Постанова № 32348442, 09.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2013 р. № 820/3996/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Аргуновой О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013 року № 0001231702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, прийнятим на підставі висновків акту перевірки № 59/1722/НОМЕР_2 від 22.01.2013 року, вважає його неправомірним та таким, що прийнято із порушенням чинного законодавства, а тому, на думку позивача, воно підлягає скасуванню. Позивач не погоджується з висновками податкового органу про те, що він повинен був подати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість відповідно до ст. 181 Податкового кодексу України, оскільки сума виручки отримана ним у 2- 4 кварталі 2010 року та першому кварталі 2011 року оподаткована ним шляхом сплати єдиного податку, та не може враховуватися при визначенні обов'язку щодо реєстрації його платником податку на додану вартість при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну. Позивач вважає, що обрахування обсягу оподатковуваних операцій визначається починаючи з моменту переходу на загальну систему оподаткування, тобто з 01.04.2011 року, як це передбачено вимогами пункту 18 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, чинного на момент відображення операцій.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його таким, що не підлягає задоволенню. При цьому посилався на те, що перевіркою встановлено, що позивачем на порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України не надано до Чугуївської ОДПІ заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим, у порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України занижено чисте податкове зобов'язання на загальну суму ПДВ - 53002 грн., у т.ч. за квітень на суму ПДВ -7641 грн., за травень 2011 року на суму ПДВ - 7208 грн., за червень 2011 на суму ПДВ - 9114 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ - 8225 грн., за серпень 2011 року на суму ПДВ - 10566 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ - 10248 грн. Представник відповідача вважає, що обсяг оподаткованих операцій повинен розраховуватися за 12 останніх календарних місяців до моменту переходу на загальну систему оподаткування. Позивач зазначив, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) у ФОП ОСОБА_3 за період квітень 2010 року - березень 2011 року становить 455767,90 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 пройшов встановлено процедуру державної реєстрації та зареєстрований в ВК Чугуївської міської ради Харківської області з 01.12.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В03 №100587 (а.с. 73 том 1).

В період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку на підставі відповідного свідоцтва про сплату єдиного податку №237348, з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року ФОП ОСОБА_3 перебував на загальній системі оподаткування згідно довідки Чугуївської ОДПІ №1613/б/17-121 від 22.11.2011 року (а.с. 64).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно плану-графіку, направлення від 17.12.2012 року №584 та на підставі наказу від 03.12.2012 року №715 фахівцем Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекція Харківської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 (реєстраційний номер - НОМЕР_2) за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої було складено акт № 59/1722/НОМЕР_2 від 22.01.2013 року (а.с. 10-53 том 1).

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення: п. 181.1 ст. 181, п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України - не надання ФОП ОСОБА_3 До Чугуївської ОДПІ заяви про реєстрацію платника податку на додану вартість; п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України - заниження чистого податкового зобов'язання на загальну суму ПДВ - 53002 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму ПДВ - 764 грн., за травень 2011 року на суму ПДВ - 7208 грн., за червень 2011 року на суму ПДВ - 9114 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ - 8225 грн., за серпень 2011 на суму ПДВ - 10566 грн., за вересень 2011 року на суму ПДВ - 1020 грн.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 01.02.2013 року № 0000111722, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основними платежем 53002 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 13250 грн. 50 коп., всього 66252 грн. 50 коп. (а.с. 54 том 1).

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку згідно з вимогами Податкового кодексу України до контролюючого органу вищого рівня - ДПС у Харківській області.

Рішенням ДПС у Харківській області від 08.04.2013 року № 880/Б/10.2-17 скасовано податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ від 01.02.2013 року № 0000111722 в частині збільшення грошового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 5989,75 грн., в іншій частині рішення залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення (а.с. 56-58 том 1).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням у порядку, передбаченому чинним законодавством України позивачем було оскаржено зазначене рішення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику - Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 07.05.2013 року № 975/Б/99-99-10-01-03-14 Міністерство доходів і зборів України залишило без змін рішення ДПС у Харківській області від 08.04.2013 року № 880/Б/10.2-17 (про результати розгляду первинної скарги), а повторну скаргу ФОП ОСОБА_3 без задоволення (а.с. 59-61 том 1).

На підставі зазначених висновків акту перевірки 07.02.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001231702 від 29.04.2013 року, яким донараховано з податку на додану вартість суму 60262, 75 грн. (в т.ч. за основним платежем у розмірі 53002 грн., за штрафними санкціями 7660,75 грн.) (а.с. 7 том 1).

Як вбачається з акту перевірки № 59/1722/НОМЕР_2 від 22.01.2013, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу проте, що при добровільному переході на загальну систему оподаткування з 01.04.2011 року позивачем неправомірно не подано заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, оскільки ним у період з 01.04.2010 року по 01.03.2011 року (включно), тобто за останні 12 календарних місяців, перевищено обсяг виручки у розмірі 300000 грн.

Суд зазначає, що враховуючи період, за який були встановлені певні порушення до спірних правовідносин необхідно застосовувати Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 03.07.1998 року N 727/98.

Відповідно до п. 6 Указу Президента від 03.07.1998 року N 727/98 суб'єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) як податок на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.

Положення Указу Президента від 03.07.1998 року N 727/98 знайшли відображення в нормах Податкового кодексу України, а саме: відповідно підпункту 1 пункту 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України платники єдиного податку не є платниками, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків.

Критерій визначення умов застосування спрощеної системи оподаткування передбачено п. 1 Указу Президента від 03.07.1998 року N 727/98, згідно з яким спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва як фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Як вбачається з акту перевірки № 59/1722/НОМЕР_2 від 22.01.2013 року, податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював свою підприємницьку діяльність відповідно до норм цього Указу Президента та порушень встановленого порядку ведення результатів підприємницької діяльності ним не встановлено. Також зазначено, що позивачем не перевищувався обсяг виручки у межах 500 тис. грн. та кількість працюючих осіб відповідала вимогам ст.1 Указу Президента від 03.07.1998 року N 727/98.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до Указу Президента від 03.07.1998 року N 727/98 обсяг виручки від реалізації продукції (товарів) обраховується за рік, тобто окремо за 2010 рік та окремо за 2011 рік.

З досліджених в судовому засіданні та наданих у якості доказів документів, зокрема акту перевірки (а.с. 10-53 том 1), книг обліку доходів і витрат позивача (а.с. 181-204 том 1), банківських документів (а.с. 96-178 том 1), звітів, поданих позивачем до податкового органу (а.с. 65-69 том 1), не вбачається перевищення обсягу виручки у розмірі 500 000 грн. за період квітень 2010 року по березень 2011 року.

Таким чином, у період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року позивач правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування, що узгоджується з положеннями Указу Президента від 03.07.1998 року N 727/98.

Відповідно до п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п.18 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону № 2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями, який діяв на дату переходу підприємця на загальну систему оподаткування, особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

Отже, обсяг операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, за умови перевищення позивачем протягом останніх 12 календарних місяців 300 000 гривень сукупно, визначається для позивача після 01.04.2011 року з часу переходу ним на загальну систему оподаткування.

Таким чином, отримання суми виручки позивачем в 2-4 кварталах 2010 року та першому кварталі 2011 року, яка була оподаткована шляхом сплати єдиного податку, не може бути підставою для виникнення обов'язку ФОП ОСОБА_3 зареєструватися платником податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст . 183, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Таким чином, відсутність факту порушення обов'язкової реєстрації позивача платником ПДВ з 01.04.2011 року, виключає можливість порушення позивачем визначених відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р. та вересень 2011 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкових зобов'язань з ПДВ при відсутності такого заниження за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідачем не доведено факту перевищення граничного обсягу оподаткованих операцій при яких позивач обов'язково повинен подати заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 29.04.2013 № 0001231702 є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.04.2013 року №0001231702.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2013 року.

Суддя Піскун В.О.