Постанова № 32345405, 02.07.2013, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/564/13-а

Провадження № 2-а/603/61/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.

при секретарі Б»єлі Д.С.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Слюсарчин О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Монастириська справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області, зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі про визнання незаконним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі №04/09 від 31.05.2013 року про припинення їй виплати пенсії за вислугу років, а також зобов'язання відповідача зробити розрахунок та провести виплату пенсії з моменту припинення її виплати. Посилається на те, що з 16.02.1984 року по 11.10.2004 року працювала завідуючою шкільної бібліотеки Монастириської середньої школи, а з 12.10.2004 року по 18.02.2009 року - бібліотекарем Монастириської середньої школи. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі їй призначено пенсію за вислугу років з 19 лютого 2009 року. Проте, 31.05.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі прийнято рішення про припинення виплати пенсії за вислугу років з 01.06.2013 року. Дане рішення вважає незаконним, таким, що суперечить чинному законодавству України. Вважає, що має право на одержання пенсії за вислугу років, а тому просить суд визнати протиправним і скасути оскаржуване нею рішення Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі від 31.05.2013 року №04/09, зобов'язати відповідача зробити розрахунок та провести виплату пенсії з моменту припинення її виплати.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у адміністративному позові, просить суд його задовольнити. Суду пояснив, що оскільки позивач ОСОБА_3 має спеціальний стаж роботи на посаді, зазначеній у переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, із наступними змінами, а відповідно до п.2 Приміток до вищевказаної постанови робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ, а також з огляду на положення Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Положення про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України №334/31 від 30.05.2003 року, припинення виплати позивачу пенсії за вислугу років з причини, що шкільна бібліотека Монастириської середньої шкоди не є закладом освіти та не має статусу юридичної особи вважає незаконним.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі - Слюсарчин О.В. адміністративний позов не визнала повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. Просить суд у його задоволенні відмовити. У обґрунтування заперечення позову посилається на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_3 згідно п.»е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з огляду на те, що позивач працювала у Монастириській середній школі з 16.02.1984 року по 11.10.2004 року завідуючою шкільної бібліотеки, а з 12.10.2004 року по 18.02.2009 року - бібліотекарем. Однак, дана бібліотека не є закладом освіти і не має статусу юридичної особи. Тоді як Листом №10/2-1147 від 20.11.2008 року Міністерство освіти і науки надало роз»яснення, що право на пенсію за вислугу років поширюється на завідувачів і бібліотекарів, які мають статус юридичної особи та є закладом освіти. Крім цього, посилається на те, що відповідно до п.1.1 Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого Наказом Міносвіти України від 14.04.1999 року №139, із наступними змінами і доповненнями, передбачено, що бібліотека загальноосвітнього навчального закладу є його обов»язковим структурним елементом, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Отже, вважає, що позивач ОСОБА_3 не має права на одержання пенсії за вислугу років, а тому оскаржуване нею рішення Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі №04/09 від 31.05.2013 року про припинення їй виплати пенсії за вислугу років є законним. Вірність записів у трудовій книжці позивача ОСОБА_3 (до одруження її прізвище «ОСОБА_3»), відповідач не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов`язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є органи Пенсійного фонду України, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачені наступні види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Згідно вимог ст. 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника.

Відповідно до положень ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 року, із наступними змінами, у розділі 1 «Освіта» у графі «Найменування закладів і установ» передбачено - бібліотеки, а у графі «Найменування посад» - завідуючі, бібліотекарі.

Пунктом 2 Приміток до вищевказаної постанови передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установа і на посадах, перебачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Позивач ОСОБА_3 (після одруження 25.05.1985 року змінила прізвище з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3»), з 16.02.1984 року по 11.10.2004 року працювала завідуючою шкільної бібліотеки Монастириської середньої школи, а з 12.10.2004 року по 18.02.2009 року - бібліотекарем Монастириської середньої школи, що підтвержуєтсья відповідними записами у трудовій книжці та не заперечується відповідачем, тобто тривалість стажу роботи на даних посадах відповідає вимогам вищевказаної норми Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як убачається із оглянутої у судовому засіданні пенсійної справи НОМЕР_1, згідно звернення ОСОБА_3 Управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі їй призначено пенсію за вислугу років з 19.02.2009 року.

Однак, оскаржуваним рішенням Управління Пенсійного фонду України в Монастриському районі №04/09 від 31.05.2013 року, ОСОБА_3, яка з 16.02.1984 року по 11.10.2004 року працювала завідуючою шкілької бібліотеки Монастириської середньої школи, з 12.10.2004 року по 18.02.2009 року - бібліотекарем Монастириської середньої школи, у зв»язку з тим, що шкільна бібліотека Монастириської середньої школи не являється юридичною особою, відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 01.06.2013 року припинено виплату пенсії за вислугу років.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про бібліотеки та бібліотечну справу" («Види бібліотек») бібліотеки навчальних закладів за призначенням відносяться до спеціальних.

Ч.1 ст.30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (розділ Х "Соціальні гарантії працівників бібліотек") передбачно, що на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Відповідно до п.2.1 Положення про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №334/31 від 30.05.2003 року, освітянські бібліотеки - це узагальнена назва спеціальних педагогічних бібліотек (юридичні особи) або структурних підрозділів (бібліотеки) освітянських установ та організацій і бібліотек навчальних закладів усіх типів та рівнів акредитації, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, місцевим органам управління освітою та Академії педагогічних наук України. Вони акумулюють, зберігають та організовують доступ до профільної документної інформації учасників науково-дослідної діяльності, навчально-виховного процесу, керівних кадрів, забезпечуючи тим самим інформаційні потреби педагогічної науки та освіти.

Пунктом 2.2 зазначеного Положення передбачено, що мережа освітянських бібліотек МОН України та АПН України - це сукупність перерахованих у п.2.1 бібліотечних закладів, об»єднаних за ознакою приналежності до галузі освіти, організаційно-методичне керівництво якими здійснюється провідною бібліотечною установою галузі - Державною науково-педагогічною бібліотекою України.

До мережі освітянських бібліотек належать спеціальні педагогічні бібліотеки та бібліотеки навчальних закладів.

Відповідно до п.1.1 Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 14.04.1999 року №139, із наступними змінами і доповненнями, передбачено, що бібліотека загальноосвітнього навчального закладу є його обов»язковим структурним елементом, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Свою діяльність організовує спільно з педагогічним колективом, відповідно до планів роботи і регламентуючої документації, що затверджується директором закладу.

Таким чином, шкільна бібліотека Монастириської середньої школи, де працювала позивач на посаді завідуючої та бібліотекаря більш як 25 років, є структурним елементом (підрозділом) навчального закладу і не має статусу юридичної особи.

Однак, як вбачається із визначення «освітянські бібліотеки», наведеного у Положенні про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №334/31 від 30.05.2003 року, шкілька бібліотека Монастириської середньої школи відноситься до освітянських бібліотек.

Згідно визначення, наведеного у ст..1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

До того ж, Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (ст.30) передбачає, що на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

На підставі вище наведеного, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що позивач не має права на пенсію за вислугу років, так як шкільна бібліотека не є закладом освіти і не має статусу юридичної особи, з посиланням на роз»яснення Міністерство освіти і науки у Листі від 20.11.2008 року №10/2-1147, про те, що право на пенсію за вислугу років поширюється на завідувачів і бібліотекарів, які мають статус юридичної особи та є закладом освіти, оскільки згідно вищевказаної норми Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про пенсійне забезпечення. Суд приймає до уваги те, що позивач відпрацювала на посадах бібліотеки, наведених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за висугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, із наступними змінами, більше ніж 25 років, а тому має право на пенсію за вислугу років у відповідності з вимогами закону.

При постановленні рішення суд також приймає до уваги, що позивач одержувала пенсію за вислугу років з 19.02.2009 року по 31.05.2013 року, тобто впродовж чотирьох років, при цьому на підставі одних і тих ж документів (даних) було як призначено виплату пенсії, так і прийнято рішення про її припинення.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що слід визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі, зобов»завши зробити перерахунок та провести виплату пенсії позивачу з моменту припинення її виплати.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст.2, 6, 10, 11, 18, 71, 159, 160-163, 167 КАС України, п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області, зобов»язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області від 31 травня 2013 року №04/09 про припинення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_3, жительці м. Монастириська.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області зробити розрахунок та провести виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_3 з моменту припинення її виплати.

Відшкодувати ОСОБА_3 сплачений судовий збір -в розмірі 34,41 коп. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя: Ю. Г. Гудкова