Ухвала суду № 32346262, 20.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"20" червня 2013 р. Справа № 806/904/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Бондарчука З.В., представника за дорученням;

від відповідача: Пузирьової О.С., представника за дорученням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" квітня 2013 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року Дочірнє підприємство "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ форми "Р" від 08.01.2013 року №00000012200 на суму 245839,00 грн., що винесено на підставі акту перевірки №1134/22-00/33864982 від 28.09.2012 року. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних і за наявності первинних документів по господарським операціям з контрагентами ПП "Габарит-груп" та "Ротонда Торг". Правочини, укладені з вказаними контрагентами ознак нікчемності не мають та відповідають нормам чинного законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 08.01.2013 року № 00000012200 скасовано в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповноти з"ясування обставин справи, просить вказану постанову суду скасувати, ухваливши нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт №1134/22-00/33864982 від 28.09.2012 року.

В акті перевірки зазначені наступні порушення:

- ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними ( п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Габарит-груп" до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року.

- п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 310697,00 грн., в т.ч.: за червень 2009 року в сумі - 57780,00 грн., за липень 2009 року в сумі - 18467,00 грн., за серпень 2009 року в сумі - 35363,00, за вересень 2009 року в сумі - 26051,00 грн., за листопад 2009 року в сумі - 34103,00 грн., за лютий 2010 року в сумі - 16048,00 грн., за квітень 2010 року в сумі - 7734,00 грн., за червень 2010 року в сумі - 35232,00 грн., за вересень 2010 року в сумі - 24167,00 грн., за листопад 2010 року в сумі - 43667,00 грн., за березень 2011 року в сумі - 12085,00 грн.

На підставі вказаного акту Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0006082200 від 15.10.2012 року.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем до ДПА в Житомирській області та ДПС України. Рішенням ДПА в Житомирській області від 20.12.2012 року за №20532/Р-С/10-205 про результати розгляду первинної скарги, скасоване податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ від 15.10.2012 року №0006082200 в частині застосованої фінансової санкції в сумі 3020 грн., в іншій частині в сумі 245839,00 грн. (основний платіж 19908,00 грн., фінансова санкція 46752,00 грн.) залишено без змін.

За результатами розгляду первинної скарги позивача, Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 08.01.2013 року на суму 245839,00 грн. донарахованого податку на додану вартість. яке рішенням ДПС України від 28.01.2013 року за №1326/6/10-2115 про результати розгляду скарги Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є залишено без змін.

З акту перевірки слідує, що підставою для висновку податкового органу щодо завищення позивачем податку на додану вартість в розмірі 245839,00 грн. стало невизнання податкового кредиту за операціями із отримання товарів (послуг) від ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг". В акті зазначено, що укладені із ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг" договори купівлі-продажу є правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України є нікчемним, так як позивачем не надано для перевірки актів прийому - передачі запасних частин від ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг", що підтверджують суму придбання, яку підприємством було віднесено до складу податкового кредиту в загальній сумі 245839,00 грн., податкова вигода сформована від сумнівних постачальників та підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

Судом встановлено та стверджується матеріалами справи, що між Дочірнім підприємством "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є (покупець) та ПП "Ротонда Торг" (продавець), укладено договір №96 від 04.01.2011 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах договору запасні частини та комплектуючі до дробильного устаткування, авто та електрообладнання (а.с. 78-80).

На виконання умов даного договору постачальником (продавцем) виписувались рахунки - фактури (а.с.86,88,90,92,), податкові накладні (а.с.98-102), видаткові накладні (а.с.93-97).

Податкові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Придбання товарів, зазначених у рахунках-фактурах, підтверджується платіжними дорученнями (а.с.81,83,85,87,89,91), згідно яких Дочірнє підприємство "Граніт Україна" (платник) сплатив за будівельні матеріали ПП "Ротонда Торг" (отримувач) згідно рах. №221, №223, №28/09, №55/11, №82/12, №21/02 (а.с. 82,84).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ПП "Ротонда Торг" зареєстровано як платник податку на додану вартість та перебувало в Державному Реєстрі юридичних осіб.

В подальшому між Дочірнім підприємством "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є (покупець) та ПП "Габарит-груп" (продавець), укладено договір №123 від 04.01.2010 року про передачу у власність товару, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах договору запасні частини та комплектуючі до дробильного устаткування, авто та електрообладнання.

З матеріалів справи слідує, що сторонами даного договору, а саме постачальником (продавцем) виписувались рахунки-фактури (а.с.119,121,123,125,127,129,131,132), податкові накладні (а.с.138-142), видаткові накладні (а.с.133-137). Придбання товарів підтверджується платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (116,118,120,122,124,126,128,130).

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача - ПП "Габарит-груп" зареєстровано як платник податку на додану вартість та перебувало в Державному Реєстрі юридичних осіб.

Основним видом діяльності Дочірнього підприємства "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є є будівництво автошляхів та інших шляхів сполучень, а тому придбані у ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг" запасні частини та комплектуючі до дробильного устаткування, авто та електрообладнання в подальшому використовувались позивачем в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п.п 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій з контрагентами ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх придбання пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Суд апеляційної інстанції також дослідив надані позивачем первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, якими підтверджена товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів та встановлена відсутність порушень позивачем пп. 7.2.3 п.7.2,п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість, п.198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним-засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин. якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах. Встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

З матеріалів справи слідує, що висновки податкового органу про нікчемність правочину між позивачем та ПП "Габарит-груп", позивачем та ПП "Ротонда Торг", базуються на невизнанні податковим органом податкового кредиту за операціями із отримання товарів від ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг", на твердженнях відповідача, що укладені із ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг" договори купівлі-продажу є правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України є нікчемним, на тому, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму 245839,00 грн., є податковою вигодою, сформованою від сумнівних постачальників та підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Проте, відповідач не надав до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товарів, послуг (робіт) у ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг", а також доказів про постановлення обвинувального вироку відносно посадових осіб ПП "Габарит -груп" та ПП "Ротонда Торг" або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.

Суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Щодо посиланням відповідача в акті перевірки та апеляційній скарзі на ненадання до перевірки позивачем актів прийому - передачі запасних частин від ПП "Габарит-груп" та ПП "Ротонда Торг", що підтверджують суму придбання, яку підприємством було віднесено до складу податкового кредиту в загальній сумі 245839,00 грн., то акти прийому - передачі товару умовами вище вказаних договорів не передбачені.

Невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам відповідач не довів. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально. Усі вище перелічені суми підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів та відповідають вимогам податкового законодавства.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість, фактів виписки податкових накладних особою, що не є платником податку на додану вартість в ході перевірки не встановлено.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про завищення від'ємного значення податку на додану вартість з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення від 08.01.2013 р. №00000012200.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Граніт Україна" Будівельного товариства "Граніт" Акціонерного товариства Скоп'є вул.Леваневського,22,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

3- відповідачу Новоград-Волинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби вул.Ушакова,3,м. Новоград-Волинський,Житомирська область,11700