Ухвала суду № 32346495, 20.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" червня 2013 р. Справа № 2а/1770/4875/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Рожко О.Б., представника за дорученням;

відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненського міського центру зайнятості на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. у справі за позовом Рівненського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 19075,60 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на момент отримання статусу безробітного відповідачем було приховано здійснення ним посередницької страхової діяльності та діяльності по консультаційному обслуговуванню клієнтів за погоджену винагороду. Тобто вказує, що на момент реєстрації безробітним відповідач, згідно з Законом України "Про зайнятість населення", відносився до категорії зайнятого населення, а відтак, -допомога по безробіттю за період його перебування на обліку у центрі зайнятості отримана незаконно та підлягає поверненню до бюджету.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року Рівненському міському центру зайнятості в задоволенні позову до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Рівненський міський центр зайнятості звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов Рівненського міського центру зайнятості задовольнити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Рівненським міським центром зайнятості не дотримано порядок розслідування страхових випадків.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 року (далі - Закон №1533-ІІІ), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

З матеріалів справи слідує, що 19.08.2011 року до Рівненського міського центру зайнятості звернулась гр. ОСОБА_4 за сприянням у працевлаштуванні (а. с. 4).

26.08.2011 року відповідачу був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю терміном 360 календарних днів - з 26.08.2011 року по 19.08.2012 року.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі ст. ст. 8, 12, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 9 Закону України "Про інформацію" та Порядку, 20.08.2012 року, як відповідь на запит від 27.06.2012 року №02-16/3231 позивачем від ТОВ "Салве Файненс Україна" отримана інформація та документальне підтвердження того, що між даним товариством та відповідачем - ОСОБА_4 20.10.2009 року укладено договір цивільно-правового характеру №300446 (а. с. 7). За цим договором у період з 01.10.2011 по 30.12.2011 останній було нараховано комісійну винагороду в сумі 165,90 грн. (а. с. 8). Крім того, з даного договору та акту виконаних робіт (а. с. 8) вбачається, що на день надання статусу безробітної - 26.08.2011 року ОСОБА_4 здійснювала посередницьку страхову діяльність та діяльність по консультаційному обслуговуванню клієнтів за погоджену винагороду.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач на час звернення до Рівненського міського центру зайнятості перебував в трудових відносинах з ТОВ "Салве Файненс Україна" на підставі цивільно-правового договору, а відтак подав недостовірну інформацію центру зайнятості про істотні обставини, які впливали на можливість надання йому статусу безробітного та виплати державної допомоги по безробіттю.

Пунктом 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення є умисне невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними.

Механізм розслідування страхових випадків визначено Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03. 2009 року № 232/16248 (далі - Порядок).

Пунктом 2 даного Порядку передбачено, що розслідування здійснюється шляхом перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Тобто, ті документи, які подані особою до державної служби зайнятості повинні бути перевірені службою зайнятості під час реєстрації особи та протягом періоду перебування на обліку як безробітної.

Разом із тим, апелянт в своїй апеляційній скарзі наголошує на тому, що неможливо провести розслідування страхового випадку під час перебування особи на обліку як безробітної, якщо інформація, яка підлягає розслідуванню, під час перебування на обліку особою подана не була та надійшла після зняття особи з обліку як безробітної.

Відповідно до п.4 Порядку розслідування для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсйним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за N 1523/11803.

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 Порядку перевірка проводиться у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2011 року відповідача було знято з обліку в Рівненському міському центрі зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що дані Державної податкової служби про доходи осіб, які перебували на обліку як безробітні за IV квартал 2011 року надійшли лише 25.05.2012 року, тобто після того як відповідача було знято з обліку.

Відповідно до порядку розслідування страхових випадків за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

31.10.2012 року позивачем проведено перевірку за результатами якої складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №212 (а. с. 50).

Того ж дня - 31.10.2012 року Рівненським міським центром зайнятості прийняте рішення про повернення коштів відповідачем, яке оформлене наказом №56 (а. с. 31).

06.11.2012 року позивачем для відповідача було надіслано повідомлення №07-16/5159 від 05.11.2012 року у якому останньому пропонується добровільно відшкодувати кошти в сумі 19075,60 грн. Вказане повідомлення не було отримане відповідачем з незалежних від позивача причин (а. с. 32, 33).

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Названа норма Закону передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, яким затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, за правилами пункту 6.14 якого, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_4 в період перебування на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості як безробітна з 26.08.2011 року по 31.10.2011 року отримала матеріальне забезпечення та соціальні послуги на загальну вартість 19075 грн. 60 коп.

Як вбачається з вищевикладеного, відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю Рівненським центром зайнятості були виявлені під час розслідування страхового випадку. Обставини, що впливали на умови виплати допомоги по безробіттю існували на день надання статусу безробітної - 26.08.2011 року, а відповідно стягненню підлягає вся сума виплаченого забезпечення та вартість наданих послуг.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 20, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського міського центру зайнятості задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" квітня 2013 р. скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов Рівненського міського центру зайнятості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Рівненського міського центру зайнятості, робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (код ЄДРПОУ 21084805) 19 075,60 грн. незаконно отриманої матеріальної допомоги по безробіттю та вартості навчання, які стягнути на розрахунковий рахунок 37176001000246 у Головному Управлінні ДКСУ в Рівненській області МФО 833017.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Рівненський міський центр зайнятості вул.Кавказька,4,м.Рівне,33013

3- відповідачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1