Рішення № 32350448, 02.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" липня 2013 р. Справа № 906/797/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Стеценко А.О. - довір. №232D/2013 від 17.04.2013;

від відповідача: ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_2 від 02.03.2004;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 10056,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 10056,94грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив, що сума страхового відшкодування станом на день судового засідання позивачу не повернута, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 10056,94грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав пропущення позивачем строку позовної давності звернення до суду, про що зазначив у письмових запереченнях на позовну заяву від 27.06.2013 (а.с.51) та просив суд застосувати позовну давність.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

30.03.2009 між ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" (позивач/страховик) та ОСОБА_2 (відповідач/страхувальник) укладено договір №ВС/3938433 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу типу С2 марки DAF 95XF, номер кузова (шасі) НОМЕР_3, рік випуску 2000, номерний знак НОМЕР_1 (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2009 за участю транспортного засобу, що належав страхувальнику, сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме, гр.ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки DAF 95XF, номерний знак НОМЕР_1, по проспекту Гагаріна в м.Києві, не витримав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Mercedes-Bens", державний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4, чим заподіяв автомобілям технічні пошкодження, що підтверджується довідкою інспектора ДПС 4 взводу 3 батальйону полку ДПС підпорядкованого ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м.Києва (а.с.17) та актом огляду транспортного засобу від 30.03.2009 (а.с.19). По даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення.

16.09.2009 гр.ОСОБА_4 надіслав до ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" письмове повідомлення про страховий випадок на транспорті та подав заяву про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (а.с.6-7).

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва №3-4966/1 від 28.10.2009 про притягнення до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_3, працюючого за трудовим договором водієм у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.15-16), встановлено вину зазначеної особи в скоєнні ДТП, а саме зазначено, що своїми діями гр.ОСОБА_3 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України. В діях гр.ОСОБА_3 суд встановив наявність складу правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України (а.с.18).

Згідно Аварійного сертифікату від 25.12.2009 (а.с.26), обставини та причини настання події, яка відбулася 15.09.2009 з автомобілем DAF 95XF, номерний знак НОМЕР_1, було визнано як такі, що підпадають під ознаки "страховий випадок".

Відповідно до ремонтної калькуляцій (а.с.23-24) та розрахунку розміру страхового відшкодування до страхового акту №27966/О (а.с.27-28), вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту) "МВ Vaneo", реєстраційний номер НОМЕР_4, власнику пошкодженого транспортного засобу склала 10056,94грн.

Як передбачено ст.20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріали справи містять докази на підтвердження факту виплати позивачем страхового відшкодування - платіжне доручення №2931 від 17.02.2010 на суму 10056,94грн. (а.с.29).

Підпункт ґ) пункту 38.1.1. ст. 38 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно ст.27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2013 позивач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 10056,94грн., однак остання була залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу 10056,94грн. суми страхового відшкодування, що свідчить про законність та обґрунтованість вимог позивача.

Однак, враховуючи, що відповідач у своєму запереченні на позовну заяву стверджує про пропуск позивачем строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, суд розцінює викладені відповідачем обставини щодо пропуску позивачем строку позовної давності, як таку заяву.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання (ч.6 ст. 261 ЦК України).

Враховуючи вищевказане, а також те, що страхове відшкодування було виплачене ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" ОСОБА_4 за страховим полісом №ВС/3938433 - 17.02.2010, саме з цього моменту починає обраховуватися 3-х річний строк позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 10056,94грн.

Враховуючи, що позовну заяву було зареєстровано в суді 03.06.2013 і позивач не надав доказів пропуску строку позовної давності з поважних причин, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом свого права, який сплинув 16.02.2013.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у запереченні на позовну заяву, суд вважає обґрунтованими, тому в позові відмовляє.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.07.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу