Рішення № 32350649, 13.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8176/13 13.06.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Cлов'янські шпалери - КФТП»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Свебтаурас»

про стягнення 90 000,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Бендза О.М.( за довіреністю )

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Свебтаурас» (далі - відповідач) про стягнення 90 000,00 грн. безпідставно перерахованих коштів, а також відшкодування судового збору.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що на підставі платіжних доручень № 2925 від 10.09.2009 р. на суму 40 000,00 грн. з призначенням платежу: «за запчастини згідно рахунку № 256 від 08.09.2009 р.» та № 3080 від 22.09.2009 р. на суму 20 000, 00 грн. з призначенням платежу: «за запчастини згідно рахунку № 287 від 22.09.2009 р.», а також № 3077 від 22.09.2009 р. на суму 30 000,00 грн. з призначенням платежу «за запчастини згідно рахунку №285 від 17.09.2009 р.» позивачем було помилково перераховано відповідні кошти на загальну суму 90 000,00 грн. на рахунки відповідача, проте як в бухгалтерському обліку позивача відсутні дані про вказані операції та будь-якого обладнання, як він стверджує, підприємство від відповідача не отримувало, господарських договорів між сторонами не укладалось, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не виписувалось. Оскільки направлена на адресу відповідача претензія про повернення безпідставно отриманих грошових коштів останнім була залишена без задоволення, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту власних прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/8176/13, розгляд якої призначено на 28.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін, відкладено на 13.06.2013 р.

13.06.2013 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. представником позивача надано пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.06.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу Укрїани.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» на запитання, чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, відповів таке. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» Вищий господарський суд України на запитання, чи можуть вважатися доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку через неможливість вручення адресатові відповів, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який було повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти «не розшукано».

Направлення судом ухвал на юридичну адресу відповідача, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру, який долучено до матеріалів справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з п. 1.1. статуту ПАТ «Слов'янські шпалери-КФТП», що зареєстрований 14.03.2011 р. за № 10481050018000021, позивач створений відповідно до рішення Державного комітету України з матеріальних ресурсів від 27.06.1994 р. № 166 шляхом перетворення державного підприємства «Корюківська фабрика технічних паперів» у відкрите акціонерне товариство.

Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 02.03.2011 р. ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» перейменовано у публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП».

Відповідно до пояснень позивача на підставі платіжних доручень № 2925 від 10.09.2009 р. на суму 40 000,00 грн. з призначенням платежу: «за запчастини згідно рахунку № 256 від 08.09.2009 р.» та № 3080 від 22.09.2009 р. на суму 20 000, 00 грн. з призначенням платежу: «за запчастини згідно рахунку № 287 від 22.09.2009 р.», а також № 3077 від 22.09.2009 р. на суму 30 000,00 грн. з призначенням платежу «за запчастини згідно рахунку № 285 від 17.09.2009 р.» позивачем було помилково перераховано відповідні кошти на загальну суму 90 000,00 грн. на рахунки відповідача.

У той же час, у бухгалтерському обліку позивача відсутні дані про вказані операції, будь-якого обладнання, як він стверджує, підприємство від відповідача не отримувало, господарських договорів між сторонами не укладалось, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не виписувались.

11.12.2012 р. позивач направив відповідачу листа з претензією № 4407 від 10.12.2012 р., якою вимагав перерахувати йому 90 000,00 грн., однак, як зазначає позивач, вона була залишена без задоволення.

Перевіряючи обставини взаємовідносин між сторонами, суд ухвалами від 29.04.2013 р. та 28.05.2013 р. зобов'язував відповідача надати пояснення по суті заявлених вимог з наданням доказів, що підтверджують викладені обставини, однак відповідач вимог суду не виконав, жодних пояснень не надав, своїми процесуальними правами заперечити проти позовних вимог не скористався.

Оцінюючи надані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна, таке набуття здійснено за рахунок іншої особи, та відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, як наслідок помилки, обману, випадковості або інших підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо здійснює якісь неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995 р. № 227 підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 90 000,00 грн., відсутність правових підстав для здійснення відповідних платіжних операцій, суд вважає, що позовні вимоги про повернення вказаних коштів є правомірними.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не доведено жодних правових підстав щодо набуття спірних грошових коштів, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Свебтаурас» (03115, м. Київ, вул. Строкача, 17-ж, код 36476477) на користь публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП» (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Передзаводська, 4, код 00278876) 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 1 800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 10.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова