Постанова № 32350257, 26.06.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2027/13-а

26 червня 2013 року 11год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі про визнання дій протиправними та скасування вимоги, і

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі (далі - УПФУ у Дубровицькому районі) про визнання протиправними дії щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску за період з 22.01.2013 року по 31.03.2013 року, направлення вимоги про сплату боргу №Ф82/01 від 13.05.2013 року та скасування даної вимоги.

Позивач у судове засідання не прибув, подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі. Позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначив, що є пенсіонером за віком та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Одночасно, має статус приватного підприємця і перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Повідомив, що 13.05.2013 року УПФУ у Дубровицькому районі було прийнято вимогу за №Ф82/01 про сплату позивачем боргу в сумі 708,34 грн. Стверджує, що дана вимога УПФУ у Дубровицькому районі є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки 06.08.2011 року до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було внесено зміни, згідно з якими фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Таким чином, позивач вважає себе звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Стверджує, що дії УПФУ у Дубровицькому районі щодо нарахування боргу зі сплати єдиного внеску та направлення вимоги є неправомірними, а вимога №Ф82/01 від 15.05.2013 року - протиправна і така, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву (а.с.28-30), позов не визнав. В обґрунтування заперечень зазначив, що територіальні управління Пенсійного фонду не нараховують борг зі сплати єдиного внеску, а він є результатом несплати у встановлені законом строки єдиного внеску. Вважає, що оскільки позивач до 20.04.2013 року не сплатив в повному обсязі єдиний внесок за перший квартал 2013 року, то УПФУ в Дубровицькому районі на підставі ст.ст.7-9, ст.25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правомірно направлено позивачу вимогу про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року в сумі 708,34 грн. Вказує на те, що позивачу пенсію було призначено на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким встановлюється ряд пільг для осіб постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, надається зменшення пенсійного віку при призначенні пенсії. У зв'язку з чим, вважає, що на позивача положення ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не розповсюджується, оскільки останньому пенсія призначена із зниженням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та отримують пенсію, призначену відповідно до інших законів України (зокрема Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах. Крім того, стверджує, що позивачем не дотримано встановленого порядку оскарження вимоги, оскільки до органу Пенсійного фонду для узгодження суми недоїмки не звертався. З таких підстав, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач в судове засідання участі повноважного представника не забезпечив, однак в письмових запереченнях просив розгляд справи провести без участі його представника (а.с.28-30).

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Оскільки в матеріалах адміністративної справи наявні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі про розгляд справи за їх відсутності, у відповідності до вимог ч. 4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.10.1996 року державним реєстратором Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.9). З 2012 року і по даний час позивач є платником єдиного податку, що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 30.05.2012 року (а.с.10) та перебуває на обліку в УПФУ у Дубровицькому районі.

З 05.03.2013 року і по даний час ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією пенсійного посвідчення ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 05.03.2013 року (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2013 року відповідачем ФОП ОСОБА_1 було виставлено вимогу №Ф82/01 про сплату недоїмки за 1 квартал 2013 року в сумі 708,34 грн. (а.с.11-12).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Виключно даним Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону №2464-VI).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI та п. 4.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 року за №994/18289 (далі - Інструкція №21-5) платники, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Згідно з ч. 11 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок встановлюється для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, у розмірі - 34,7 відсотка суми, від бази нарахування в межах максимальної та мінімальної величини.

Частиною 8 ст. 9 Закону №2464-VI та п. 4.6.2. Інструкції №21-5 встановлено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Тобто, єдиний внесок за перший квартал 2013 року платники єдиного внеску, які обрали спрощену систему оподаткування, повинні сплатити в повному обсязі у строк до 20 квітня 2013 року.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №2464-VI та до п. 4.9. Інструкції №21-5 обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

В силу вимог ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду відповідно до встановлених порядку, форми та строків надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 року № 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011 року, статтю 4 Закону №2464-VI доповнено частиною 4 такого змісту: особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що УПФУ в Дубровицькому районі ФОП ОСОБА_1 було направлено вимогу про сплату недоїмки від 13 травня 2013 року за №Ф82/01 на суму 708,34 грн. Відповідно до повідомлення-розрахунку, долученого до неї, позивачу було нараховано за січень-березень 2013 року мінімальний єдиний внесок по 398,01 грн. за кожен місяць І кварталу 2013 року.

З урахуванням часткової сплати позивачем єдиного внеску в сумі 485,69 грн., відповідно до вказаної вимоги недоїмка ФОП ОСОБА_1 за 1 квартал 2013 року складає 708,34 грн. та на даний час не сплачена.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в січні-березні 2013 року перебував на спрощеній системі оподаткування.

З копії пенсійного посвідчення позивача НОМЕР_2 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 став пенсіонером за віком лише з 05.03.2013 року.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що в УПФУ в Дубровицькому районі були всі правові підстави для нарахування відповідачу єдиного соціального внеску за січень-лютий 2013 року та направлення ОСОБА_1 вимоги про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року. А тому підстав для визнання зазначених дій відповідача протиправними і скасування вимоги в частині нарахування єдиного внеску за січень-лютий 2013 року у суду відсутні.

Отже, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Надаючи правову оцінку діям УПФУ в Дубровицькому районі щодо нарахування позивачу єдиного внеску за березень 2013 року та вимозі про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року в частині нарахування єдиного внеску за березень 2013 року, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з визначенням, наведеним у ст.1 Закону №1058-IV, пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону України №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Поряд з цим, абзацом 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тому, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, що остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавство встановлює пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Отже, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пенсіонер за віком - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший, ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.

Судом встановлено, відповідачем підтверджено, що позивачу пенсія за віком була призначена на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, тобто із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Як вбачається з копії пенсійного посвідчення, долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 набув статусу пенсіонера за віком 05.03.2013 року.

Позивач у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не числиться.

Суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст.4 Закону №2464-VI визначена сукупність необхідних умов за одночасної наявності яких особа звільняється від сплати єдиного внеску, а саме:

особа обрала спрощену систему оподаткування;

є пенсіонером за віком або інвалідом;

отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З аналізу приписів даної норми Закону не вбачається, що звільняються від сплати єдиного внеску лише особи, яким надано пенсію за віком виключно на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням того, що позивач з 05.03.2013 року є пенсіонером, отримує пенсію за віком та добровільної згоди на участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не надавав, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 з 5 березня 2013 року має право на користування пільгами, передбаченими частиною 4 статті 4 Закону України № 2464-VI, тобто звільнений від сплати єдиного внеску.

Отже, доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування після набуття статусу пенсіонера, тобто після 05.03.2013 року, є безпідставними.

Як вбачається з повідомлення-розрахунку УПФУ у Дубровицькому районі до вимоги про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року (а.с.12), позивачу нараховано мінімальний єдиний внесок за січень-березень 2013 року в сумі 1194,03 грн., проте, враховуючи часткову сплату позивачем єдиного внеску в сумі 485,69 грн., вимога про сплату недоїмки прийнята відповідачем на суму 708,34 грн.

Поміж тим, оскільки ФОП ОСОБА_1 05.03.2013 року набув статусу пенсіонера, то суд не погоджується з розрахунком УПФУ в Дубровицькому районі єдиного внеску за березень 2013 року.

За наслідками здійснення математичних обчислень, керуючись принципом пропорційності, визначеного ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті ФОП ОСОБА_1 за березень 2013 року (а саме: за 1-4 березня 2013 року включно) повинна становити 51,36 грн.(398,01/31х4).

Таким чином, недоїмка по сплаті єдиного внеску, яку повинен сплатити позивач за період з січня 2013 року по 04.03.2013 року включно становить 361,69 грн.(708,34-398,01+51,36).

За таких обставин суд дійшов до висновку, що дії УПФУ у Дубровицькому районі щодо нарахування позивачу єдиного внеску за період з 05.03.2013 року по 31.03.2013 року в сумі 346,65 грн. (708,34 грн. - 361,69 грн.) є неправомірними, а вимога про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року в цій частині - протиправною.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вимога УПФУ у Дубровицькому районі про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року в частині нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску за період з 05.03.2013 року по 31.03.2013 року в сумі 346,65 грн. не відповідає вказаним критеріям правомірності, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

В силу вимог статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За встановлених в ході судового розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що УПФУ в Дубровицькому районі, нараховуючи позивачу єдиний внесок за період з 05.03.2013 року по 31.03.2013 року та приймаючи вимогу в цій частині в сумі 346,65 грн. діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

УПФУ в Дубровицькому районі доведено перед судом правомірність нарахування позивачу єдиного внеску за січень-лютий 2013 року та направлення вимоги про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, на користь позивача слід присудити понесені ним витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 72,96 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі Рівненської області щодо нарахування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 єдиного внеску після 5 березня 2013 року в сумі 346,65 грн. - протиправними.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі про сплату недоїмки №Ф82/01 від 13.05.2013 року в сумі 346,65 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 72,96 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі прийняття постанови у письмовому провадженні подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ткачук Н.С.