Постанова № 32346264, 12.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р.

Справа № 2а-3143/12/2170

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Час-Фортуни" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Час-Фортуни" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25.07.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Час-Фортуни" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі – ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2012 року №0001532301 про зменшення розміру від'ємного значення у травні 2011 року на суму 7945грн.; визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС щодо визнання в акті від 16.02.2012 року №566/23-2/35468960 нікчемними правочинів, вчинених ТОВ "Час Фортуни" з ПП "Фіто Сервіс Плюс" на суму ПДВ 43820грн., у березні-травні 2011 року та з контрагентами-покупцями на суму ПДВ 47393грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13.02.2012р. до 14.02.2012 р., посадовою особою відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з ПП «Фіто Сервіс Плюс» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ПП «Фіто Сервіс Плюс» за березень – травень 2011року, за результатами якої було складено акт від 16.02.2012р. №566/23-2/35468960. /а.с.6-15/

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч.1-3, 5-6 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ "Час Фортуни" при придбанні товару у постачальника ПП "Фіто Сервіс Плюс" у березні-травні 2011 року на загальну суму ПДВ 43820грн. та продажу цих товарів контрагентам-покупцям за загальну суму ПДВ 47393грн.; п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24) декларації з ПДВ за травень 2011 року на суму 7945грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 року №0001532301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7945грн.

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Час Фортуни» та ПП «Фіто Сервіс Плюс» було укладено договір поставки запчастин №01/04 від 01.04.2011р.

Відповідно до п.п.1.1 договору постачальник (ПП «Фіто Сервіс Плюс») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передавати у власність покупцю (TOB «Час Фортуни») продукцію, визначену договором, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати та оплачувати товар. Згідно із п.п.3.2 постачальник зобов'язується своєчасно своїми силами поставляти товар відповідно до замовлень покупця.

Відповідно до умов договору поставки продукції виробничо-технічного призначення та вимог чинного законодавства на поставлені товари були належним чином та в установленому законом порядку оформлені видаткові та податкові накладні, платіжні документи./а.с.21-68/

Укладений між сторонами договір не визнавався недійсним в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання придбаного товару в господарській діяльності.

Позивач та його контрагент на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. В іншій частині позову слід відмовити, оскільки в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб’єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, тому ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи порушив норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст.197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Час-Фортуни" –задовольнити частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 року №0001532301.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: