Рішення № 32343957, 17.06.2013, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

17.06.2013

Справа № 644/ 2845 /13-ц

н/п 2/644/ 1298 /13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю:

секретаря - Лазарєвої М.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою та після уточнення позовних вимог просить визнати дійсним договір купівлі-продажу 13/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1, які складаються із житлового приміщення 1-11 з балконом, площею 14,2 кв.м., у житловому будинку літ. «А-1» укладений 15.01.2013 року між нею та ОСОБА_2, визнати за нею право власності на 13/100 часток вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, визнати дійсним договір купівлі-продажу 13/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, які складаються із гаражу з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К», укладений 15.01.2013 року між нею та відповідачем та визнати за нею право власності на вказану частину житлового будинку з надвірними будівлями.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 09.09.2005 року їй належить 26/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 578 кв.м., виділеної на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської районної ради № 151 від 10.07.1956 року. У зазначеному домоволодінні також на праві власності належить 26/100 часток ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 07.09.2005 року та ОСОБА_2 26/100 часток на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 09.09.2005 року і 22/100 частки на підставі договору дарування від 02.07.1987 року. Ухвалами Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2012 року та 09.01.2013 року між ними було визнано мирову угоду про визначення порядку користування будинком та земельною ділянкою. Згідно зазначених ухвал їй та ОСОБА_3 виділено у спільне користування у житловому будинку літ. «А-1» спірного домоволодіння приміщення: сіни 1, кухня 1-2, передпокій 1-3, ванна кімната 1-4, житлова кімната 1-5, житлова кімната 1-7, у мансарді коридор 1-9, житлова кімната 1-10, сіни «а», із надвірних будівель вбиральня літ. «Е», льохи літ. «Ж» та «Л», літня кухня-сарай літ. «З», сараї літ. «І» та «К», гараж літ. «М», паркан № 7, хвіртка № 4, розпочате будівництво літ. «А-2», що розташовані на земельній ділянці площею 442 кв.м., яка виділена ним у спільне користування. На підставі зазначених ухвали суду відповідачу виділено у користування у житловому будинку літ. «А-1» спірного домоволодіння приміщення: тамбур 11, коридор 2-1, житлову кімнату 2-2, вбиральню 2-3, кухню 2-4, у мансарді - житлову кімнату 1-11, балкон «а-3», тамбур «а-1», із надвірних будівель навіс літ. «Н», ворота № 1, хвіртка № 5, паркан № 6, замощення 1, що розташовані на земельній ділянці площею 139 кв.м., яка також виділена йому у

користування. У січні 2013 року між нею та відповідачем було досягнуто домовленості про продаж їй 13/100 частин спірного домоволодіння, яке складається із приміщення 1-11, площею 14,2 кв.м., житлової кімнати з балконом на мансарді, яка знаходиться у його користуванні. 15.01.2013 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено письмову угоду про купівлю-продаж зазначеної частки за 10 000 грн. Ними були досягнута домовленість з усіх істотних умов. Перед підписанням угоди відповідач отримав зазначені кошти, про що зазначено у договорі. Також вони домовились, що після цього звернуться до нотаріуса для посвідчення договору. При укладенні вказаного договору була присутня співвласниця даного домоволодіння ОСОБА_3, яка не виявила бажання купувати зазначену кімнату і не заперечувала проти її продажу на досягнутих умовах. На виконання даних домовленостей позивач прийняла зазначене приміщення і на свій розсуд користується кімнатою, утримує її. Ніяких перешкод відповідач їй в цьому не чинить. 20.01.2013 року між нею та відповідачем також було укладено додаткову письмову угоду про купівлю-продаж 13/100 часток домоволодіння, які складаються з надвірних будівель домоволодіння: гаража з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К» за 14 000 грн. З цього приводу між ними також були досягнуті домовленості з усіх істотних умов угоди. Також вони домовились, що після цього звернуться до нотаріуса для посвідчення договору. При укладенні вказаного договору також була присутня співвласниця ОСОБА_3, яка не виявила бажання купувати зазначені надвірні будівлі і не заперечувала проти її продажу позивачу на досягнутих умовах. Згідно довідки КП «Харківське міське БТІ» від 16.04.2013 року № 1900736 ідеальна частка приміщення 1-11 з балконом у житловому будинку літ. «А-1», гаражу з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К», загальною вартістю 53 183 грн., складає 26/100 частин домоволодіння. Але в подальшому відповідач з різних причин неодноразово відкладав оформлення угоди у нотаріуса, гроші повернути відмовляється, оскільки вже витратив їх.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги та доводи наведені в його обґрунтування підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Свого ставлення до позовних вимог не виразив.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Свого ставлення до позовних вимог не виразила.

Клопотань про відкладення розгляду справи від учасників процесу до суду не надходило.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 09.09.2005 року позивачу належить 26/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 578 кв.м., виділеної на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської районної ради № 151 від 10.07.1956 року. У зазначеному домоволодінні також на праві власності належить 26/100 часток ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 07.09.2005 року та ОСОБА_2 26/100 часток на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 09.09.2005 року і 22/100 частки на підставі договору дарування від 02.07.1987 року. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.11.2012 року між сторонами визнано мирову угоду про визначення порядку користування будинком та земельною ділянкою. Згідно зазначеної ухвали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виділено у спільне користування у житловому будинку літ. «А-1» спірного домоволодіння приміщення: сіни 1, кухня 1-2, передпокій 1-3, ванна кімната 1-4, житлова кімната 1-5, житлова кімната 1-7, у мансарді коридор 1-9, житлова кімната 1-10, сіни «а», із надвірних будівель вбиральня літ. «Е», льохи літ. «Ж» та «Л», літня кухня-сарай літ. «З», сараї літ. «І» та «К», гараж літ. «М», паркан № 7, хвіртка № 4, розпочате будівництво літ. «А-2», що розташовані на земельній ділянці площею 442 кв.м., яка виділена ним у спільне користування. На підставі зазначеної ухвали суду ОСОБА_2 виділено у користування у житловому будинку літ. «А-1» спірного домоволодіння приміщення: тамбур 11, коридор 2-1, житлову кімнату 2-2, вбиральню 2-3, кухню 2-4, у мансарді - житлову кімнату 1-11, балкон «а-3», тамбур «а-1», із надвірних будівель навіс літ. «Н», ворота № 1, хвіртка № 5, паркан № 6, замощення 1, що розташовані на земельній ділянці площею 139 кв.м., яка також виділена йому у користування.

З наданих позивачем ксерокопій договорів (а.с. 20, а.с. 40) вбачається, що 15.01.2013 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про продаж позивачу 13/100 частин спірного домоволодіння, яке складається із приміщення 1-11, площею 14,2 кв.м., житлової кімнати з балконом на мансарді, яка знаходиться у його користуванні. Також між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено письмову угоду про купівлю-продаж зазначеної частки за 10 000 грн., після чого укладено додаткову письмову угоду про купівлю-продаж 13/100 часток домоволодіння, які складаються з надвірних будівель домоволодіння: гаража з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К» за 14 000 грн. Згідно довідки КП «Харківське міське БТІ» від 16.04.2013 року № 1900736 ідеальна частка приміщення 1-11 з балконом у житловому будинку літ. «А-1», гаражу з оглядовою ямою літ. «М», льоха літ. «Л», сараю літ. «К», загальною вартістю 53 183 грн., складає 26/100 частин домоволодіння.

Вказані договори купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладені в простій письмовій формі, що суперечить загальним положенням про договір, а саме вимогам ч. 1 ст. 639 ЦК України, щодо форми договору. Згідно даної норми договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, житлового будинку (квартири) та іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. До вказаних договорів відносяться і договори щодо купівлі-продажу житлового будинку та іншого нерухомого майна. Недодержання нотаріальної форми договору тягне його нікчемність, він не породжує тих прав і обов'язків, яких бажали сторони.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Однак це можливо за дотримання таких умов: 1) сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору; 2) така домовленість підтверджується письмовими доказами; 3) відбулося повне або часткове виконання договору; 4) одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Однак під час розгляду справи позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладених договорів, а також щодо підтвердження повного або часткового виконання вказаних договорів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 Цього кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч. 4 даної статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, ст. 220, 639, 657, ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги

Суддя: А. К. Сітало