Постанова № 32348791, 12.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2013 року 13:21 № 826/8673/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особаНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Українипровизнання неправомірними дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг (далі по тексту - відповідач), третя особа - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України з урахуванням збільшених позовних вимог про визнання неправомірними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг; зобов'язання відповідача укласти з позивачем трудовий договір в порядку переведення з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з 07.05.2013р. та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.06.2013р. до дня її поновлення на роботі, що складає 5 461,06грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оформлення позивача на роботу в порядку переведення шляхом укладення трудового договору в Національній комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг не було здійснено.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що відповідач діяв правомірно, оскільки не мав правових підстав для призначення позивача на більш високу посаду шляхом переведення з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг.

Третя особа проти позову заперечила з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні 04.07.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження ні підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Наказом №509-к від 13.11.2012р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на ОСОБА_1, начальника відділу правозастосування та представництва у судах департаменту юридичного забезпечення покладено виконання обов'язків директора департаменту юридичної забезпечення з 13.11.2012р.

Указом Президента України від 23.11.2011р. №1069/11 «Про ліквідацію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України) Держфінпослуг ліквідовано.

Указом Президента України від 23.12.2011р. №1070 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг та затверджено відповідне положення.

Правонаступника за правами та обов'язками Держфінпослуг нормативно не визначено.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074, зазначений Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

Відповідно до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затвердженою Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не включена до переліку центральних органів виконавчої влади.

18.03.2013р. Голова комісії з ліквідації Держфінпослуг листом № 56/31-5 звернувся до Голови Нацкомфінпослуг з проханням розглянути список працівників Держфінпослуг для визначення переліку посад, які можуть бути запропоновані зазначеним працівникам у структурі Нацкомфінпослуг.

У відповідь на зазначений вище лист Нацкомфінпослуг листом від 26.04.2013 №3175/09-6 запропоновано звільнити ОСОБА_1, начальника відділу правозастосування та представництва у судах департаменту юридичного забезпечення Держфінпослуг, в порядку переведення для подальшої роботи у Нацкомфінпослуг.

При цьому, у листі Нацкомфінпослуг від 26.04.2013 №3175/09-6 не зазначена посада, на яку мала бути переведена ОСОБА_1

Наказом Держфінпослуг від 26.04.2013 № 52-к ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади на підставі п. 5 статті 36 Кодексу законів про працю України в порядку переведення без зазначення посади, на яку переводиться.

Відповідно до п. 5 статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є: переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Того ж дня, ОСОБА_1 подано до Нацкомфінпослуг заяву про призначення на посаду заступника директора департаменту юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ Нацкомфінпослуг в порядку переведення з Держфінпослуг з 07.05.2013р.

Статтею 27 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) визначено, що просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Для просування по службі у державних органах створюється кадровий резерв для зайняття посад державних службовців, який формується з державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування та рекомендовані для просування на більш високі посади (стаття 28 Закону).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №423 від 17.06.1994р., прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій, передбачених статтею 25, та на інші прирівняні до них посади проводиться за конкурсним відбором у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. №169, крім випадків, коли інше не передбачено законами України.

Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору.

Також без конкурсного відбору або стажування можуть прийматися державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах та виконавчих органах Рад, у тому числі в тих, що ліквідуються, до новостворених органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Виходячи зі змісту зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та Закону України «Про державну службу» державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах, що ліквідуються, можуть призначатися до новостворених органів державної виконавчої влади без конкурсного відбору лише на рівнозначні посади.

Таким чином, позивач для переведення його до Нацкомфінпослуг без конкурсного відбору повинен подати клопотання про призначення його на рівнозначну або нижчу посаду, ніж він обіймав в Держфінпослуг.

26.04.2013р. ОСОБА_1 подано заяву на зайняття (призначення) більш високої посади, ніж вона обіймала в Держфінпослуг.

Отже, судом встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг діяла в межах чинного законодавства, оскільки не мала правових підстав для призначення ОСОБА_1 без конкурсного відбору на більш високу посаду шляхом переведення з Держфінпослуг до Нацкомфінпослуг.

Крім того, суд зазначає, що наказом Голови комісії з ліквідації Держфінпослуг від 16.05.2013 №72-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу правозастосування та представництва у судах департаменту юридичного забезпечення з 07.05.2013р.

Наказом Голови комісії з ліквідації Держфінпослуг від 29.05.2013 №83-к, ОСОБА_1 звільнено з посади у зв'язку із повною ліквідацією Держфінпослуг, за наявності попередження про наступне звільнення (вивільнення) від 10.07.2012р.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки не мала правових підстав для призначення позивача на більш високу посаду шляхом переведення з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг.

У зв'язку з тим, що суд не знайшов протиправних дій з боку відповідача, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.06.2013р. до дня її поновлення на роботі, що складає 5 461,06грн. задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 12.07.2013р.

Суддя В.В. Амельохін