Рішення № 32344656, 03.07.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 408/9096/12

Провадження №2/210/637/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу складі:

головуючого - судді Сільченко В.Є.

при секретарі - Лейбенко В.В.

за участю представників позивача Якімової Н.В.

Баннова Є.Г.

Макаренко Н.А.

за участю представників відповідачів ОСОБА_2

. ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Голови первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_6 про визнання недійсною постанови профспілкової конференції , суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсною постанову Первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», прийняту на профспілковій конференції ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 30.11.2012 року.

В обґрунтування позову в судовому засіданні представники позивача показали, що на їх думку вказана постанова суперечить вимогам чинного законодавства, укладеного колективного договору на 2007-2008 рік, прийнята неуповноваженим органом та підписана неуповноваженою особою.

Вказаною постановою на позивача покладено ряд обов'язків здійснити певні дії, чим скоєно втручання у діяльність позивача, чим порушено його право на самостійне, вільне здійснення підприємницької діяльності, визначення та здійснення трудових правовідносин з трудовим колективом та права, що виникають з Закону України «Про соціальний діалог».

Просили позов задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2, діючи спільно та займаючи узгоджені позиції, позов не визнали та пояснили, що постанова профспілкової конференції прийнята законно та обґрунтовано, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Ніякого втручання у діяльність позивача не було, оскільки рішення, прийняте на конференції, не створює для позивача юридичних наслідків та не є обов'язковим. У вказаному рішенні на позивача не покладено обов'язків, а висунуто вимоги.

Крім того, вважають, що позивач втручається у внутрішню діяльність профспілки, що заборонено законом та перешкоджає її праву на вільне визначення питань внутрішньої діяльності.

Вважають також, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки такий спосіб не передбачений ст.16 ЦК України.

Крім того, вважають, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки, на їх думку, мається спір між двома юридичними особами, а відповідач-2 є неналежним, оскільки діяв як посадова особа відповідача-1.

Просили у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши документи та матеріали, що маються у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як видно з матеріалів справи, 30.11.2012 року відбулася профспілкова конференція Первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", на якій (зокрема)прийнято постанову (а.с.9), що є предметом судового розгляду у даному судовому засіданні.

Вказана постанова була підписана головою конференції ОСОБА_6, опублікована на інтернет-ресурсі відповідача-1 (а.с.8) та у друкованому засобі масової інформації відповідача-1 (а.с.10, зворот).

Як видно з тексту вказаного документа, у ньому у п.п.1-8 міститься ряд вимог до позивача та встановлюється строк їх виконання, зокрема:

- скасувати накази N458 від 29.03.2012г. і N1468 від 19.10.2012г. «Про приведенняштатної чисельності до фактичної», як суперечать чинному колективним договором ізаконодавством України.Термін: 10.12.2012г.(пункт 1)

- скасувати прийняті адміністрацією в порушення п.9.6 чинного колективного договору накази про реорганізацію структурних підрозділів, прийняті без узгодження з профспілковим комітетом підприємства. Термін: 10.12.2012г.(пункт 2)

- привести і негайно укомплектувати штатну чисельність відповідно до науково-обгрунтованими нормативами, розробленими профільними державними інститутами (пункт 3)

- припинити зменшення рівня заробітної плати працівників у зв'язку з одностороннім переглядом положень про додаткове преміювання, (пункт 4)

- розробити та подати профспілковому комітету програму виконання пунктуінвестзобов'язань щодо підвищення заробітної плати на підприємстві (досягнення до 2010року рівня середньої заробітної плати не менше ніж розмір, передбачений мінімальнимГалузевим стандартом оплати праці робітника, зайнятого в основних цехах металургійноговиробництва (2692 грн. В цінах 2004 р. для вальцювальника стану гарячого прокату 5розряду). Термін: 10.12.2012 р. (пункт 5)

- виконати колективний договір за 2012 рік та додатки до нього в повному обсязі.(пункт 6).

- надати профспілковому комітету розгорнуту інформацію про структурусобівартості продукції за статтями витрат. Термін: 10.12.2012г. (пункт 7)

- направити в профспілковий комітет проекти кошторисів на 2013 рік (Кошториссоціальних витрат і матеріальних виплат, Програма заходів щодо поліпшення соціально-побутових умов трудящих, Кошторис витрат на охорону праці за ПАТ «АрселорМітталКривий Ріг»). Термін: 17.12.2012 р. (пункт 8)

При цьому, відразу ж після наведених пунктів вимог, у вказаному документі у п.9 зазначається про можливість ініціювання відповідачем-1 трудового спору, з чого суд робить висновок, що такі дії можуть бути здійснені відповідачем-1 у випадку незадоволення позивачем вимог п.п.1-8 вказаної постанови.

Таким чином, за змістом вказаної постанови, у випадку виконання позивачем вимог п.п.1-8 Постанови, вказані дії породжують для позивача правові наслідки у вигляді вчинення дій, спрямованих на добровільне виконання зазначених вимог, у т.ч. (згідно п.7 - щодо доступу сторонніх осіб до інформації про прибутки чи здійснення підприємницької діяльності, що може містити ознаки конфіденційної інформації, її оприлюднення, тощо).

У випадку ж невиконання вимог постанови, вказані дії можуть спричинити для позивача правові наслідки у вигляді виникнення передбачених законом прав та обов'язків для учасника того чи іншого спору у відповідному виді судочинства.

На підставі викладеного, суд критично сприймає доводи відповідачів щодо того, що вказане рішення не породжує для позивача ніяких прав та обов'язків, та вважає, що з огляду на викладене, прийняття даної постанови не може бути розціненим, як внутрішня діяльність профспілкової організації, оскільки порушені у постанові питання (вимоги) явно виходять за межі внутрішньої діяльності самої профспілки, стосуються, крім неї, інших осіб та у будь-якому випадку - як при виконанні, так і не при виконанні вимог - породжують для позивача певні правові наслідки.

Таким чином, суд доходить до висновку, що оскаржувана постанова профспілкової конференції стосується прав та законних інтересів позивача.

Вирішуючи питання, чи порушує при цьому вказана постанова права та інтереси позивача та (у випадку порушення) чи відповідає вимогам закону обраний позивачем спосіб захисту, суд виходить з наступного:

Згідно ч.3 ст.270 ЦК України, перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Таким чином, суд доходить до висновку про існування прямої норми права щодо того, що права, які підлягають захисту в порядку цивільного судочинства, можуть міститися і у інших нормативно-правових актах законодавства України, окрім Цивільного кодексу.

Так, згідно ст.62 ГК України, підприємство (у даному випадку-позивач) - самостійний суб'єкт господарювання …

Згідно змісту ст.ст.64, 65 ГК України, підприємства здійснюють свою діяльність та приймають рішення щодо неї самостійно, у т.ч. (згідно ч.3 ст.64, ч.2 ст.65 ГК України ) щодо самостійного визначення своєї організаційної структури, встановлення чисельності працівників і штатного розпису, здійснення управління підприємством, тощо.

Таким чином, на думку суду, прийняттям вказаного рішення конференції, у якій містяться вимоги до позивача, порушено права позивача щодо самостійного визначення тих чи інших питань, що безпосередньо стосуються питань здійснення позивачем своєї господарської діяльності та трудових правовідносин, що виникли в процесі такої діяльності між позивачем та його трудовим колективом.

Крім того, з огляду на фактичний склад правовідносин між позивачем та відповідачнм-1, встановлений судом в ході отримання пояснень сторін та вивчення матеріалів справи, суд доходить до висновку, що вказаним правовідносинам притаманні ознаки соціального діалогу щодо досягнення тих чи інших домовленостей, спільних цілей, узгодження позицій, тощо з приводу взаємовідносин підприємства (позивача) та його трудового колективу та профспілки (відповідача-1), як представника інтересів трудового колективу.

На підставі викладеного, суд погоджується з позицією позивача з даного питання та доходить до висновку, що при прийнятті вказаного рішення профспілкової конференції відповідачем-1 порушено права позивача, передбачені ст.3 Закону України «Про соціальний діалог», а саме - права, що витікають з принципів репрезентативності і правоможності сторін та їх представників; незалежності та рівноправності сторін; конструктивності та взаємодії; добровільності та прийняття реальних зобов'язань.

Таким чином, суд вважає, що прийняттям оскаржуваної постанови порушено вищевказані правапозивача, які, хоча і не передбачені безпосередньо Цивільним кодексом України, тим не менш підлягають захисту згідно ст.270 ЦК України.

При цьому, суд вважає спосіб захисту порушених прав, обраний позивачем, таким, що відповідає вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно абз.2 ч.2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як видно з матеріалів справи та суті спору у даному процесі, здійснити захист порушених прав позивача у спосіб, прямо передбачений ч.2 ст.16 ЦК України неможливо, і, отже, застосування щодо даного спору вимог абз.2 ч.2 ст. 16 ЦК України, на думку суду, є обґрунтованим.

При цьому, суд погоджується з позицією позивача щодо того, що у даному випадку можливо застосувати спосіб захисту порушеного права, визначений Законом, а саме - передбачену Господарсько-процесуальним кодексом України можливістювизнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, у даному випадку - відповідача-1.

Суд також не погоджується з позицією відповідачів щодо того, що відповідач-2 є неналежним та при підписанні прийнятої постанови діяв як посадова особа відповідача-1.

Дійсно, в судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, що відповідач-2 є головою профкому Первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і, отже, посадовою особою вказаної профспілкової організації (відповідача-1).

Проте, на думку суду, відповідачами невірно трактуються та змішуються поняття «посадової особи профспілки» та «делегата профспілковоїконференції», що має суттєве значення для вирішення даного питання.

Так, відповідно до п.5.1 Положення про проведення зборів, конференцій, з'їздів у профспілці металургів та гірників України (а.с.102), учасниками зборів є усі члени профспілки.

Учасниками конференцій (зокрема) є делегати, обрані … у відповідності зі Статутом ПМГУ та даним Положенням.

Таким чином, усі особи, що приймають участь у зборах (конференції), виступають виключно як фізичні особи-члени профспілки, тим чи іншим способом обрані(делеговані) для участі у конференції.

При цьому посилання відповідачів на п.5.7 вказаного Положення щодо того, що голови керівних виборних органів є делегатами відповідних конференцій за посадою суд не приймає до уваги, оскільки вказаний пункт не спростовує вищевикладеного, а лише (та виключно) встановлює порядок включення певної фізичної особи-члена профспілки до числа делегатів не шляхом обрання, а шляхом прямого делегування внаслідок обіймання певної посади.

Таким чином, голова профкому Первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (відповідач-2), підписуючи вказане рішення конференції, діяв не як посадова особа відповідача-1, а як фізична особа-делегат профспілкової конференції, призначена делегатом внаслідок обіймання посади голови профкому відповідача-1.

Крім того, вказану постанову профспілкової конференції відповідачем-2 підписано не як головою профкому Первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме як головою конференції, тобто фізичною особою-членом профспілки що була делегована до складу учасників профспілкової конференції внаслідок обіймання певної посади та обрана в ході самої конференції її головою.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку про необґрунтованість позиції відповідачів щодо неналежності відповідача-2 у даному судовому процесі та вважає відповідача-2 належним відповідачем у справі.

Крім того, суд також доходить до висновку про порушення вимог чинного законодавства при прийнятті профспілковою конференцією вказаного рішення.

Так, між трудовим колективом ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", в особі його представницького органу - Первинної організації профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі "ППО"), та адміністрацією підприємства укладений колективний договір на 2007 - 2008 роки, який зберігає чинність у 2012 році.

Колективним договором встановлені взаємні обов'язки сторін - власника та уповноваженого трудовим колективом органу з регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, узгодженню інтересів працівників, власника та уповноважених ними органів (пункт 1.1.).

Розділом 10 Колективного договору передбачено, що контроль за виконанням договору здійснюється виборними органами ППО профспілки металургів і гірників України, незалежної профспілки гірників України, Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів з одного боку і службою голови адміністрації з кадрів і зв'язків з громадськістю - з іншого боку.

Відповідно до ст. 19 КЗпП України та ст. 15 Закону України "Про колективні договори і угоди", контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.

Згідно п. 7 Рекомендації МОТ № 91 щодо колективних договорів, контроль за дотриманням колективних договорів має здійснюватися організаціями роботодавців і працівників, котрі беруть у них участь, чи наявними органами інспекції, або ж органами, що спільно створюються для цієї мети.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що такий контроль та рішення щодо його результатів повинні здійснюватися обома сторонами колективного договору спільно, що не було здійснено у даному випадку, оскільки оскаржуване рішення профспілкової конференції було прийнято відповідачем в односторонньому порядку, тобто без участі позивача, як іншої сторони колективного договору.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку, що позовні вимоги за даним позовом є обґрунтованими, і, отже, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 3,118-120 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Голови первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_6 про визнання недійсною постанови профспілкової конференції - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною Постанову первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прийняту на профспілковій конференції ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 30.11.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя: В. Є. Сільченко