Ухвала суду № 32350581, 10.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/9256/13 10.07.13

За позовом Company "Ukrenergy Coal Ltd." (Компанія "Укренерджі Коул Лімітед")

до 1. Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"

2. Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"

2. Приватне акціонерне товариство "Термолайф"

про визнання договору недійсним

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Ганчар І.Д. за довіреністю № 652 від 21.09.2012 р.;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Company "Ukrenergy Coal Ltd." (Компанія "Укренерджі Коул Лімітед") (далі - позивач, Компанія "Укренерджі Коул Лімітед") звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (далі - відповідач-1, ПрАТ "Харківський коксовий завод") та Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанк Росії" (далі - відповідач-2, ПАТ "Дочірній банк Сбербанк Росії") про визнання недійсним Договору застави від 04.09.2012 р., укладеного між позивачем та відповідачем, про заставу права вимоги на отримання грошової виручки в сумі 663 419 000, 00 грн. за поставлені товари, яке існує та/або виникне в майбутньому у ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором № КХ-0208 купівлі-продажу коксової продукції від 02.08.2006 р., з усіма можливими змінами та доповненнями до нього, укладеними між ПрАТ "Харківський коксовий завод" та ТОВ "Коксотрейд".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Харківській області Баранової Я.О. від 11.03.2013 р. було відкрито виконавче провадження № 36949089 за наказом про примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 р. у справі № 5023/4064/12 про стягнення з ПрАТ "Харківський коксовий завод" на користь Компанії "Укренерджі Коул Лімітед" 9 918 368, 40 грн. З метою вжиття заходів щодо накладення арешту на майно і кошти ПрАТ "Харківський коксовий завод" представником відповідача було отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 40211179 від 25.03.2013 р. та встановлено, що між відповідачами було укладено Договір застави від 04.09.2012 р. про заставу права вимоги на отримання грошової виручки в сумі 663 419 000, 00 грн. за поставлені товари, яке існує та/або виникне в майбутньому у відповідача-1 за Договором № КХ-0208 купівлі-продажу коксової продукції від 02.08.2006 р. з усіма можливими змінами та доповненнями до нього, укладеним між відповідачем-1 та ТОВ "Коксотрейд". Оскаржуваний договір було укладено на забезпечення зобов'язань по договору про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО, укладеного 04.09.2012 р. між відповідачем-1 та ПрАТ "Термолайф". Як зазначає позивач, за наявними у нього відомостями сума заставленої грошової виручки значно перевищує суму кредиту за Договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р., що на думку позивача, свідчить про те, що відповідач-1, з метою створення перешкод у виконанні рішення суду у справі № 5023/4064/12 уклав оскаржуваний договір, встановивши пріоритет щодо вимог відповідача-2 над вимогами інших кредиторів відповідача-1. При цьому, позивач також вказує на те, що такий договір укладено відносно предмету, який не може бути відчуженим, оскільки умовами Договору № КХ-0208 купівлі-продажу коксової продукції від 02.08.2006 р. прямо передбачено обов'язковість згоди боржника на відступлення права вимоги, а отже, заставодавець (відповідач-1) не може вільно відчужувати предмет застави.

Разом з позовом заявлено клопотання про витребування у відповідача-2 оригіналу для огляду та в матеріали справи належним чином засвідченої копії Договору застави від 04.09.2012 р. з усіма можливими змінами та доповненнями до нього; договору про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р. з усіма можливим змінами та доповненнями; відомостей в письмовій формі за підписом уповноваженої на те службової особи про стан розрахунків ПАТ "Термолайф" за Договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р. із зазначенням розміру заборгованості та строку прострочення платежів (за їх наявності), а також витребування від ТОВ "Коксотрейд" оригіналу для огляду та в матеріали справи належним чином засвідченої копії Договору № КХ-0208 купівлі-продажу коксової продукції від 02.08.2006 р. з усіма можливими змінами та доповненнями.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9256/13, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Термолайф", розгляд справи призначено на 11.06.2013 р.

04.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що позовна заява позивача ґрунтується на припущеннях. При цьому, відповідач-2 звертає увагу на те, що оспорюваний договір застави був укладений в той же день, що й кредитний договір № 30-В/12/66/100 від 04.09.2012 р., він відповідає вимогам, що ставляться чинним законодавством, а існування і дія пріоритету застави реалізацією її правової природи. Крім того, відповідач-2 вказує на те, що твердження про невідчужуваність вимог, які виступили предметом застави, є надуманим та не підтвердженим належними доказами, оскільки Договір № КХ-0208 купівлі-продажу коксової продукції від 02.08.2006 р. не містить заборон, а листом № 190/5 від 04.09.2012 р. ТОВ "Коксотрейд" повідомило відповідача-2 про те, що не заперечує проти передачі в заставу відповідачем-1 майнових прав на отримання грошової виручки за Договором № КХ-0208 від 02.08.2006 р. Також, відповідач-2 звертає увагу на те, що позивачем не доведено неможливості виконання рішення у справі № 5023/4064/12, оскільки не представлено доказів вжиття виконавчою службою заходів, направлених на накладення арешту та реалізацію майна відповідача-1, відмінного від грошових коштів, право вимоги котрих знаходиться в заставі банку за оскаржуваним рішенням; доказів відсутності іншого майна, на котре можна звернути стягнення.

07.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування від відповідача-2 оригіналу для огляду та в матеріали справи належним чином завірену копію укладеного між ПрАТ "Термолайф" та АТ "Сбербанк Росії" договору про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р. з усіма змінами і доповненнями до нього.

Також, 07.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що у позивача виникла нагальна потреба у відрядженні його представника, у зв'язку з чим він не може представляти його інтереси в судовому засіданні 11.06.2013 р.

11.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням його представника у службовому відрядженні, та відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що оскаржуваний договір не порушує прав позивача, укладений між сторонами, учасником взаємовідносин між якими позивач не є, та на виконання вимог договору кредитної лінії.

Також, 11.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням його представника у службовому відрядженні, та відзив на позовну заяву, в якому вона викладає заперечення, аналогічні доводам відповідача-1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р., у зв'язку з неявкою представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб, а також враховуючи заявлені клопотання, розгляд справи відкладено на 10.07.2013 р.

03.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну підстави позову, відповідно до якої він просить суд визнати недійсним оспорюваний Договір застави, у зв'язку з тим, що такий Договір не надає можливості ідентифікувати грошову виручку як предмет обтяження, що вказує на відсутність опису застави і є порушенням ст. 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

05.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю його представника прибути в судове засідання з причин участі в судовому розгляді іншої справи.

08.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову, в якому він звертає увагу на те, що положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не застосовуються до спірних правовідносин, а також на те, що недотримання вимог щодо визначення предмету застави є підставою для визнання недійсним договору застави, проте недотримання вимог щодо визначення предмета обтяження є підставою для визнання недійсним лише такого обтяження. Також, відповідач-2 вказує на те, що предметом обтяження є не грошова виручка, а право вимоги, які не є тотожними поняттями. При цьому, відповідно до заперечень відповідача-2, він стверджує, що ідентифікуючою ознакою права вимоги є виключно вказівка на те, якого об'єкту цивільних прав стосується така вимога.

08.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що її представник перебуватиме у службовому відрядженні.

10.07.2013 р. відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про надсилання повідомлення про факт вчинення кримінального правопорушення до органів прокуратури чи органів досудового розслідування, у зв'язку з чим, що на думку відповідача-2, в діях позивача наявні ознаки кримінально караного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, а саме: завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину, оскільки в обґрунтування заявленого у даній справі позову позивач посилається на невиконання відповідачем-2 судового рішення, за що передбачена кримінальна відповідальність ст. 383 КК України.

У судове засідання 10.07.2013 р. представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 10.07.2013 р. від представника відповідача-2 надійшло письмове клопотання про залишення заявленого у даній справі позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника позивача та невиконанням ним вимог ухвал суду.

Судом розглянуто вказане клопотання та вирішено його задовольнити, враховуючи повторну неявку представника позивача, явка якого судом ухвалою від 20.05.2013 р. для дачі пояснень разом з витребуваними документами визнавалась обов'язковою, та якого ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. було зобов'язано виконати вимоги попередньої ухвали суду та з'явитись в судове засідання.

Так, зважаючи на вказані обставини неявки та невиконання вимог суду щодо надання витребуваних документів, а також враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, суд знаходить за необхідне залишити позовну заяву без розгляду з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Так, приписами пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України визначено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Також, в п. 3.9.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.

Оскільки ухвалами явка представника позивача визнавалась обов'язковою з метою надання пояснень по суті спору, зважаючи на необхідність ретельної перевірки викладених в позовній заяві та заяві про зміну підстави позову обставин, враховуючи повторну неявку представника позивача та неповідомлення ним поважних причин його відсутності, суд дійшов висновку про залишення заявленого у даній справі позову без розгляду.

Відповідно до п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

У свою чергу, враховуючи те, що суд вирішив залишити заявлений у даній справі позов без розгляду, клопотання відповідача-1 та третьої особи-2 про відкладення розгляду справи, а також клопотання відповідача-2 про надсилання повідомлення про факт вчинення кримінального правопорушення до органів прокуратури чи органів досудового розслідування, - також залишаються судом без розгляду.

Так, судом враховано, що відповідно до п. п. 5.10, 5.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (частина четверта статті 90 ГПК) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку.

Оскільки розгляд спору по суті у даному випадку судом не здійснюється, він позбавлений можливості встановити всі фактичні обставини справи та перевірити доводи відповідача-2 на предмет наявності в діях позивача складу кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 4-7, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Company "Ukrenergy Coal Ltd." (Компанія "Укренерджі Коул Лімітед") у справі № 910/5256/13 залишити без розгляду.

2. Роз'яснити позивачу, що після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

3. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Суддя В.С. Ломака