Постанова № 32342553, 01.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1319/13-а

01 липня 2013 року 15год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Кітовський В.Л.

відповідача: представник представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите акціонерне товариство "Електро" до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Електро» (далі - ЗАТ «Електро») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20 грудня 2011 року №0004462342, від 20 грудня 2011 року №0004452342, від 26 березня 2013 року №0001232342, від 26 березня 2013 року №0001212342, від 26 березня 2013 року №0001222342.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20 грудня 2011 року №0004462342, від 20 грудня 2011 року №0004452342 ЗАТ «Електро» обґрунтовувало тим, що показник рядка 06.5 «Інші витрати звичайної діяльності» декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року був сформований на підставі документально підтверджених даних, а податковою перевіркою не було встановлено його невідповідність дійсному розміру витрат.

Обґрунтовуючи незаконність податкових повідомлень - рішень від 26 березня 2013 року №0001232342, №0001212342, ЗАТ «Електро» вказувало, що ним було задекларовано у наступних податкових періодах від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке дійсно утворилося в результаті господарської діяльності РУ ЗАТ «Електро», але не було помилково включено до відповідної податкової звітності. Також, на думку позивача, ним не було завищено валові витрати на суму 58 000 грн. за 4 квартал 2011 року, оскільки їх було віднесено до витрат того періоду, в якому було визнано доходи.

Позовні вимоги в частині податкового повідомлення - рішення від 26 березня 2013 року №0001222342 мотивовані тим, що господарські операції з ТОВ «Укренергометалгруп» оформлені належними первинними документами бухгалтерського обліку, які були пред'явлені до перевірки, а правочин між сторонами не є нікчемним в розумінні закону та не визнавався недійсним в установленому порядку. Операції з поставки товарів дійсно мали місце, товари були використані у господарській діяльності, а висновки податкового органу про безтоварність операцій не відповідають обставинам справи та спростовуються письмовими доказами. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач - ДПІ у м. Рівному - позовні вимоги не визнав, у письмових запереченнях проти позову просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. У запереченні проти позову вказував, що операції з ТОВ «Укренергометалгруп» за вересень 2011 року не були реальними через відсутність трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей в останнього, витрати у розмірі 58 000 грн. віднесені до витрат 4 кварталу 2011 року неправомірно, оскільки вони не формували собівартість товарів, робіт, послуг того періоду, за який було визнано доходи від їх реалізації. Також ЗАТ «Електро» не мало права уточнювати показники звітності за період, який був перевірений податковими органами.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Електро», код ЄДРПОУ 00132486, має ряд відокремлених підрозділів без права юридичної особи, одним з яких є Рівненське управління ЗАТ «Електро» (далі - РУ ЗАТ «Електро»), код ЄДРПОУ 00132546.

ДПІ у м. Рівному з 11 листопада 2011 року по 01 грудня 2011 року було проведено планову виїзну перевірку РУ ЗАТ «Електро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08р. по 30.09.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08р. по 30.09.11р.

Згідно з актом від 07.12.2011 №1435/23-100/00132546 «Про результати планової виїзної перевірки Рівненського управління ЗАТ «Електро» код ЄДРПОУ 00132546 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08р. по 30.09.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.08р. по 30.09.11р.» встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 48 762 грн. та заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011 року в сумі 2 125 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 07.12.2011 №1435/23-100/00132546 ДПІ у м. Рівному прийнято податкове повідомлення - рішення від 20 грудня 2011 року № 0004462342, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 48 762 грн., та від 20 грудня 2011 року № 0004452342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 125 грн.

Податкові повідомлення - рішення від 20 грудня 2011 року № 0004462342 та від 20 грудня 2011 року № 0004452342 отримані РУ ЗАТ «Електро» 20 грудня 2011 року.

ДПІ у м. Рівному з 12 лютого 2013 року по 04 березня 2013 року було проведено планову виїзну перевірку РУ ЗАТ «Електро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.

Згідно з актом від 12.03.2013р. №122/22-200/00132546 «Про результати планової виїзної перевірки Рівненського управління ЗАТ «Електро» код ЄДРПОУ 00132546 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р.» ДПІ у м. Рівному встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 1 027 373,0 грн., заниження податку на прибуток всього у сумі 66 680,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 12 743,00 грн. і за 2 квартал 2012 року в сумі 53 937,00 грн., а також заниження податку на додану вартість на суму 26 711,00 грн. за жовтень 2011 року.

На підставі висновків акта перевірки від 12.03.2013р. №122/22-200/00132546 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року №0001232342, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 027 373 грн., від 26 березня 2013 року №0001212342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 93 648,50 грн., в тому числі 66 680 грн. за основним платежем та 26 968,50 грн. за штрафними санкціями та від 26 березня 2013 року №0001222342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40 066,50 грн., в тому числі 26 711 грн. за основним платежем та 13 355,50 грн. за штрафними санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення від 26 березня 2013 року отримані РУ ЗАТ «Електро» 28 березня 2013 року.

Розглядаючи доводи щодо незаконності податкових повідомлень - рішень від 20 грудня 2011 року № 0004462342 та від 20 грудня 2011 року № 0004452342 суд встановив, що остання декларація з податку на прибуток, яка подавалася підприємством до початку перевірки у листопаді 2011 року, була податкова декларація з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року.

В акті перевірки від 07.12.2011, ДПІ у м. Рівному вказувало, що підприємство завищило показник у рядку 06.5 декларації «Інші витрати звичайної діяльності» в сумі 58 000 грн., оскільки включило від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду за 2010 рік в сумі 58 000 грн.

У податковій декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року РУ ЗАТ «Електро» не декларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Так, у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)» декларації містилася позначка «-».

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства на момент її подання була затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 №114. Затверджена форма декларації передбачала подання підприємством також додатку «ІВ» до рядка 06.5 «Інші витрати звичайної діяльності» у якому розшифровуються види та розміри витрат, сума яких включена до рядка 06.5 декларації.

РУ ЗАТ «Електро» подавався такий додаток.

У декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року РУ ЗАТ «Електро» задекларувало суму витрат «Інші витрати звичайної діяльності» у розмірі 105822 гривень.

Якби висновок ДПІ у м. Рівному щодо завищення показника у рядку 06.5 декларації «Інші витрати звичайної діяльності» на суму 58 000 грн. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду за 2010 рік відповідав дійсності, то це означало б, що сума витрат вказана у рядку 06.5 декларації мала б бути меншою на 58000 гривень завищення, а реальні витрати мали б бути меншими на відповідну суму.

Проте з додатку ІВ до рядка 06.5 вбачається, що інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати у сумі 105 822 грн. складаються з:

- 95 251 грн. сум нарахованих податків та зборів (рядок 06.5.13);

- 2 846 грн. витрат на придбання ліцензій та спеціальних дозволів (рядок 06.5.9);

- 7 225 грн. амортизації необоротних активів, які надані в оперативну оренду (рядок 06.5.28);

- 500 грн. витрат на інформаційне забезпечення господарської діяльності (06.5.40).

З наведеного розшифрування видно, що завищення вказаного показника на суму 58 000 грн. могло б мати місце лише за рахунок завищення суми нарахованих податків та зборів (рядок 06.5.13).

Однак, з податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, поданої РУ ЗАТ «Електро» вбачається, що розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають в оренді РУ ЗАТ «Електро», складав за 2-3 квартали 2011 року 95 132,88 гривень.

На сторінках 18-19 акта від 07.12.2011 у розділі 3.5.2 «Земельний податок (орендна плата за землю)» відповідачем вказано, що «перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати земельного податку (орендної плати за землю) не встановлено заниження (завищення) податку. … Перевіркою не встановлено порушення в частині несвоєчасності сплати земельного податку (орендної плати за землю)».

Таким чином, висновок ДПІ у м. Рівному про те, що підприємство завищило показник у рядку 06.5 декларації «Інші витрати звичайної діяльності» в сумі 58 000 грн. спростовується даними самої перевірки і є нічим не обґрунтованим, оскільки показник рядка 06.5 «Інші витрати звичайної діяльності» декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в розмірі 105 822 грн. сформований на підставі документально підтверджених даних, з яких 95 251 грн. складають суми нарахованих податків та зборів, а перевіркою не було встановлено факту несплати вказаних податків чи порушень при їх нарахуванні.

Позивач також не декларував від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, а тому і не міг його завищувати.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення від 20 грудня 2011 року № 0004462342, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 48 762 грн. є протиправним. Відповідно і податкове повідомлення - рішення від 20 грудня 2011 року №0004452342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 125 грн., теж є протиправним.

Судом також встановлено, що податковими повідомленнями-рішеннями від 26 березня 2013 року №0001232342 та від 26 березня 2013 року №0001212342 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 027 373 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 93 648,50 грн., в тому числі 66 680 грн. за основним платежем та 26 968,50 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття вказаних повідомлень - рішень стали висновки акта перевірки від 12 березня 2013 року №122/22-200/00132546.

Висновок акта від 12 березня 2013 року №122/22-200/00132546 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування обґрунтовувався тим, що РУ ЗАТ «Електро» не мало права відносити від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 891 223 грн. в розмірі 100% від збитків, що виникли за результатами роботи 2010 року до податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року, а також у сумі 256 843 грн. в розмірі 25 % від збитків, що виникли за результатами роботи 2011 року до податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Також ДПІ у м. Рівному вказувала, що РУ ЗАТ «Електро» завищило валові витрати на 58 000 грн. за 4 квартал 2011 року, віднісши їх до іншого періоду, ніж той, в якому було визнано доходи.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказував, що оскільки період І-ІІІ квартали 2011 року був перевірений податковими органами, за наслідками чого встановлено відповідні показники господарської діяльності підприємства, то їх виправлення шляхом внесення змін до податкової звітності не відповідає вимогам чинного законодавства.

Оцінюючи висновки акта перевірки суд виходив з того, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Стаття 50 Податкового кодексу України містить обмеження права на внесення змін до податкової звітності.

Так, самостійно виявлені помилки можуть бути виправлені виключно в межах строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України, тобто 1095 днів.

Крім того, згідно з п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Тобто, чинним законодавством заборонено подання уточнюючих розрахунків лише під час проведення перевірок.

Інших обмежень права на внесення змін до податкової звітності у зв'язку з самостійно виявленими помилками немає.

Правомірність дій РУ ЗАТ «Електро» щодо внесення змін до податкової звітності узгоджується положеннями п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, вказаним пунктом ст. 50 Податкового кодексу України прямо передбачено можливість уточнення показників податкової звітності за період, який вже перевірявся. Правовим наслідком такого виправлення є виникнення у контролюючого органу права на проведення позапланової перевірки.

Самостійно виявлена помилка РУ ЗАТ «Електро» не стосувалася суті порушення, яке було встановлено під час проведення попередньої перевірки у листопаді 2011 року - завищення показника у рядку 06.5 декларації «Інші витрати звичайної діяльності» в сумі 58 000 грн. через включення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду за 2010 рік в сумі 58 000 грн. Крім того, як було встановлено судом, таке порушення в дійсності не мало місця, а РУ ЗАТ «Електро» не декларувало від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду за 2010 рік.

За таких обставин, дії РУ ЗАТ «Електро» щодо внесення змін до податкової звітності щодо від'ємного значення об'єкта оподаткування шляхом подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року відповідали вимогам чинного законодавства.

Наявність збитків за результатами діяльності РУ ЗАТ «Електро» за 2010 рік підтверджується звітами про фінансові результати підприємства за 2010 рік (доданими до матеріалів справи).

Крім того, відповідачем в акті перевірки від 12 березня 2013 року №122/22-200/00132546 та у запереченнях проти позову не заперечувався сам факт наявності та реальності збитків за результатами господарської діяльності позивача.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

У першому кварталі діяли положення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон №334/94 ), відповідно до яких, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону №334/94 передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону №334/94 встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток РУ ЗАТ «Електро» за результатами 2010 року становило 891 223 гривень.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01 квітня 2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, де зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України вбачається, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

В подальшому до вказаного положення закону було внесено зміни, згідно з якими пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012-2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Відтак, РУ ЗАТ «Електро» не було допущено порушення вимог чинного законодавства при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток шляхом уточнення відповідних показників у податковій звітності, оскільки відповідне значення було реальним результатом господарської діяльності підприємства, тому висновки акта перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Також ДПІ у м. Рівному вказувала, що РУ ЗАТ «Електро» завищило валові витрати на 58 000 грн. за 4 квартал 2011 року, віднісши їх до іншого періоду, ніж той, в якому було визнано доходи.

В акті перевірки ДПІ у м. Рівному не вказало, які конкретно витрати були зроблені у 1-3 кварталах 2011 року та віднесені до витрат 4 кварталу 2011 року. Натомість вказано лише суму таких витрат.

Згідно з вимогами п. 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Фактично в акті перевірки відсутня інформація щодо змісту порушення, що не відповідає вищевказаним вимогам законодавства та свідчить про відсутність доказів наявності такого порушення.

На думку ДПІ у м. Рівному (ст. 13 акта перевірки від 12 березня 2013 року) РУ ЗАТ «Електро» у рядок 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» віднесло витрати за 1-3 квартал 2011 року, що акумулювалися в залишку на рахунку 23 та становили станом на 01 жовтня 2011 року 58 000 гривень.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1591) затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - План рахунків) та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (далі - Інструкція).

Згідно з Планом рахунків рахунок 23 «Виробництво» відноситься до класу 2 «Запаси».

Відповідно до Інструкції, рахунок 23 «Виробництво» використовується для обліку на окремих субрахунках витрат підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт. За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з положеннями п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

20 червня 2011 року РУ ЗАТ «Електро» було укладено договір підряду №254 з ПАТ «АЕС Рівнеобленерго», згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язувався виконати комплекс робіт з реконструкції електромереж 0,4 кВ з виносом приладів обліку на фасад будівель, встановлення розвантажувальних ТП для ПАТ «АЕС Рівнеобленерго».

Термін дії договору, згідно з п. 10.1 - до 31.12.2011 року.

Згідно з додатковою угодою №1 до договору підряду №254 від 20 червня 2011 року, РУ ЗАТ «Електро» зобов'язувалося виконати додаткові роботи, необхідність у яких виникла у ході виконання договору.

Виконання договору здійснювалося у 2-4 кварталах 2011 року.

Згідно з п. 4.4 вказаного договору, передача робіт здійснюється РУ ЗАТ «Електро» за актом приймання виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою №КБ-3), та іншими документами.

Виконані роботи приймалися ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» у жовтні 2011 року, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року.

Також 28 вересня 2011 року РУ ЗАТ «Електро» уклало договір підряду №792 з ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» щодо виконання комплексу робіт з реконструкції електромереж 0,4-10 кВ з виносом приладів обліку на фасад будівель.

Виконання вказаного договору відбувалося у 3-4 кварталах 2011 року, а роботи приймалися ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» тільки у 4 кварталі 2011 року, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-грудень 2011 року надані позивачем.

Таким чином, витрати, які РУ ЗАТ «Електро» понесло у 2-3 кварталах 2011 року не могли бути включені до складу витрат відповідних кварталів, оскільки виконані роботи були прийняті замовником тільки у 4 кварталі 2011 року, що відповідає вимогам п. 137.1 ст. 137, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідачем в акті перевірки та під час розгляду справи у суді не надано жодних доказів, що витрати, включені РУ ЗАТ «Електро» до витрат 4 кварталу 2011 року, були віднесені до витрат цього періоду неправомірно.

Таким чином, позивачем доведено незаконність податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року №0001232342 та від 26 березня 2013 року №0001212342, які мають бути визнані протиправними і скасовані.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 березня 2013 року №0001222342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40 066,50 грн., в тому числі 26 711 грн. за основним платежем та 13 355,50 грн. за штрафними санкціями, судом встановлено наступне.

Висновок акта перевірки від 12 березня 2013 року №122/22-200/00132546 про заниження валових витрат на суму 133 553 грн. у 4 кварталі 2011 року і, відповідно, податкового кредиту та податку на додану вартість на суму 26 710 грн. обґрунтовується безтоварністю операцій з ТОВ «Укренергометалгруп».

20 січня 2011 року ТОВ «Укренергометалгруп» та РУ ЗАТ «Електро» уклали договір купівлі-продажу №2001/11-1, згідно з умовами якого ТОВ «Укренергометалгруп» зобов'язувалося продати і поставити РУ ЗАТ «Електро», а РУ ЗАТ «Електро» прийняти і оплатити кабельно-провідникову продукцію за номенклатурою, в кількості і по цінах, вказаних у специфікації до договору.

Згідно з специфікаціями до договору (додатки №1, №2, №3 до договору), РУ ЗАТ «Електро» купило самонесучий ізольований провід СИПн-4 (СИП-5нг) в асортименті, барабани (тара), провід А-50, А-70, кабель ВВГ.

Продукція була придбана, згідно з п. 3.1 договору, на умовах поставки СРТ м. Рівне (ІНКОТЕРМС 2000), автотранспортом.

Згідно з специфікаціями до договору (додатки №1-3) ТОВ «Укренергометалгруп» зобов'язувалося поставити товарів на суму 437 224,57 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Укренергометалгруп» поставило РУ ЗАТ «Електро» у жовтні 2011 року товари, згідно з номенклатурою та асортиментом, вказаними у специфікаціях:

- 05 жовтня 2011 року на суму 4 574,29 грн., згідно з видатковою накладною №0510/01 від 05.10.2011, видано податкову накладну №1 від 05.10.2011 на суму 762,38 грн. ПДВ;

- 05 жовтня 2011 року на суму 2 450,52 грн., згідно з видатковою накладною №0510/02 від 05.10.2011, видано податкову накладну №2 від 05.10.2011 на суму 408,42 грн. ПДВ;

- 07 жовтня 2011 року на суму 12 647,35 грн., згідно з видатковою накладною №0710/01 від 07.10.2011, видано податкову накладну №3 від 07.10.2011 на суму 2 107,89 грн. ПДВ.

- 21 жовтня 2011 року на суму 106 668,38 грн., згідно з видатковою накладною №2110/01 від 21.10.2011, видано податкові накладні №14 від 21.10.2011 на суму 12 778,06 грн. ПДВ та №24 від 26.09.2011 на суму 5 000 грн. ПДВ;

- 26 жовтня 2011 року на суму 33 923,15 грн., згідно з видатковою накладною №2610/01 від 26.10.2011, видано податкову накладну №15 від 26.10.2011 на суму 5 653,86 грн. ПДВ.

Податкові накладні №24 від 26.09.2011, №1 від 05.10.2011, №2 від 05.10.2011, №3 від 07.10.2011, №14 від 21.10.2011, №15 від 26.10.2011 всього на суму 26 710,61 грн. ПДВ було зареєстровано у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за вересень - жовтень 2011 року, що підтверджується реєстрами наданими позивачем.

При проведенні перевірки не було встановлено фактів складання відповідних податкових накладних з порушенням вимог чинного законодавства.

ТОВ «Укренергометалгруп» на час поставки мало свідоцтво №100306776 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія надана позивачем та знаходиться в матеріалах справи.

Факт отримання товарів від постачальника підтверджується тим, що головному інженеру ОСОБА_4 видавалися довіреності на отримання матеріальних цінностей №196 від 04.10.2011 (дійсна до 13.10.2011), №217 від 21.10.2011 (дійсна до 02.11.2011), №222 від 26.10.2011 (дійсна до 05.11.2011), саме у періоди поставки товарів.

ОСОБА_4 згідно з посадовою інструкцією головного інженера та договором №2 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 18 квітня 2005 року несе повну матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей, оскільки займає посаду головного інженера, безпосередньо пов'язану з збереженням та перевезенням матеріальних цінностей.

РУ ЗАТ «Електро» оплачувало отримані у жовтні 2011 року товари, що підтверджується платіжними дорученнями №555 від 26 вересня 2011 року, №632 від 28 жовтня 2011 року та №701 від 28 листопада 2011 року, всього на суму 160 263,69 грн. та банківськими виписками.

ТОВ «Укренергометалгруп» було також надано позивачу технічні сертифікати заводу-виробника ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» на поставлену продукцію №841 від 23.09.2011, №50210 від 25.10.2011, №50310 від 25.10.2011, №41210 від 21.10.2011, №41910 від 21.10.2011, №41310 від 21.10.2011, №41810 від 21.10.2011, сертифікати відповідності №UA1.032.0043978-09, №UA1.032.0033508-10.

Для перевезення вантажу ТОВ «Укренергометалгруп» залучало на договірних умовах експедитора ТОВ «Делівері» та перевізника ПП «Транском».

Факт перевезення вантажу підтверджується актом №Д-00043744 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «Делівері» надало транспортно-експедиційні послуги ТОВ «Укренергометалгруп» на суму 655 грн., актом отримання багажу вантажоотримувачем №А-РВ-43634 від 10.10.2011, товарно-транспортними накладними ПП «Транском» від 21 жовтня 2011 року та від 26 жовтня 2011 року.

В акті перевірки від 12 березня 2013 року №122/22-200/00132546 відсутні будь-які пояснення того, чому саме у жовтні 2011 року операції з ТОВ «Укренергометалгруп» втратили свій товарний характер, хоча взаємовідносини сторін щодо поставки товарів мали місце і у попередні податкові періоди, які перевірялися ДПІ у м. Рівному, і жодних порушень при цьому виявлено не було.

Посилання ДПІ у м. Рівному на те, що щодо ТОВ «Укренергометалгруп» та ПП «Транском» встановлено відсутність вказаних фірм за місцезнаходженням не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, згідно з актом перевірки стан платника ТОВ «Укенергометалгруп» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №269319, ТОВ «Укренергометалгруп» утворено 20.09.2010 року, 19 жовтня 2011 року - внесено запис №1 556 106 0002 040041 про підтвердження відомостей, 05 листопада 2012 року підприємством було знову підтверджено відомості про себе у реєстрі, 03 грудня 2012 року - внесено запис щодо відсутності підприємства за місцезнаходженням, однак вже 13 грудня 2012 року - внесено запис №1 556 106 0006 040041 про підтвердження відомостей про юридичну особу. Таким чином, станом на жовтень 2011 року щодо підприємства були наявні всі необхідні відомості у реєстрі. Запис 2012 року про відсутність за місцезнаходженням було внесено помилково, про що свідчить негайне виправлення вказаної інформації відповідним суб'єктом господарювання.

Наведене підтверджується також документами поданими самим відповідачем. Так, у роздруківці інформації по платнику ПДВ РУ ЗАТ «Електро» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за жовтень 2011 року стан ТОВ «Укренергометалгруп» вказаний як «0», а не «9».

За даними акта перевірки свідоцтво ТОВ «Укренергометалгруп» №100306776 про реєстрацію платника податку на додану вартість було анульоване тільки 04 грудня 2012 року, тобто більш ніж через рік після поставки товарів. При цьому, як видно з даних сайту ДПС України, підставою для анулювання стало внесення інформації про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Свідоцтво платника ПП «Транском» скасовано 03 січня 2013 року - більш ніж через два роки після перевезення ним вантажів на замовлення ТОВ «Укренергометалгруп». Підставою для скасування стало так само внесення інформації про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Станом на жовтень 2011 року підприємство підтвердило своє місцезнаходження 01 вересня 2009 року, після чого змінювало у кінці 2012 року місцезнаходження, склад засновників, керівника. Запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність за місцезнаходженням було внесено тільки 02 січня 2013 року, що підтверджується витягом з реєстру №850787.

Придбані у ТОВ «Укренергометалгруп» товари - кабельно-провідникову продукцію - РУ ЗАТ «Електро» використало у господарській діяльності для виконання зобов'язань перед контрагентами, зокрема, ПАТ «АЕС Рівнеобленерго».

Згідно з договорами підряду №254 від 20 червня 2011 року та №792 від 28 вересня 2011 року та додатковими угодами до них з ПАТ «АЕС Рівнеобленерго», РУ ЗАТ «Електро» виконувало роботи з реконструкції повітряних ліній електропередачі, винос приладів обліку, тощо.

З відділу «Матеріали» актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за жовтень - грудень 2011 року вбачається, що РУ ЗАТ «Електро» використовувало придбані у ТОВ «Укренергометалгруп» самонесучий ізольований провід СИПн-4 (СИП-5нг), провід А-50, А-70, кабель ВВГ при виконанні будівельних робіт.

Відтак, позивачем було доведено факт отримання товарів від ТОВ «Укренергометалгруп» та використання їх у подальшій господарській діяльності.

З акту перевірки від 12 березня 2013 року вбачається, що всі необхідні первинні документів щодо взаємовідносин РУ ЗАТ «Електро» та ТОВ «Укренергометалгруп» були надані для перевірки.

Перевіркою не було встановлено невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства щодо їх змісту, правильності відображення показників, тощо.

Таким чином, господарські операції, здійснені між РУ ЗАТ «Електро» та ТОВ «Укренергометалгруп», підтверджуються належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які стали підставою для формування показників сум податкового кредиту та валових витрат. Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV та повністю підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Висновки акта перевірки про безтоварність операцій з ТОВ «Укренергометалгруп» нічим не обґрунтовані, не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються документами, які досліджені судом у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ДПІ у м. Рівному не було надано доказів того, що договір купівлі-продажу №2001/11-1 від 20 січня 2011 року між ТОВ «Укренергометалгруп» та РУ ЗАТ «Електро» визнавався недійсним судом або він є нікчемним у силу закону.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказується, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

ДПІ у м. Рівне не було надано передбачених чинним законодавством доказів щодо наявності у РУ ЗАТ «Електро», ТОВ «Укренергометалгруп» наміру порушити публічний порядок при укладенні договорів.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку на додану вартість зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, РУ ЗАТ «Електро» було визначено показники податкової звітності на підставі даних, що підтверджуються належними первинними документами. Відповідачем не було доведено, що існують підстави для неврахування відповідних показників з первинних документів, будь-які інші документи, з яких би випливала необхідність іншого відображення відповідних показників у матеріалах справи відсутні.

Крім того, як видно з акта перевірки від 12 березня 2013 року підставою для визнання операцій між ТОВ «Укренергометалгруп» та РУ ЗАТ «Електро» безтоварними стала обставина наявності відносин ТОВ «Укренергометалгруп» з ТОВ «Латифа», сума розбіжності показників податкового кредиту та податкових зобов'язань між якими складає 5 000 грн.

Суд вважає, що вказана обставина не є достатньою для висновку про безтоварність операцій між ТОВ «Укренергометалгруп» та РУ ЗАТ «Електро».

Згідно з чинним законодавством позивач не має повноважень та не зобов'язаний перевіряти дотримання вимог податкового законодавства контрагентами. Порушення контрагентами РУ ЗАТ «Електро» вимог податкового законодавства, навіть якщо таке і було, не свідчить про нікчемність правочинів між сторонами та незаконність всіх первинних документів, виданих на їх підставі, а також не свідчить про безтоварність відповідних господарських операцій.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому покладення на позивача обов'язку сплати збільшеного податкового зобов'язання внаслідок порушень господарського чи податкового законодавства, допущених контрагентом (як-то відсутність за місцезнаходженням, порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку) суд вважає неправомірним.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії"(№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № №0004462342 від 20 грудня 2011 року, №0004452342 від 20 грудня 2011 року, №0001232342 від 26 березня 2013 року, №0001212342 від 26 березня 2013 року та №0001222342 від 26 березня 2013 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0004462342 від 20 грудня 2011 року, №0004452342 від 20 грудня 2011 року, №0001232342 від 26 березня 2013 року, №0001212342 від 26 березня 2013 року та №0001222342 від 26 березня 2013 року.

Присудити на користь позивача Закрите акціонерне товариство "Електро" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1358,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.