Рішення № 32346018, 10.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/42/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 Справа № 908/2190/13

за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137; фактична адреса: 69097, м.Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Армасс» (фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, буд. 13-А; юридична адреса: 70423, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Леніна, буд. 15-А)

про стягнення 3 861,38 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: Воропай М.І., довіреність № 4107/27 від 18.06.2013 р., паспорт серії СВ № 692681 від 02.07.2002 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.06.2013 року звернувся позивач КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі Філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Хортицького району до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Армасс» про стягнення 3 861,38 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію за період з лютого 2013 р. по квітень 2013 р., на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 404540 від 01.01.2007 р. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 1, 2, 193, 198 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 27.06.2013 року порушено провадження у справі № 908/2190/13. Справі присвоєно номер провадження 18/42/13, судове засідання призначене на 10.07.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.07.2013 р. підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві; на вимоги суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.07.2013 р. № 16792883 щодо відповідача, акт звірки взаємних розрахунків з супровідним листом та доказами направлення на адресу відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника не направив. Про час і місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу. Ухвали у справі № 908/2190/13 від 27.06.2013 р. направлені як на юридичну так і на фактичну адреси відповідача, які зазначені у позові і у довідці із ЄДРПОУ станом на 10.07.2013 р. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом, його неявка не перешкоджала вирішенню спору.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 10.07.2013 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Основним предметом діяльності КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також для побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій і її збут.

Правовідносини сторін в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007р. № 1198.

КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» в особі директора філії КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» Хортицького району (надалі - позивач, теплопостачальна організація) та товариство з обмеженою відповідальністю «Армасс» (надалі - відповідач, споживач) 01.01.2007 р. уклали договір № 404540 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно з п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

На виконання умов договору позивач у період з лютого 2013 р. по квітень 2013 р. відпустив відповідачу теплову енергію до приміщення, яке розташоване за адресою: місто Запоріжжя, вул. Лахтинська, 13-А на загальну суму 3 861,38 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період. Об'єкт теплопостачання визначений додатком № 1а до договору.

Пунктом 6.6.1 договору сторони узгодили, що отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Відповідно до п. 6.6.2 договору в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Додатковою угодою № 1 від 01.06.2008 р. сторонами були внесенні зміни до п. 6.7 договору, а саме узгоджено, що споживач з 10 по 20 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вулиця Задніпровська, буд. 7, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Матеріали справи містять підписані та погоджені сторонами Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Таким чином, Акти приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2013 р. по квітень 2013 р. є погодженим та у відповідності до п. 6.3 договору є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Разом з тим, споживач оплату наданих послуг в установлені договором строки не здійснив, чим порушив умови договору.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих йому послуг з теплопостачання на його адресу була надіслана претензії № 08-3/573 від 10.06.2013 р.

Претензія залишена без відповіді, борг без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3 861,38 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у розмірі 3 861,33 грн. підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, будь-яких претензій щодо надання теплової енергії позивачу не пред'явив, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 3 861,33 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Армасс» (70423, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Леніна, буд. 15-А; фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 13-А, код ЄДРПОУ 20500236) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 3 861,38 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят одну гривню 38 коп.) основного боргу, 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 11 липня 2013 р.