Рішення № 32346045, 11.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 липня 2013 року Справа № 10/112

За позовом Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест - Медиа", м. Луганськ

про стягнення 29 175 грн. 42 коп.

Суддя Мінська Т.М.

Секретар судового засідання Колпакова Г.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - Василенко Ю.М., головний спеціаліст - юрисконсульт, довіреність № 8 від 04.01.2013;

від відповідача - Датченко В.В., довіреність б/н від 16.10.2012.

У судовому засіданні 08.07.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11.07.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій (що використовуються для розміщення рекламоносіїв), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська в сумі 29 175 грн. 42 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2009 провадження по справі № 10/112 було зупинено до вирішення Господарським судом Луганської області справи № 15/147пд за позовом ТОВ "Вест-Медиа" до Відділу реклами Луганської міської ради про визнання договору частково недійсним.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.12.2012 № 15/147пд в позові відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 №15/147пд рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2012 №15/147пд залишено без змін. Провадження у справі № 10/112 ухвалою суду від 07.06.2013 було поновлено.

Представником Позивача в судовому засіданні 02.07.2013 подана заява про уточнення позовної заяви, а саме сума до стягнення позивачем залишена без змін, змінено лише рахунок на який необхідно стягнути заявлену суму.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відзивом на позовну заяву Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на таке:

Згідно п.4.2 договору № 396 який є підставою позовних вимог Позивача, передбачено, плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська визначається згідно Порядку встановленому рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради.

На момент укладання та дії договору № 396 діяв Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, затверджений рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.12.2007 № 358.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 14.08.2007 по справі №2а-642/2007 визнано протиправними та скасовано вищевказаний Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, а рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.12.2007 № 358 в частині Додатку «Розмір плати за 1 кв. м. площі для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська» скасовано постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 12.02.2008 по справі №2а-76/2008, яка набрала законної сили. Ціна договору № 396 базується на органу місцевого самоврядування, який визнано в судовому порядку недійсним.

З огляду на положення ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, Відповідач вважає, що договір № 396 є нікчемним, тому не породжує будь-яких юридичних наслідків.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вест-Медиа" (позивач, користувач) та Відділом реклами Луганської міської ради (відповідач, робочий орган) 26.12.2007 був укладений договір про надання в тимчасове користування та використання місць(я) для розташування спеціальних(ої) конструкцій(її), що використовується для розміщення рекламоносіїв(ія), які(е) перебувають(є) у комунальній власності територіальної громади м. Луганська №396 (далі -договір), за умовами якого робочий орган згідно наказу начальника відділу реклами Луганської міської ради від 13.11.2007 №01-22/30/1 передає, а користувач приймає по акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору і додається до нього (додаток №1) у тимчасове платне користування рекламне місце, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Луганська -надалі місце за адресою: вул. Совєтская (район Ваніщева Яру) (тимчасова світлова спеціальна конструкція -щит 3,0Х6,0 м) згідно рішення виконавчого комітету №200/3 від 06.09.2002 (п.1.1).

Акт приймання-передачі місць(я) для розташування спеціальних(ої) конструкцій(її), що використовується для розміщення рекламоносіїв(ія), які(е) перебувають(є) у комунальній власності територіальної громади м. Луганська від 26.12.2007 підписаний обома сторонами, тобто Позивач виконав свої зобов'язання за договором.

Відповідно до п.1.2 договору місця розташування спеціальних конструкцій надаються для розташування та експлуатації тільки тих спеціальних конструкцій (тимчасові світлові спеціальні конструкції -щити 3,0Х6,0м), що визначені у наданих робочим органом дозволах на розміщення зовнішньої реклами, та визначених у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

У п.2.1 договору сторони визначили, що договір набирає чинності з 26.12.2007 і діє протягом строку дії дозволів до 12.07.2008. Доказів продовження строку дії договору після 12.07.2008 сторонами у справі не надано.

Згідно п.4.2 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська визначається згідно Порядку встановленому рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради і складає 4455 грн. 36 коп., в т.ч. ПДВ 20% 742 грн. 56 коп. на місяць (розрахунок на додатку №2).

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.12.2012 по справі № 15/147пд про визнання недійсним п. 4.2. Договору № 396 від 26.12.2007 було відмовлено в задоволенні позову. Рішення залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013. Як було встановлено вищевказаною Постановою по справі № 15/147пд про визнання недійсним п. 4.2. Договору № 396 від 26.12.2007, за участю тих же сторін, вказаний розрахунок плати за договором здійснений на підставі Порядку плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, затвердженого рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.12.2007 № 358.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 12.02.2008 по справі №2а-76/2008, яке набрало законної сили 05.05.2008, Порядок плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, затверджений рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 21.12.2007 № 358 в частині Додатку «Розмір плати за 1 кв. м. площі для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, скасовано.

За розрахунком Позивача Відповідач не сплатив плату, встановлену п. 4.2. Договору № 396 від 26.12.2007 за період з 26.12.2007 по 11.07.2008 включно.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються Законом України „Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 № 2067 „Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами", нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами сторонами у справі договору.

Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Закон України „Про рекламу" визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва та споживання реклами.

Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067.

Пунктом 32 Типових правил встановлено порядок визначення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів і порядок оформлення цих правовідносин - на договірних засадах. В укладеному сторонами у справі договорі чітко визначено його ціну, яку зазначено у грошовому виразі. При цьому, в даному договорі та його додатку не мається посилання на конкретний акт органу місцевого самоврядування.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем у справі взятих на себе за договором зобов'язань щодо передачі відповідачеві у строкове платне користування місць для розташування спеціальних конструкцій.

Фактичні обставини справи також свідчать про невиконання відповідачем обов'язку з повного та своєчасного внесення плати за користування зазначеними вище місцями.

Факт скасування судом нормативних актів органу місцевого самоврядування, яким було врегульовано розмір плати за користування місцями розміщення рекламоносіїв, не є підставою вважати недійсними договори, укладені з посиланням на цей нормативний акт.

Суд не приймає доводи Відповідача, в тому числі посилання Відповідача на нікчемність договору, оскільки його доводи не ґрунтується на нормах законодавства. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Будь - якої прямої вказівки закону на недійсність такого договору не передбачено.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29175 грн. 42 коп. з віднесенням на Відповідача судових витрат, які були сплачені згідно із законодавством, що діяло на момент подання позову. Згідно ст. 84 ГПК України не передбачено зазначення в резолютивній частині рішення номера рахунку Позивача, на який стягуються кошти.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест - Медиа", 91033, м. Луганськ, кв. Шевченко, будинок 42, будівля 146, ідентифікаційний код 31719281 на користь Відділу реклами Луганської міської ради, 91000, м. Луганськ, вул.. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 34791800 заборгованість у розмірі 29175 грн. 42 коп., судові витрати в сумі 409 грн. 76 коп., на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 12.07.2013.

Суддя Т.М. Мінська