Ухвала суду № 32352851, 10.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/12357/2012 Провадження № 22-ц/795/1407/2013 Головуючий у I інстанції -Косач І. А. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Шемець Н.В., Позігуна М.І..

при секретарях: Халимон Т.Ю., Шкарупі Ю.В.

з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа вієнна іншуранс груп" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди та відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, посилаючись на висновки проведеної у справі судової автотоварознавчої експертизи та ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив стягнути матеріальну шкоду, яку визначив як різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП з відповідача ПрАТ «УСК «Княжа вієнна Іншуранс Груп» в розмірі 13 815,81 грн. в межах ліміту страхового відшкодування з урахуванням франшизи; та матеріальну шкоду в порядку ст. 1194 ЦК України з відповідача ОСОБА_1 в розмірі 21 703,56 грн. Зазначав, що внаслідок пошкодження автомобілю та ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП він зазнав моральних страждань, тому просив стягнути на відшкодування з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна Іншуранс Груп» моральну шкоду в розмірі 2550 грн., а з відповідача ОСОБА_1 - 1 000 грн. Також просив вирішити питання щодо пропорційного відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн., судового збору в розмірі 443 грн. та витрат за проведення судової експертизи в розмірі 824,88 грн.

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_5 задоволено та стягнуто: з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна Іншуранс Груп» - 13815,81 грн страхового відшкодування, 1 500 грн. моральної шкоди, судовий збір в розмірі 153,15 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи 412,44 грн., 1178,25 грн. витрат на правову допомогу; з ОСОБА_1 - 21703,56 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, судовий збір в розмірі 227 грн., за проведення судової автотоварознавчої експертизи 412,44 грн., 1178,25 грн. витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ПрАТ «УСК «Княжа вієнна Іншуранс Груп» виконало в повному обсязі вимоги закону, виплативши ОСОБА_5 страхове відшкодування матеріальних збитків та шкоду понесену здоров'ю, а тому у суду першої інстанції не було підстав для застосування до відповідачів вимог ст. 1194 ЦК України, оскільки позивач в повному обсязі поновив свої порушені права та отримав повне відшкодування вартості матеріального збитку (транспортний засіб в пошкодженому стані та різницю вартості транспортного засобу до та після ДТП).

Апелянт зазначає, що при складанні висновку судової експертизи № 2842-2843/12-24 старшим судовим експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ ОСОБА_9 допущено низку порушень вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а тому даний висновок не може бути належним та допустимим доказом по справі.

Також апелянт посилається на те, що судом при вирішенні питання про стягнення з нього моральної шкоди не взято до уваги розписки ОСОБА_5, про те, що він після ДТП не має претензій до ОСОБА_1 по стану свого здоров'я.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПрАТ «УСК «Княжа вієнна Іншуранс Груп» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представників, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача, який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції керувався висновком експерта судової автотоварознавчої експертизи, складеного 11.02.2013 року, та повністю погодився з розрахунками позивача щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди, проведеними відповідно до вказаного висновку. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди районний суд виходив з глибини фізичних та душевних страждань, характеру правопорушення.

Судом по справі встановлено, що 08 травня 2012 року о 14-10 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Жабинського, 13, керуючи автомобілем «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_1, під час початку руху, виїзду з прилеглої території, зміни напрямку руху та розвороту, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Тойота Авенсіс д.н.з. НОМЕР_2, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

Згідно постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2012 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і застосовано відносно нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 9).

28.10.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Українська страхова компанія "Княжа вієнна Іншуранс Груп" укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0160585, де в п. 2 встановлені ліміти відповідальності: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю в розмірі 100000,00 грн., майну 50000,00 грн., франшиза 510 грн. (т. 1 а.с. 51).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 2842-2843/12-24 від 11 лютого 2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тоyota Avensis 1,8і Elegant» державний реєстраційний № НОМЕР_2, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 08 травня 2012 року, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників складає: 71193, 56 грн. Ринкова вартість легкового автомобіля «Тоyota Avensis 1,8і Elegant» державний реєстраційний № НОМЕР_2, у пошкодженому стані після ДТП 08 травня 2012 року, станом цін на 08 травня 2012 року складає: 16812,83 грн. При цьому, під час проведення експертизи, експертом було встановлено, що ринкова вартість автомобіля «Тоyota Avensis 1,8і Elegant» державний реєстраційний № НОМЕР_2, 2004 року виготовлення, станом цін на момент перед ДТП 08 травня 2012 року, складала 88006,39 грн. (т. 1а.с. 162-174).

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, позивач послався на ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлюваний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням його фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця ДТП.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ПрАТ «УСК «Княжа вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_5 було виплачено страхове відшкодування відповідно до ст. 30 вказаного вище Закону у розмірі 35674,19 грн. Розрахунок страхового відшкодування проводився відповідачем виходячи з висновку автотоварознавчого дослідження № 329 від 08.08.2012 року (а.с. 71), яким вартість автомобіля до ДТП була визначена у розмірі 91947,38 грн., та аварійного сертифікату № 1841/14 від 13 серпня 2012 року, яким вартість автомобіля після ДТП визначена у 56263,19 грн.

Після проведення судової автотоварознавчої експертизи, виходячи з її висновків, розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, визначений як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, складає 71 193,56 грн. (88006,39 -16812,83), тобто значно більший ніж отримане ОСОБА_5 страхове відшкодування.

Враховуючи викладене, районний суд дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_5 13815,81 грн. страхового відшкодування та у відповідно до ст. 1194 ЦК України з ОСОБА_1 21703,56 грн. матеріальної шкоди.

Таким чином, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з приводу того, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до відповідачів вимоги ст. 1194 ЦК України, оскільки згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 2842-2843/12-24 від 11 лютого 2013 року вартість завданої позивачу матеріальної шкоди перевищує ліміт страхової відповідальності страховика, а тому суд правомірно задовольнив вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, визначивши її як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апелянта про те, що висновок судової автотоварознавчої експертизи від 11 лютого 2013 року не є належним та допустимим доказом по справі через порушення експертом вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів зважаючи на те, що експерт попереджався про кримінальну відповідальність, в засіданні апеляційного суду сторонам пропонувалось проведення повторної автотоварознавчої експертизи з метою усунення сумнівів відповідача ОСОБА_1 у його правильності, від якої сторони відмовились.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта на наявність розписки ОСОБА_5 про відсутність претензій до ОСОБА_1 по стану здоров'я як на підставу відмови у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки позивач зазнав моральних страждань у зв'язку з пошкодженням автомобілю, про що ним зазначалось в позовній заяві. Суд першої інстанції правомірно і обґрунтовано застосував приписи норм ст.ст. 23, 1167 ЦК та стягнув з відповідач ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду в межах доводів апеляційної скарги є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2013 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: