Постанова № 32351222, 26.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року (о 14 год. 45 хв.)Справа № 808/4795/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Сєрікової М.С.,

представника відповідача Клименка А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Сторно»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Сторно» (далі - ТОВ «Агентство «Сторно», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001072212 від 26.04.2013 та № 0001082212 від 26.04.2013.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадовою особою ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агентство «Сторно» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Ангстрем «Континенталь» за період з 01.03.2012 по 30.11.2012, за результатами якої складено Акт від 10.04.2013 № 63/22-12/22124599 та винесені податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013 № 0001072212 та № 0001082212. Вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі отриманого відповідачем Акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 №7208/224/33906299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку. На підставі вказаного Акту відповідачем зроблено висновок, що операції з купівлі-продажу робіт (послуг) у ТОВ «Ангстрем Континенталь» не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право на формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Ангстрем Континенталь». Позивач з такими висновками податкового органу не погоджується, зазначає, що облік доходів, витрат, інших показників ведеться у відповідності до податкового та іншого чинного законодавства. Представник позивача зазначає, що у ТОВ «Агентство «Сторно» наявні первинні документи, що містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, установленим чинним законодавством і які фіксують факт здійснення конкретної господарської операції. На підставі викладеного, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013 № 0001072212 та №0001082212.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (вх. № 23676). Зокрема, посилається на отриманий від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Акт від 21.12.2012 №7208/224/33906299, відповідно до якого проведено перевірку контрагента позивача ТОВ «Ангстрем Континенталь» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з 2011 - 2012 роки. Зазначає, що первинні документи, складені між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Таким чином, перевіркою встановлено нереальність проведення господарських операцій між ТОВ «Агентство «Сторно» та ТОВ «Ангстрем Континенталь», юридичну дефектність первинних документів, наявність та здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Вважає, що у позивача відсутнє право на формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.03.2012 по 30.11.2012. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Агентство «Сторно» відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

На підставі направлення від 28.03.2013 № 230 посадовою особою ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агентство «Сторно» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Ангстрем «Континенталь» за період з 01.03.2012 по 30.11.2012, за результатами якої складено Акт від 10.04.2013 № 63/22-12/22124599 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення:

1. п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, ТОВ «Агентство «Сторно» занижено податок на прибуток у сумі 45 542,00 грн., в тому числі по періодам: I квартал 2012 - 6142,00 грн., II квартал 2012 - 15 995,00 грн., Ш квартал 2012 - 13 745,00 грн., IV квартал 2012 - 9660,00 грн.

2. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ТОВ «Агентство «Сторно» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 43 373,00 грн., в тому числі за березень 2012 - 5850,00 грн., за квітень 2012 - 4833,00 грн., за травень 2012 - 6300,00 грн., за червень 2012 - 4100,00 грн., за липень 2012 - 2640,00 грн., за серпень 2012 - 4400,00 грн., за вересень 2012 - 6050,00 грн., за жовтень 2012 - 5000,00 грн., за листопад 2012 - 4200,00 грн.

На вказаний Акт позивачем надано до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя заперечення від 10.04.2013 вих. № 01/04/13, в яких просить визнати протиправним, нечинним та скасувати Акт № 63/22-12/22124599 від 10.04.2013.

Листом від 23.04.2013 № 4290/10/22-12 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя надало відповідь, відповідно до якої заперечення до акту перевірки залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

На підставі Акту та виявлених порушень ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято наступні податкові повідомлення - рішення форми «Р»:

- від 26.04.2013 № 0001072212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 56 927,50 грн., в тому числі за основним платежем на 45 542,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 11 385,50 грн.,

- від 26.04.2013 № 0001082212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54 216,25 грн., в тому числі за основним платежем на 43 373,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 10 843,25 грн.

Судом встановлено, що фактично податкові зобов'язання донараховані ТОВ «Агентство «Сторно» на підставі Акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7208/224/33906299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Із матеріалів справи вбачається, що дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення перевірки, за результатами якої було складено Акт від 21.12.2012 № 7208/224/33906299 та формування в зазначеному Акті висновків про визнання відсутності у ТОВ «Ангстрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з 2011 - 2012 роки, щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з лютого по вересень 2012 року були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 у справі № 804/1260/13-а позов ТОВ «Ангстрем Континенталь» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій задоволено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 у справі №804/1260/13-а апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 без змін.

Судом встановлено, що ТОВ «Ангстрем «Континенталь» були надані ТОВ «Агентство «Сторно» інформаційно-консультаційні послуги з налаштування програм «1 С Підприємство 8.0» на загальну суму 260 240,00 грн., в тому числі ПДВ 43 373,33 грн., сума без ПДВ 216 866,67 грн., що підтверджується наступними документами:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2012 № 319, податкова накладна від 29.03.2012 № 142 на суму 35 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 5850,00 грн., сума без ПДВ 29 250,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.04.2012 № 578, податкова накладна від 27.04.2012 № 92 на суму 29 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4833,33 грн., сума без ПДВ 24 166,67 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 № АК-0001238, податкова накладна від 31.05.2012 № 125 на суму 37 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 6300,00 грн., сума без ПДВ 31 500,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2012 № 1965, податкова накладна від 27.06.2012 № 141 на суму 24 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 4100,00 грн., сума без ПДВ 20 500,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2012 № АК-2791, податкова накладна від 30.07.2012 № 225 на суму 15 840,00 грн., в т.ч. ПДВ 2640,00 грн., сума без ПДВ 13 200,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2012 № АК-3657, податкова накладна від 31.08.2012 № 249 на суму 26 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 4400,00 грн., сума без ПДВ 22 000,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.09.2012 № АК-4546, податкова накладна від 28.09.2012 № 261 на суму 36 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 6050,00 грн., сума без ПДВ 30 250,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2012 № АК-5283, податкова накладна від 30.10.2012 № 216 на суму 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн., сума без ПДВ 25 000,00 грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012 № АК-6213, податкова накладна від 30.11.2012 № 269 на суму 25 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 4200,00 грн., сума без ПДВ 21 000,00 грн.

Оскільки ТОВ «Агентство «Сторно» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013 № 0001072212 та № 0001082212 прийняті ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, за правилами ПК України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання робіт (послуг), а відповідно і правомірність віднесення цих витрат на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту. Придбані роботи (послуги) в подальшому були використані у власній господарській діяльності.

Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між позивачем та ТОВ «Ангстрем «Континенталь» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Стосовно господарської діяльності контрагента позивача ТОВ «Ангстрем «Континенталь» та посилання на акт перевірки вказаного контрагента суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ТОВ «Агентство «Сторно» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 у справі № 804/1260/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 позов ТОВ «Ангстрем Континенталь» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій задоволено.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, позивачем первинними документами доведено відсутність виявленого порушення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001072212 та № 0001082212 від 26.04.2013, прийняті Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Сторно» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1111,45 (одна тисяча сто одинадцять гривень сорок п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак