Рішення № 32342532, 03.07.2013, Франківський районний суд м. Львова

1326/9347/2012

2/465/1029/13

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

03.07.2013 Франківський районний суд міста Львова

у складі головуючого судді Дячишин В.Ф.

при секретарі Потюк В.М.

за участі представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів,

встановив :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що згідно рішення Франківського районного суду міста Львова від 12.03.2007 року прийнято стягувати з громадянина ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження в розмірі ? від всіх видів доходів, починаючи з 23.11.2006 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. На підставі зазначеного вище рішення Франківський районний суд міста Львова 13.03.2007 року видав виконавчий лист №2-1338/07. Даний виконавчий лист був направлений позивачкою у Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції де відкрито виконавче провадження. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість по аліментах. Як вбачається з довідок розрахунків заборгованості по аліментах, сума заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_3 станом на 14.09.2012 року становить - 30722,00 гривень. Відповідно до розрахунку пеня за прострочення сплати аліментів з квітня 2007 року по серпень 2012 року складає 275375,02 грн. та заборгованість по виконавчому листу №2-1338 станом на 14.09.2012 року становить - 30722,00 гривень, а всього 306097,02 грн.

В судовому засіданні представник позивачки в підтримання заявлених вимог, посилався на обставини, викладені в позовній заяві та поданих до неї документів, позов підтримав та просив задоволити його в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заперечень на позовну заяву відповідачем суду подано не було.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача та третьої особи, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивачки, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився їхній син ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи вбачається, що згідно рішення Франківського районного суду міста Львова від 12.03.2007 року прийнято стягувати з громадянина ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження в розмірі ? від всіх видів доходів, починаючи з 23.11.2006 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. На підставі зазначеного вище рішення Франківський районний суд міста Львова 13.03.2007 року видав виконавчий лист № 2-1338.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 18.07.2012 року ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дане рішення не оскаржувалось та набуло законної сили. Також даним рішенням встановлено що ОСОБА_3 ухиляється від своїх батьківських обов'язків, не бере участі у вихованні сина, не допомагає матеріально, не цікавиться його життям та вихованням.

Згідно із розрахунків Франківського відділу державної виконавчої служби від 04.08.2011 року та від 14.09.2012 року, заборгованість за аліментами за період з 23.11.2006 року по серпень 2012 року становить 30722,00 гривень з врахуванням сплачених аліментів за цей період в розмірі 1047,00 гривень.

З долучених представником позивачки до матеріалів справи довідки про доходи №56 від 29.03.2007 року, довідки про доходи №25\12\07 від 25.12.2007 року та заяви відповідача на ім'я начальника Франківського ВДВС ЛМУЮ, вбачається, що відповідач працював та відповідно отримував доходи в період з жовтня 2006 року по листопад 2007 року та з січня 2009 року по дату подання позовної заяви на Приватному підприємстві «Еліста».

Про отримання доходу відповідачем в період з грудня 2007 року по грудень 2008 року в матеріалах справи жодних доказів немає.

Відповідно до ч.1 ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержав за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Відповідно до рішення Франківського районного суду міста Львова від 12.03.2007 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі ? від всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі

визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст.194 Сімейного кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували

пред'явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею

199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Суд приходить до висновку що позовну вимогу щодо стягнення аліментів нарахованих за виконавчим листом Франківського районного суду міста Львова №2-1338 в розмірі 30722,00 гривень слід задоволити, стягнувши з відповідача на користь позивачки заборгованість за аліментами яка виникла станом на 01.09.2012 року в розмірі 30722,00 гривень.

Згідно ч.1 ст 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості за прострочення сплати аліментів з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що відповідач працював та отримував дохід в період з жовтня 2006 року по листопад 2007 року та з січня 2009 року по серпень 2012 року на Приватному підприємстві «Еліста».

Про отримання доходу відповідачем в період з грудня 2007 року по грудень 2008 року в матеріалах справи жодних доказів немає.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України, аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст.196 СК України, пеня нараховується лише на суму несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Як встановлено судом відповідач частково сплачував аліменти в розмірі 1047 гривень, суд приходить до висновку що прострочка по аліментах у відповідача виникла починаючи з березня 2007 року в розмірі 202,00 гривень за березень 2007 року, та відповідно з квітня 2007 року по серпень 2012 року відповідачем аліменти не сплачувались в повному обсязі.

Як вбачається з розрахунку пені за прострочення сплати аліментів долученого до позовної заяви, позивачка розраховувала пеню використовувавши суми заборгованості за аліментами надані державним виконавцем починаючи з квіттня 2007 року до 1 жовтня 2012 року. Проте суд не погоджується з сумою пені розрахованою позивачкою, вважає її завищеною, та зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сумейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п.22), передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з жовтня 2006 року по листопад 2007 року та з січня 2009 року по серпень 2012 року працював на Приватному підприємстві «Еліста» та отримував дохід. Про працю відповідача та отримання доходу відповідачем в період з грудня 2007 року по грудень 2008 року в матеріалах справи жодних доказів немає, а тому підстав стягувати за цей період з нього неустойки в силу вказаних вище вимог немає.

Таким чином розмір пені за прострочення сплати аліментів до 1 жовтня 2012 року становить 195478,44 гривень (275375,02(сума пені розрахована позивачкою за період прострочки сплати аліментів з квітня 2007 року по серпень 2012 року) - 79896,58(сума пені за період коли відповідач не працював та не отримував доходу))

У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 20 Сімейного кодексу України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою

статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу, пеня розраховувалась позивачкою за період більший ніж три роки.

В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку що позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 275375,02 гривень, підлягає до часткового задоволення в розмірі 195478,44 гривень.

Суд вважає, що сума заборгованості по аліментах є предметом виконавчого провадження у зв"язку з чим в даній частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, ст. ст. 180, 194,196 Сімейного Кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 неустойку ( пеню) за прострочення сплати аліментів нараховану до 1 жовтня 2012 року у сумі 195478,44 гривень.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 судового збору в користь держави в сумі

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Франківським районним судом м.Львова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя