, позивач зобов'язується надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах, замовлених відповідачем, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.2. договору №1 та п. 4.15. договору №2 відповідачем було обрано кредитний порядок оплати отриманих телекомунікаційних послуг.

Згідно п.4.5. договору №1 та пункту п.4.15 договору №2 передбачено, що рахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше двадцятого числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду ( при кредитному порядку оплати).

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним Договором та надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, про що свідчать виставлені для оплати послуг рахунки-акти №12.2012.233 від 31.12.2012 року, №1.2013.233 від 31.01.2013 року, №2.2013.233 від 28.02.2013 року, №3.2013.233 від 31.03.2013 року, №4.2013.233 від 30.04.2013 року, проте, відповідач в порушення п.4.3., п.4.5. договору №1 та п.3.4.2., 4.15 договору №2, оплачував отримані послуги електрозв'язку невчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим, у останнього станом на 01.05.2013 р. утворилась заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги, яка склала 23301,56 грн., що і стало в подальшому причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у позовній заяві обставинам, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на скрутне фінансове становище, просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду на три місяці.

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Станом на момент розгляду справи відповідач 23301,56 грн., заборгованості за отримані послуги за договором про надання телекомунікаційних послуг не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати отриманих послуг на загальну суму 23301,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в зв'язку з чим, господарський суд вважає позовні вимоги що стягнення суми основної заборгованості за відповідними договорами у розмірі 23301,56 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 143,01 грн. заявлених до стягнення за період з 01 грудня 2012 року по 30 квітня 2013 року, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 5.8. договору №1 та п.5.2. договору №2 укладених між сторонами про надання телекомунікаційних послуг, у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг, абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (1) неустойка, 2) штраф, 3) пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частина шоста ст.231 Господарського кодексу України передбачає, що штрафні санкції, за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Господарський суд зазначає, що договір №057101839/233 від 27.03.2008 року (який діяв у період з 27.03.2008 року по 18.02.2013 року) та договір №057101839/233 від 19.02.2013 року про надання телекомунікаційних послуг укладені сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, а тому мають обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Розрахунок пені перевірено судом самостійно та встановлено, що розмір нарахованої позивачем пені за період з 01 грудня 2012 року по 30 квітня 2013 року розраховано відповідно до облікової ставки НБУ, відповідає вимогам чинного законодавства та враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих позивачем послуг, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 143,01 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 56,52 грн. та інфляційних в сумі 2,08 грн. за період з грудня 2012 року по квітень 2013 року.

Господарський суд констатує, що належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за отримані телекомунікаційні послуги або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 2,08 грн., 3%річних в сумі 56,52 грн. нараховані за період з 21.12.2012 р. по 30.04.2013 року обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, господарський суд, розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду на три місяці, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, відхиляє клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення у справі № 922/2455/13, оскільки тяжке матеріальне становище та відсутність грошових коштів, на які посилався відповідач, в силу приписів ст. 121 ГПК України не є тією виключною обставиною у спірних правовідносинах, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, наявність інфляційних процесів у економіці держави а також те, що відповідач не надав суду жодних доказів наявності обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду, в зв*язку з чим, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення у даній справі.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.4-3 ГПК України).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації (61038, м. Харків, вул. Салтівське шосе, буд. 73, код 23000066) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, Шевченківський район, Бульвар Тараса Шевченка, буд.18, код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, Київський район, вул. Іванова, буд. 7/9, код 21614660, р/р 26003592, в ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) - 23 301,56 грн. основного боргу, 143,01 грн. пені, 2,08 грн. збитків від інфляції, 3% річних у розмірі 56,52 грн., втрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.07.2013 р.

Суддя Попович І.М.