Постанова № 32354574, 10.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10 червня 2013 року Справа № 814/1131/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О.А., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1доВідділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області, вул.Очаківська 142, м.Миколаїв, 54000;треті особиПАТ "Райфазен Банк Аваль" в особі Миколаївська обласної дирекції, вул.Артилерійська 19-А, м.Миколаїв, 54030;проскасування постанови від 13.02.13р. №36584197, від 2458904ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області з вимогами

- скасувати постанову №24858904 від 13.02.13р. винесеною ВДВС Миколаївського РУЮ про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 72737,90грн.

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36584197 від 14.02.13р., про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 72737,90грн., винесену старшим державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ Голокоз О.М.,

- зобов'язати ВДВС Миколаївського РУЮ виключити запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заборону відчуження всього рухомого майна ОСОБА_1, зареєстрований 27.02.13р. за реєстраційним номером 13548849, контрольна сума ВОЕ536А35Б.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову.

Третя особа на боці позивача (ПАТ "Райфазен Банк Аваль") надала суду письмові пояснення в яких підтримала позов та просила його задовольнити (а.с.45-46).

Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд, - встановив:

На адресу Відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області 03.03.11р. разом з відповідною заявою стягувача надійшов виконавчий лист по справі №2-7-90 виданий 17.09.10р. Центральним районним судом м.Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 (позивача) на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" (третя особа) коштів в сумі 727379,01грн. (а.с.56).

В заяві про відкриття виконавчого провадження було зазначено, що боржник (позивач) мешкає за адресою: вул.Очаківська 18, м.Миколаїв (Миколаївський район).

03.03.11р. відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№24858905 щодо виконання виконавчого листа по справі №2-7-90 про стягнення з ОСОБА_1 (позивача) на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" (третя особа) коштів в сумі 727379,01грн. (а.с.9). Боржнику було встановлено 7-ми денний строк для добровільного виконання постанови із дня надходження постанови.

14.11.11р. відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі заяви стягувача (банку) (а.с.10). Серед іншого в заяві банку було зазначено, що 05.03.2011 року між боржником та стягувачем врегульовано заборгованість у повному обсязі (а.с.49).

Постановою начальника відділу відповідача від 12.02.2013р., в зв'язку з виявленими під час проведення перевірки порушеннями, скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу винесену 14.11.2011р. та зобов'язано державного виконавця привести матеріали виконавчого провадження у відповідність до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Постановою від 13.02.13р. виконавче провадження відновлено. (а.с.59, 61, 69)

14.02.13р. було також відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору (а.с.65. 67).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Згідно Постанови Пленуму ВАСУ №5 від 21.05.2012р. "Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.10р. №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" при розгляді справ із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції, статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17.06.97р. №475/97-ВР), КАС України, законами України від 24.03.98р. №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу», від 21.04.99р. №606-XII «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 04.11.10р. №2677-VI), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору при надходженні виконавчого документа не була винесена, і тільки 14.02.13р. було відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору. Тобто, із викладеного вбачається, що виконавчий документ не був виконаний державною виконавчою службою у примусовому порядку, порушені терміни винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а тому стягнення з позивача виконавчого збору є неправомірним.

Більш того, судом встановлено, згідно листа стягувача (банку) всі матеріальні вимоги стягувача було врегульовано 05.03.2011р. (через два дні після відкриття виконавчого провадження) у повному обсязі (а.с.49).

Також суд зазначає, що відповідно до ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Таким чином, право вибору може застосовуватись тільки у разі наявності інформації про одночасне різне місце проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходження майна боржника.

Судом встановлено, що позивач (боржник) зареєстрований та постійно мешкає за адресою: м.Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд.13 "а", кв.57 (а.с.73), що є територією Центрального району м.Миколаєва, тобто примусове виконання рішення повинно було здійснюватись Центральним ВДВС Миколаївського МУЮ. Будь - яких доказів наявності у позивача (боржника) інших адрес або знаходження майна за іншими адресами відповідачем суду не надано.

На підставі зазначено, суд дійшов висновку, що виконавче провадження ВП№24858905 щодо виконання виконавчого листа по справі №2-7-90 про стягнення з ОСОБА_1 (позивача) на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" (третя особа) коштів в сумі 727379,01грн. (а.с.9) було відкрито із суттєвим порушенням положень статті 20 Закону "Про виконавче провадження" (щодо місця виконання), що позбавило боржника вчасно отримувати необхідну інформацію та відповідно реагувати у встановлений законом спосіб.

Слід також зазначити, що Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15 грудня 1999 року за №865/4158, затверджена Інструкція про проведення виконавчих дій, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями.

В пункті 4.1 ст.4 Інструкції містяться положення щодо добровільного виконання рішень.

Так, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Доказів направлення позивачу будь яких копій постанов, запитів або перевірки його місця перебування (проживання) або стан виконання рішення щодо стягнення боргу в період з 03.03.11р. по 14.11.11р відповідачем суду не надано.

Зазначена правова позиція також висловлена в Ухвалі ВАСУ від 08.11.2012р. по справі К/9991/51567/11.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно - правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно - правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

Таким чином, всі наступні дії (рішення, постанови) відповідача, які були логічним продовженням неправомірної постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.03.11р. також не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують права, свободи та інтереси позивача та підлягають скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 7 КАС України є принцип верховенства права.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.04р. у справі №1-33/2004 роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

В Рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003р. від 30.01.03р. зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Згідно положень статті 17 Закону України від 23.02.06р. №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Виходячи з наведеного, з метою ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне та можливе, крім констатації наявності факту неправомірних дій з боку відповідача прийняти рішення направлене на повний захист прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до положень ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи надані сторонами письмові пояснення та докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№24858905 від 03.03.2011р. щодо виконання виконавчого листа по справі №2-7-90 про стягнення з ОСОБА_1 (позивача) на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" (третя особа) коштів в сумі 727379,01грн. (а.с.9) та інші постанови прийняті на її виконання.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163, 181 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати Постанову головного державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області Потоцької Г.В. від 03.03.2011р. ВП №24858905 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа по справі №2-7-90 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" коштів в сумі 727379,01грн.

3. Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області Голокоз О.М. від 13.02.2013р. ВП №24858905 про відновлення виконавчого провадження.

4. Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області Голокоз О.М. від 13.02.2013р. ВП №24858905 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 72737,90грн.

5. Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області Голокоз О.М. від 13.02.2013р. ВП №24858905 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 60,00грн.

6. Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області Голокоз О.М. від 14.02.2013р. ВП №36584575 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на організацію та проведення виконавчих дій в сумі 60,00грн.

7. Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області Голокоз О.М. від 14.02.2013р. ВП №36584197 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 72737,90грн.

8. Скасувати Постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області Голокоз О.М. від 14.02.2013р. ВП №36584197 про арешт майна боржника (ОСОБА_1) та оголошення заборони на його відчуження

9. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції Миколаївської області виключити запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заборону ОСОБА_1 відчуження всього рухомого майна, зареєстрований 27.02.2013 року за реєстраційним номером 13548849, контрольна сума ВОЕ536А35Б.

10. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 34грн. 41коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.