Рішення № 32354727, 09.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.13р. Справа № 904/4570/13

За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 728, 50 грн., з яких: 16 445, 34 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, 3 283, 16 грн. пені.

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

Прокурор: Захарчук В.О., посвідчення № 012333 від 01.11.2012 р.

Від Позивача: Дмитренко Д.О., довіреність № 10/3-174 від 18.12.2012 р.

Від Відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 06.10.1998 р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, про стягнення 19 728, 50 грн., з яких: 16 445, 34 грн. заборгованості за Договором оренди нерухомого майна, 3 283, 16 грн. пені.

Ухвалою від 12.06.2013 року суд порушив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні 08.07.2013 року.

Відповідач в судовому засіданні 08.07.2013 року визнав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та представників сторін, господарський суд -

Встановив:

Згідно зі ст. 121 Конституції України, функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом, покладена на систему органів прокуратури України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. При цьому підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 № З-рп/99 визначено, що прокурори та їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами, є сільські, селищні, міські ради. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Верховного Суду України від 27 квітня 2011 року, за змістом якої скасовано рішення попередніх інстанцій щодо повернення заяви прокурора в інтересах самостійного суб'єкта господарювання. Верховний Суд наголосив, що інтереси держави (на захист яких виступає прокурор) можуть вбачатися у діяльності навіть приватних підприємств, і за умови обгрунтування прокурором підстав свого звернення така позовна заява підлягає розгляду у суді. Аналогічне зазначено у Постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2011р. по справі №3/81/10.

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради. Ухилення Відповідача від виконання договірних зобов'язань зі сплати недоотриманих коштів на рахунок Позивача, підриває його економічну базу та матеріальну самостійність, наслідком чого є необхідність покриття таких витрат за рахунок міського бюджету, що прямим чином порушує економічні основи місцевого самоврядування всупереч ч.7 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Недобросовісне використання комунального майна Відповідачем створює загрозу майновій базі місцевого самоврядування та комунальній власності в цілому. Оскільки, згідно зі ст.7 Конституції України право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо комунального майна є порушенням державних інтересів.

У зв'язку з наведеним дана позовна заява є такою, що подана прокурором у межах його повноважень та згідно зі встановленою компетенцією, а відтак, підлягає розгляду.

З огляду на те, що органи державної влади та місцевого самоврядування згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільненні від сплати судового збору, а доведені Міністерством фінансів України обсяги видатків місцевих бюджетів на 2013 рік не дозволяють забезпечити належну організацію позовної роботи на цьому напрямку діяльності, вказане питання вимагає вжиття заходів прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави.

Між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач) був укладений договір оренди від 17.12.2007 №16-УКВ/07, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - частину будівлі складу площею 47 кв.м., що розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на І поверсі, одноповерхового будинку, що перебуває на балансі Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради, і є комунальною власністю територіальної громади міста Дніпропетровська.

Відповідно до п. 10.1 Договору, строк його дії з 17.12.2007р. по 01.12.2010р. включно.

Згідно з актом від 17.12.2007р. приймання-передачі, приміщення було передано орендарю в користування.

Згідно з п. 3.5 Договору оренди від 17.12.2007 р. №16-УКВ/07, Відповідач зобов'язаний щомісяця перераховувати орендну плату за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Згідно з п. 3.4 Договору, орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір базової орендної плати становить 1 921,98 грн. без ПДВ за базовий місяць - листопад 2007 року.

З моменту підписання Договору оренди від 17.12.2007 №16-УКВ/07, орендар зобов'язаний сплачувати 50% орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету, та 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача.

Додатковою угодою до Договору були внесені зміни, згідно яким на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 24.02.10р. №34/55 орендна плата до 01.01.11 року мала сплачуватися Відповідачем в обсязі 45% встановленого розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди. Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з ч. З ст. 762 ЦК України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

В порушення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 3.3, 3.4, 3.5, 5.2 зазначеного Договору Відповідач не сплачував орендну плату у встановленому обсязі до міського бюджету.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012р. по справі №32/5005/17349/2011 було розірвано Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №16-УКВ/07 від 17.12.2007р., укладений між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Зазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012р. було вирішено стягнути з Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь позивача - Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету: 7 428, 09 грн. -заборгованість з орендної плати станом на 23.06.2011р. та 468, 08 грн. - пені, яка була нарахована за період з 26.03.2009р. по 23.06.2011р.

Таким чином, Договір оренди комунального майна від 17.12.2007р. № 16-УКВ/07 був розірваний після набрання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012р. законної сили.

Заборгованість з орендної плати була стягнута станом на 23.06.2011р. (орендна плата була нарахована за користування об'єктом оренди по травень 2011р. включно), а пеня за період з 26.03.2009р. по 23.06.2011р.

Відповідно до п. 2.6 Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №16-УКВ/07 від 17.12.2007р., Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди, підписаним Балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до ч. 2 п. 3.5 Договору, орендна плата сплачується за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Заборгованість Відповідача з орендної плати за Договором перед міським бюджетом, (за користування об'єктом оренди з червня 2011р. по квітень 2012р. включно) станом на 12.04.2013р. складає 16 445, 34 грн.

Відповідно до п. 9.2 Договору оренди, за несвоєчасну сплату орендної плати орендар має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу, в зв"язку з чим Відповідачу нарахована пеня за період з 24.06.2011р. по 12.04.2013р. у сумі 3 283,16 грн.

Відповідно до п. 11.4 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07 № 41/11, обов'язок щодо звернення до господарського суду з питань стягнення заборгованості на користь бюджету, розірвання договору та виселення покладається на орендодавця.

Дніпропетровською міської радою прийнято рішення від 01.12.10 №3/3 «Про структуру виконавчих органів міської ради, граничну чисельність працівників міської ради та її виконавчих органів і кількісний та персональний склад виконкому міської ради», яким затверджено утворити з 01.01.11 Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, який визначити правонаступником управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради.

На теперішній час усі права та обов'язки управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради виконує його правонаступник - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в інтересах якого заявлено позов.

У відповідності з п. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендатор сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд встановив, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, визнані Відповідачем, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 49000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код отримувача 37989253, р/р 33218871700008, банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з орендної плати у сумі 16 445, 34 грн. (шістнадцять тисяч чотириста сорок п'ять грн. 34 коп.) та пені у розмірі 3 283, 16 грн. (три тисячі двісті вісімдесят три грн. 16 коп.).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 49000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3) судовий збір в сумі 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) в доход Державного бюджету України (Одержувач: Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; ЄДРПОУ 37989269, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПО суду 03499891).

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

09.07.2013 року

Суддя М.М. Боділовська