Рішення № 32354837, 04.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9776/13 04.07.13 р. За позовом Приватного акціонерного товариства " Київський мотоциклетний завод "

До Приватного акціонерного товариства " Вищий навчальний заклад " Міжрегіональна Академія управління персоналом "

Про визнання правочину частково недійсним.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача Нестеришин Я.С. - предст.

від відповідача Зозуля О.Б.- предст.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним пункту 1.1. договору № 44 від 20.10.2011 р., що був укладений між приватним акціонерним товариством " Київський мотоциклетний завод " та приватним акціонерним товариством " Вищий навчальний заклад " Міжрегіональна Академія управління персоналом " в частині встановлення площі належних ПАТ " Київський мотоциклетний завод " приміщень першого поверху адміністративно - побутового корпусу №8 ( літ. А ) по вул. Сім'ї Хохлових, 8 в розмірі 825,4 кв. м. та надання приватним акціонерним товариством " Вищий навчальний заклад " Міжрегіональна Академія управління персоналом " приватному акціонерному товариству " Київський мотоциклетний завод " послуг з холодного водопостачання.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2011 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 44 про надання послуг з передачі теплової енергії для потреб опалення.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, відповідач ( постачальник ) зобов'язався надавати позивачу як власнику частини нежитлового приміщення першого поверху адміністративно- побутового корпусу № 8 ( літ. А ) по вул. Сім'ї Хохлових, 8, загальною площею 825,4 кв. м. послуги по забезпеченню тепловою енергією у вигляді: гарячої води на потреби опалення - в період опалювального сезону та холодного водопостачання і водовідведення - протягом року.

Зазначений пункт позивач просить суд визнати недійсним з моменту укладення.

Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що при укладенні спірного договору було допущено помилку, а саме у п.1.1 договору № 44 від 20.10.2011 р. замість фактично належних позивачу приміщень першого поверху адміністративно - побутового корпусу № 8 ( літ.А ) по вул. Сім'ї Хохлових, 8 загальною площею 223,1 кв. м. зазначено загальній метраж 825,4 кв. м.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що при укладанні спірного договору сторонами було дотримано норми чинного законодавства, а саме:

- зміст правочину не суперечить законодавству, а також моральним засадам суспільства.

- волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі;

- спірний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами та завірений печатками, у відповідності до законодавства;

- правочин спрямований на реальне настання правових наслідків

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, позивач всупереч вимогам вказаної статті ГПК України, на надав суду обґрунтованих доказів того, що п.1.1 договору від 20.10.2011 р. № 44 про надання послуг з передачі теплової енергії для потреб опалення суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд вважає, що укладений договір від 20.10.2011 р. № 44 про надання послуг з передачі теплової енергії для потреб опалення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання недійсним п.1.1 спірного договору не вбачається.

Крім того, як стверджує у відзиві на позовну заяву відповідач, позивач визнав свій борг перед відповідачем в розмірі 59891,42 грн. за договором від 20.10.2011 р. № 44 і 09.08.2012 р. між сторонами укладена угода про погашення заборгованості.

Відповідач також стверджує, що оскарження п. 1.1. вказаного договору з боку позивача є таким чином затягування часу щодо сплати заборгованості перед відповідачем у справі, розгляд якої на даний час зупинено.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.І.Пінчук дата підписання повного тексту рішення 10.07.2013 р.