Рішення № 32353294, 12.07.2013, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа 174/282/13-ц

п/с 2/174/258/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ілюшик І.А.

при секретаріШараповій О.О.

за участі позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незаконно сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача незаконно отримані ним кошти в сумі 21 400 грн., яка складається з 19000 грн. і 300 доларів США, посилаючись на безпідставність набуття останнім вказаної суми у звязку з тим, що вони з відповідачем уклали в усній формі договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1. Гроші позивач передав ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 Наступного дня він перевірив вказаний автомобіль, і зясував, що ОСОБА_2 не є власником автомобіля і існує заборона на відчуження вказаного автомобіля. Відповідач гроші повертати відмовився.

Позивач просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що передав відповідачу гроші у сумі 19 000 грн. та 300 доларів США, а потім ще передав 200 грн., оскільки курс долара США змінився. Договір купівлі-продажу автомобіля з відповідачем в передбаченому законом порядку не укладався, розписку ОСОБА_2 не писав, оскільки у них були дружні відносини і він відповідачу довіряв.

Відповідач від явки до суду ухиляється. Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.06.2013 року явка відповідача в судове засідання була визнана обовязковою, однак відповідач в призначений час в судове засідання не зявився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, відмовний матеріал № 1492 по факту заяви гр. ОСОБА_1, який надійшов з Пятихатського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_3, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобілю ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_4 (а.с. 11).

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 19.06.2012 року, який міститься у відмовному матеріалі № 1492 по факту заяви гр. ОСОБА_1, вбачається, що на все рухоме майно, яке належить ОСОБА_4 накладено арешт із забороною його відчужувати (ар. 5-7).

Вказані обставини підтверджуються також копією рішення Пятихатського районного суду Дніпропетровської області (а.с. 49-51).

Оглянутий в судовому засіданні відмовний матеріал № 1492 містить пояснення ОСОБА_2, згідно з якими він купив у ОСОБА_5 за 19 000 грн. автомобіль ВАЗ 2107, потім вирішив продати, передавши автомобіль ОСОБА_1 Про те, що автомобіль знаходиться в кредиті йому не було відомо. Потім ОСОБА_1 бажав повернути ОСОБА_2 автомобіль на що останній відповів відмовою, бо та сума, яка була передана йому вже вкладена у придбання будинку (ар. 14).

Відмовний матеріал також містить пояснення ОСОБА_4, згідно з якими він придбав в кредит у 2007 році автомобіль НОМЕР_3. В кінці червня 2012 року передав вказаний автомобіль в залог ОСОБА_2, попередивши, що продавати його не можна. Приблизно через місяць він дізнався, що ОСОБА_2 перепродав його автомобіль ОСОБА_1 за яку суму йому не відомо, згоди на продаж автомобіля він не давав (ар. 21).

Як вбачається з матеріалів справи та відмовного матеріалу № 1492, постановами від 05.07.2012 року та від 28.07.2012 року в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно гр. ОСОБА_2 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КК України (а.с. 10, 52).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 2107 сірого кольору. Стверджував, що він є сусідом ОСОБА_1 і бачив, що ОСОБА_1 віддав ОСОБА_2 за автомобіль гроші в сумі 18 500 грн. та 350 доларів США, однак номера купюр та їх номінальну вартість він не запамятав. Також йому відомо, що пізніше ОСОБА_1 відвіз ОСОБА_2 ще 200 грн.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 в усній формі домовився з ОСОБА_2 щодо купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ-2107, державний номер АЕ 0840ВТ. Сторонами договір купівлі-продажу автомобіля в передбаченому законом порядку не укладався, що вбачається з матеріалів справи та підтвердив позивач в судовому засіданні.

Фактично предметом спору є повернення безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів, однак позивач не довів належними, достатніми та допустимим доказами факт передачі грошей відповідачу у вказаному ним розмірі.

Суд не приймає, як доказ показання свідка ОСОБА_3 про передачу позивачем відповідачу грошових коштів, оскільки його пояснення щодо розміру переданої грошової суми суперечать викладеним позивачем обставинам та не підтверджені іншими належними та допустимими письмовими доказами.

Суд також не приймає як доказ відомості, які містяться у відмовному матеріалі № 1492, який оглянуто у судовому засіданні, оскільки вказані документи не відповідають вимогам ст. 64 ЦПКУ тому, що вони не містять відомостей про обставини, які мають значення для вирішення справи, зокрема щодо розміру грошових коштів, переданих позивачем відповідачу.

Крім того, слід зазначити, що обставини, встановлені в процесі перевірки заяви ОСОБА_1 органами досудового слідства, виходячи зі змісту ст. 61 ЦПК України, не можуть мати для суду преюдиційного значення та розмір суми з приводу якої виник спір має бути доведений у загальному порядку.

Судом досліджені всі докази, надані позивачем. Клопотань про витребування та дослідження по справі інших доказів до суду не надходило.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та обєктивно, наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, належним чином не доведені, а тому такі, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 209, 214, 215, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення незаконно сплачених коштів відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яка брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію рішення, протягом двох днів з часу його складання, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Суддя

Вільногірського міського судуОСОБА_6