Рішення № 32345876, 09.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.13р. Справа № 904/4489/13За позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь Дніпропетровської області

Про: стягнення 325 388,43 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Слюсар М.О., довіреність №263/10 від 14.12.2012 року, головний юрисконсульт відділу виконавчого провадження управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи

Від відповідача: Куроєдова О.В., довіреність №516 від 09.04.2013 року, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" основний борг у сумі 166 969,51 грн., пеню у сумі 101 307,16 грн., збитки від інфляції у сумі 36 024,84 грн., 3% річних у сумі 21 086,92 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки природного газу №06/10-2950-БО-3 від 27.12.2010 року в частині своєчасної оплати природного газу протягом січня - березня 2011 року. На підставі п.7.3.1 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 101 307,16 грн. за період з 11.02.2011 року по 11.10.2011 року. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.02.2011 року по 31.05.2013 року у сумі 21 086,92 грн. та збитки від інфляції за період з лютого 2011 року по квітень 2013 року у сумі 36 024,84 грн.

Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" з позовними вимогами погоджується частково, а саме в частині суми основного боргу. Відповідач зазначає, що прострочення виникло з причини відсутності коштів та неприбутковості підприємства. Посилаючись на тяжке фінансове становище позивач просить зменшити розмір штрафних санкцій за поставлений природний газ за договором №06/10-2950-БО-3 від 27.12.2010 року.

Розгляд справи був відкладений з 20.06.2013 року на 09.07.2013 року.

В судовому засіданні 09.07.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2010 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" (покупець) був укладений договір №06/10-2950-БО-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору в редакції додаткової угоди №4 від 30.08.2011 року постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1009,422 тис.м3, в тому числі: у січні - 226,570 тис.м3, у лютому - 216,655 тис.м3, у березні - 178,397 тис.м3.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01січня 2011 року до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2011 року).

Додатковою угодою №5 від 03.10.2011 року сторони домовились вважати договір №06/10-2950-БО-3 від 27.12.2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 року.

Згідно з п.5.1 договору строк поставки газу з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно. Місце поставки газу: постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця або за відсутності їх у покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (надалі - пункти приймання газу) - (п.5.2 договору). Право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання - передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе ризик і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п.5.2.1 договору.)

Покупець зобов'язаний підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки (п.6.1.2 договору).

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання: за січень 2011 року від 31.01.2011 року на суму 696 468,92 грн.; за лютий 2011 року від 28.02.2011 року на суму 665 990,53 грн., за березень 2011 року від 31.03.2011 року на суму 548 386,67 грн., всього за вказаний період на суму 1 910 846,12 грн.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ в сумі 1 743 876,61 грн., заборгованість за спірний період складає 166 969,51 грн. (1 910 846,12 грн. - 1 743 876,61 грн.).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Нікопольським комунальним підприємством "Нікопольтеплоенерго" умов договору №06/10-2950-БО-3 від 27.12.2010 року в частині своєчасної та повної оплати природного газу за січень - березень 2011 року.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення п.4.1 договору, строк оплати природного газу за період з січня 2011 року по березень 2011 року включно є таким, що настав.

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за період з січня 2011 року по березень 2011 року включно у сумі 166 969,51 грн. (1 910 846,12 грн. - 1 743 876,61 грн.).

Доказів оплати природного газу в сумі 166 969,51 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

18.06.2013 року Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" подало до господарського суду відзив на позов (вих. №912 від 12.06.2013 року), яким позовні вимоги в частині суми основного боргу 166 969,51 грн. визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 166 969,51 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п. 9.3 договору).

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 101 307,16 грн. за період з 11.02.2011 року по 11.11.2011 року (по кожному акту окремо).

Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач просить зменшити розмір пені. Відповідач зазначає, що заборгованість виникла внаслідок збитковості підприємства, перебування під арештом коштів та майна підприємства. Так, за І півріччя 2013 року відповідачем отримано збиток від виробничої діяльності у сумі 10 053 тис. грн.; значна частина майна підприємства знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює оформлення банківського кредиту; постановою державного виконавця накладений арешт на всі грошові кошти, які містяться на рахунках та підлягають стягненню відповідно до наказу господарського суду від 27.02.2012 року №39/5005/168/2012 та зведеного виконавчого провадження №22-1 від 25.02.2013 року.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача (основним предметом діяльності підприємства є експлуатація об'єктів теплопостачання та надання тепла споживачам), який використовує придбаний газ виключно для потреб опалення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період ступінь виконання складає 91,26%), господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 50 % від належної до стягнення, що буде становити 50 653,58 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.02.2011 року по 31.05.2013 року у сумі 21 086,92 грн. та збитки від інфляції за період з лютого 2011 року по квітень 2013 року в сумі 36 024,84 грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення 3% річних за період з 11.02.2011 року по 31.05.2013 року у сумі 21 086,92 грн. та збитків від інфляції за період з лютого 2011 року по квітень 2013 року в сумі 36 024,84 грн.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума 274 734,85грн. (166 969,51 грн. - сума основного боргу + 50 653,58 грн. - пеня + 21 086,92 грн. - 3% річних + 36 024,84 грн. - збитки від інфляції).

Відповідно до 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 6 507,77 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр.. Трубників, 12А, ідентифікаційний код 05472525) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) основний борг у сумі 166 969,51 грн., пеню в розмірі 50 653,58 грн., збитки від інфляції в розмірі 36 024,84 грн., 3% річних в сумі 21 086,92 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 507,77 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 11.07.2013 року.