Ухвала суду № 32346059, 12.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.07.13

№ 910/13075/13.

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства "І С К Р А"

до Приватного підприємства "Дніпропромбуд"

про стягнення 122 971,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 340 від 02.07.2013 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юоидичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) сторін.

Натомість, фактично у позовній заяві не зазначені ідентифікаційні коди позивача та відповідача, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, у позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача зазначено адресу: 04112, м. Київ, вул. Новоукраїнська, 2/6. В той же час, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу станом на час звернення з позовом до суду саме вказаної у позовній заяві адреси місцезнаходження відповідача. До того ж, у Договорі підряду № 05/09 від 05.09.2011 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, зазначено іншу адресу відповідача, а саме: 4112, м. Київ, вул. Новоукраїнська, 2/3. Крім того, копія доданого до позовної заяви поштового конверту про направлення кореспонденції відповідачу за адресою 04112, м. Київ, вул. Новоукраїнська, 2/6, свідчить про її повернення за закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, позивачем не доведено суду підставність зазначеного у позовній заяві місцезнаходження відповідача.

Суд також приймає до уваги правову позицію ВГСУ, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049 визначені наступні банківські реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду міста Києва, а саме:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030001

Призначення платежу

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позивачем до позовної заяви № 340 від 02.07.2013 р. додано платіжне доручення № 915 від 02.07.2013 р.

Натомість, суд звертає увагу на те, що платіжне доручення № 915 від 02.07.2013 р., не містить реквізиту "Код платежу" - 22030001. Відповідно ж до абз. 3 1 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", господарським судам роз'яснено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

На підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, позивач залучив до позовної заяви фіскальний чек № 0908 від 03.07.2013 р. з описом вкладення у цінний лист від 03.07.2013 р. за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві.

Як визначено в абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Оскільки позивачем не вказано та до позовної заяви у якості додатків не додано установчих документів юридичної особи відповідача, відповідних довідок/витягів про знаходження відповідача у ЄДРПОУ/Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців із зазначенням його місцезнаходження, то у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 0908 від 03.07.2013 р. та опис вкладення у цінний лист в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Крім того, як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Натомість, суд звертає увагу, що в описі вкладення у цінний лист від 03.07.2013 р. зазначено про вкладення у цінний лист "1. Позовної заяви № 340 від 02.07.2013 р. з додатками", однак при цьому перелік додатків в описі вкладення у цінний лист не наводиться, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог ст. 56 ГПК України стосовно його обов"язку надіслати відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів. В той же час, до позовної заяви додані вказані в ній додатки (стор. 2 позовної заяви, додатки №№ 1 - 11), направлення яких відповідачу фактично позивачем не підтверджується.

За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що саме на адресу місцезнаходження відповідача надіслано копію позовної заяви та всіх доданих до неї документів.

Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід також звернути увагу на наступне:

Відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Згідно пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Фактично додані позивачем до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, оскільки не містять зазначення назви посади, прізвища та ініціалів особи, що засвідчувала копії, дати засвідчення копій.

Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега