Постанова № 32348822, 08.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа №805/8218/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-48 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Артемвугілля», м. Горлівка

до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області

про скасування рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533

за участю представників:

від позивача: Медведєва В.Ю., Коваленко О.В. - за дов.

від відповідача: Горбунової О.О. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Артемвугілля» заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірним рішенням до нього неправомірно були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату єдиного внеску в загальному розмірі 2223 грн. 36 коп. Рішення було оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України, але скарги були залишені без задоволення. Крім цього, у порушення вимог законодавства спірне рішення було прийнято в строк майже десяти місяців після повної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також відповідачем сплачений внесок був зарахований у погашення штрафних санкцій та пені за попередні періоди. Просив суд задовольнити позовні вимоги та скасувати спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства. Також зазначив, що відповідно до даних картки особового рахунку платника єдиного внеску позивачем не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок за вересень 2012 року, у зв'язку з чим прийнято рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533, яким застосовані штрафні санкції та пеня на суму 2223 грн. 36 коп. Окрім цього, відповідно до пункту 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Отже спірне рішення було прийнято органом Пенсійного фонду відповідно до вимог чинного законодавства та надіслано у встановлений строк, тобто протягом трьох робочих днів з дня його винесення. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» зареєстровано як юридична особа та включено до ЄДРПОУ за номером 32270533, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Недоїмкою відповідно до даного Закону вважається сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 закріплено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як передбачено частинами 1, 5, 8, 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що позивачем до органу Пенсійного фонду України (відповідача у справі) 12 жовтня 2012 року було подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску за вересень 2012 року, відповідно до якого відповідачем самостійно визначено суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 16313139 грн. 11 коп.

Також судом встановлено, що позивачем був сплачений єдиний внесок платіжними дорученнями від 31 жовтня 2012 року № 1396 на суму 1088 грн. 82 коп., № 1404 на суму 1307 грн. 90 коп., № 1412 на суму 2795 грн. 66 коп., № 1428 на суму 1623 грн. 52 коп., № 1432 на суму 135 грн. 60 коп.

30 листопада 2012 року відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 4796/32270533, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 2151 грн. 22 коп. та нарахована пеня у розмірі 0,1% у сумі 72 грн. 14 коп. за період з 29.10.2012р. по 07.03.2012р.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з пунктом 7.2.2 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (надалі - Інструкція № 21-5) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Як передбачено частиною 10 статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з абзацом 2 пункту 7.5 Розділу VІІ Інструкції № 21-5 нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Абзацом 2 пункту 7.7 Розділу VІІ Інструкції № 21-5 закріплено, що перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

Судом встановлено, що спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533 було направлено позивачу рекомендованим листом, отримано ним 11 грудня 2012 року.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Позивачем спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533 було оскаржене до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що свідчить скарга від 17 грудня 2012 року. Рішенням про результати розгляду скарги від 8 січня 2013 року № 152/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення та спірне рішення залишено без змін. Позивачем до Пенсійного фонду України (м. Київ) було направлено скаргу від 24 січня 2013 року № 14/2-16 на рішення про результати розгляду скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. 28 березня 2013 року Пенсійним фондом України було винесено рішення про результати розгляду скарги № 7956/09-10, яким спірне рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про порушення відповідачем строку прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, з огляду на те, що відповідно до частини 16 статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що сплачені ним суми єдиного внеску відповідачем були зараховані в рахунок погашення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені за попередні періоди, з огляду на те, що відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Карткою особового рахунку позивача підтверджується наявність у підприємства несплаченої недоїмки, штрафів на час сплати єдиного внеску платіжними дорученнями від 31 жовтня 2012 року №№ 1396, 1404, 1412, 1428, 1432.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірне рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533 прийнято відповідачем відповідно до норм діючого законодавства.

Частиною 1 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про скасування рішення від 30 листопада 2012 року № 4796/32270533 відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 липня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 12 липня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.